№ 109617476, 17.03.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/198/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2023 Справа № 908/407/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/407/22 та заяву (клопотання) представника ТОВ «Тороговий дім «Доноват» - адвоката Хілько А.В. про стягнення витрат на правничу допомогу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Доноват, 69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А

до відповідача державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133

про стягнення 55 699,49 грн

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.02.23 у справі №908/407/22 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Торговий дім «Доноват», провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 55 400,00 грн закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, стягнуто з ДП НАЕК Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція 355,40 3 % річних, 1 618, 12 грн інфляційних втрат та 1 650,00 грн судового збору.

07.03.23 до суду в системі Електронний суд надійшла заява (клопотання) представника ТОВ «Тороговий дім «Доноват» - адвоката Хілько А.В. про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.03.23 заяву (клопотання) про стягнення витрат на правничу допомогу передано для розгляду судді Корсун В.Л.

За приписами п.п. 3,4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою від 20.12.22 справу №908/407/22 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, відповідно, додаткове рішення ухвалюється у такому ж порядку.

Станом на 17.03.23 заперечення на клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу від відповідача не надходили. В той же час, судом враховано, що під час розгляду справи №908/407/22 відповідачем у відзиві на позовну заяву було викладено заперечення щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу. Зокрема, відповідач посилався на те, що заявлена сума витрат у розмірі 10000,00 грн є неспівмірною зі складністю справи, з часом, витраченим адвокатським бюро на виконання робіт (надання послуг), з обсягом наданих послуг та виконаних робіт, з ціною позову. На підставі викладеного відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.

Розглянувши заяву (клопотання) ТОВ «Тороговий дім «Доноват» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №908/407/22 суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Частинами 1 і 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано:

- копію Договору про надання правової допомоги від 14.12.21 № 67, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням Хілько, предметом якого є надання адвокатом правової допомоги клієнту у справі про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних за договором поставки №53-121-13-21-10623 від 03.09.21);

- копію попереднього опису робіт (наданих послуг);

- копію рахунку-фактури №6701 від 30.12.21 на суму 10 000,00 грн щодо надання правової допомоги за договором №67 від 14.12.21;

- копію платіжного доручення №523 від 04.02.22 на суму 10 000,00 грн щодо надання правової допомоги за договором №67 від 14.12.21;

- копію акту приймання-передачі наданих послуг від 06.03.23 на суму 10 000,00 грн щодо приймання послуг про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних за договором поставки №53-121-13-21-10623 від 03.09.21 у справі №908/407/22;

- копію детального опису робіт від 06.03.23 до договору №67 від 14.12.21 (підготовка претензії 2000,00грн, підготовка позовної заяви з додатками, заява про закриття в частині вимог та збільшення позовних вимог в частині штрафних санкцій 5000,00 грн, відповідь на відзив 3000,00 грн).

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики (затв. звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.17) необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Суд здійснюючи розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) вказує наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи вказані вище докази на підтвердження заявлених витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За умовами пунктів 4.1.-4.3 договору, орієнтовна вартість та ціна послуг вказується у попередньому (орієнтовному) описі робіт. Остаточна вартість та ціна послуг визначається у Детальному описі робіт. Вартість визначається у фіксованому розмірі ціни послуг без врахування часу роботи адвоката.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.19 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а, натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у т.ч. чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У даному випадку, з огляду на ступінь складності даної справи (стягнення заборгованості у розмірі 55 400,00 грн за поставлений за однією видатковою накладною товар, інфляційних втрат та 3% річних), заявлена до стягнення сума винагороди не має характеру необхідної, не є обґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, а їх стягнення з відповідача в повному обсязі становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципами розумності та справедливості. А тому, зазначена сума підлягає зменшенню при прийнятті відповідного рішення про розподіл судових витрат.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу адвоката, суд вважає, що обґрунтованою та такою, що відповідає зазначеним вище критеріям, є сума винагороди в розмірі 3000,00 грн, яка в даному випадку і підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача за наслідками розгляду даної справи.

Керуючись ст. ст. 13, 42, 46, 123, 129, 233, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву (клопотання) представника ТОВ «Тороговий дім «Доноват» про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Доноват (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8А, код ЄДРПОУ 42775590) витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В іншій частині заяви (клопотання) про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст додаткового рішення складено 17.03.2023.

Суддя В.Л. Корсун