Рішення № 109617062, 14.03.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2023м. ДніпроСправа № 904/440/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Гурбі А.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Візард ЛТД", 49022, м.Дніпро, вул.Маршала Малиновського, буд.124, код ЄДРПОУ 41156891

до Компанії "BOOMZA", address 31-153 Krakow, ul.Szlak nr 77/222, NIP (VAT) 6762616174, Regon: 521827609 KRS 0000968215, PKO Bank Polski SA, BIC (SWIFT) BPKOPLPW IBAN - PL48102028920000580208113443

про стягнення заборгованості в розмірі 9 609 456,23грн.

Представники сторін:

від позивача: Коростельов Станіслав Володимирович, свідоцтво № 4718 від 12.06.2020р., адвокат

від відповідача: Прибильський Віталій Геннадійович, свідоцтво № 3624 від 09.02.2018, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Візард ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Компанії "BOOMZA" про стягнення заборгованості (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в загальному розмірі 9 609 456,23грн., з яких: 9 409 855,32грн. - основна сума, 165 673,39грн. - інфляційні витрати, 33 927,52грн. - 3 % річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

07.02.2023р. від представника позивача надійшла заява про виправлення описки в позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки № 1 від 01.06.2022р. в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 31.01.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.02.2023р.

10.02.2023р. до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 9 409 855,32грн., інфляційні втрати в розмірі 165 673,39грн., 3 % річних в розмірі 33 927,52грн.

В судове засідання, 28.02.2023р., представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився. Про місце, час та дату судового засідання сторони були повідомлені на електронну адресу.

Ухвалою суду від 28.02.2023р. призначено підготовче засідання по справі на 14.03.2023р.

В судове засідання, 14.03.2023р., з`явились представники позивача та відповідача.

14.03.2023р. до суду від позивача надійшли наступні документи:

- клопотання про долучення копій перекладу письмових доказів: копії нотаріально засвідченого перекладу, раніше наданих письмових доказів, копії долучених інвойсів та митних декларацій до них;

- клопотання про долучення нотаріального засвідченого перекладу письмових доказів, а саме: інвойсу № 01/08/2022 від 02.08.2022р., інвойсу № 02/08/2022 від 04.08.2022р., інвойсу № 03/08/2022 від 04.08.2022р., інвойсу № 04/08/2022 від 10.08.2022р., інвойсу № 06/08/2022 від 23.08.2022р., інвойсу № 07/08/2022 від 26.08.2022р., інвойсу № 08/08/2022 від 26.08.2022р., інвойсу № 01/09/2022 від 01.09.2022р., інвойсу № 02/09/2022 від 12.09.2022р.

14.03.2023р. до суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких підтверджує існування заборгованості по договору № 1 від 01.06.2022р. у розмірі 9 409 855,32грн. Проти задоволення позовних вимог не заперечував, вказував на неможливість виконання зобов`язань за договором у зв`язку із скрутним фінансовим становищем.

В судовому засіданні, 14.03.2023р., сторонами подано спільну заяву відповідно до ч.6 ст.183 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні заявив клопотання про повернення йому з Державного бюджету України 50 % сплаченого судового збору, у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ухвалою суду від 14.03.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.03.2023 о 12:30год.

В судовому засіданні, 14.03.2023р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2022р. між Товариством з обмеженою відповідальності «Фірма «Візард ЛТД», в особі директора Кащеєва Д.С., що діє на підставі Статуту (надалі Постачальник), з однієї сторони, та Компанією «BOOMZA», іменоване (надалі Покупець), в особі директора Бурмістр Ольги, з другої сторони (надалі разом іменуються «Сторони», а кожна окремо «Сторона») було укладено Договір поставки № 1 від 01.06.2022р. (надалі-Договір)

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки Товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується приймати Товар і оплачувати його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору, Поставка Товару здійснюється на умовах FCA, якщо інше не прописано в Специфікації. При цьому Сторони узгодили, що терміни, які використовуються в даному Договорі, приймаються ними згідно з «ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати» (INCOTERMS 2020).

Пунктом 2.7. Договору встановлено, що право власності на Товар переходить до Покупця одночасно з переходом ризиків випадкового знищення або втрати Товару, відповідно до умов поставки (INCOTERMS 2020), зазначеної в п. 2.3. цього Договору.

Згідно п. 4.1. Договору, Покупець зобов`язаний сплатити за Товар протягом 120 банківських днів з дати отримання від Постачальника інвойсу (рахунку-фактури) на оплату замовленого Товару на умовах 100% попередньої оплати.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що розрахунки за поставлений Товар здійснюються у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

У випадку коли стороною в спорі є компанія Резидент Польщі, застосовується Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993, ратифікованим постановою Верховної Ради України №3941-ХІІ від 04.02.1994 (далі Договір), яким встановлено правила визначення міжнародної підсудності визначення компетентного суду у спорах між об`єктами господарювання України та Польщі, а саме, врегулюванні ст. 33 Договору:

Зобов`язання, що виникають з договірних відносин:

п. 1. Зобов`язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству.

Згідно 8.2. Договору, розбіжності, не урегульовані шляхом переговорів, повинні бути розглянуті в Господарському суді Дніпропетровської області згідно чинного законодавства України. Мовою судочинства повинна бути український, з перекладом на англійську мову. Застосоване право матеріальне та процесуальне право України.

Постачальник, відповідно до умов Договору, свої зобов`язання виконав належним чином, проте Покупець свої зобов`язання в оплаті за Товар не виконав, у зв`язку з чим станом на 18.01.2023р. за Покупцем наявна заборгованість, а саме не сплачені кошти за наступними Інвойсами:

- Інвойс №01/08/2022 від 02.08.2022 р. частково сплачена, сума заборгованості 13 340, 95 Євро.

Строк оплати настав 30.11.2022 р.;

- Інвойс №02/08/2022 від 04.08.2022р. загальна сума заборгованості 45 531, 72 Євро.;

Строк оплати настав 02.12.2022 р.;

- Інвойс №03/08/2022 від 04.08.2022р. загальна сума заборгованості 29 874, 36 Євро;

Строк оплати настав 02.12.2022 р.;

- Інвойс №04/08/2022 від 10.08.2022р. загальна сума заборгованості 44 107, 48 Євро;

Строк оплати настав 08.12.2022 р.;

- Інвойс №06/08/2022 від 23.08.2022р. загальна сума заборгованості 3 123, 20 Євро;

Строк оплати настав 21.12.2022р. ;

- Інвойс №08/08/2022 від 26.08.2022р. загальна сума заборгованості 29 831, 04 Євро;

Строк оплати настав 24.12.2022 р.;

- Інвойс №01/09/2022 від 01.09.2022р. загальна сума заборгованості 33 763, 48 Євро;

Строк оплати настав 30.12.2022 р. ;

- Інвойс №02/09/2022 від 12.09.2022р. загальна сума заборгованості 8 510, 60 Євро;

Строк оплати настав 10.01.2023 р.

Інвойс №07/08/2022 від 26.08.2022р. загальна сума заборгованості 14 994, 72 доларів США;

Строк оплати настав 26.12.2022 р.

Пунктом 8.1. Договору зазначено, що всі суперечності та розбіжності, які можуть виникнути у зв`язку з виконанням обов`язків Сторонами за даним Договором чи в зв`язку з ним, повинні бути врегульованими шляхом переговорів.

« 17» січня 2023 року, Постачальник направив на електронну адресу Покупця Претензію Вх №17/01/2023-1, щодо погашення заборгованості та нагадування про оплату за поставлений Товар.

« 19» січня 2023 року Постачальник отримав від Покупця відповідь на претензію, в якій останній повідомляє, що визнає заборгованість у повному обсязі.

Загальна сума заборгованості станом на 09.02.2023 р. за Договором становить 239 058, 44 Євро (двісті тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят вісім Євро 44 центи) та 14 994,72 доларів США (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири Долара США 72 цента), що еквівалентно гривні 9 409 855,32грн., яка підлягає до стягненню, підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем відповідно до ст.191 ГПК України.

Станом на сьогоднішній день заборгованість становить 9 409 855,32грн., Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Щодо стягнення 3% річних за період з 30.11.2022р. по 08.02.2023р. в розмірі 33 927,52грн. та інфляційних втрат за період з грудня 2022р. по січень 2023р. в розмірі 165 673,39грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем за Інвойс №01/08/2022 02.08.2022 р. нараховано:

- 3 % річних за період з 30.11.2022р. по 08.02.2023р. у розмірі 9 719,29., нарахованої на суму 1 665 511,41 грн.;

- інфляційні втрати за період з грудня 2022р. по січень 2023р. в розмірі 33 461,79 грн., нарахованої на суму 1 665 511,41 грн.;

За Інвойс №02/08/2022 від 04.08.2022р нараховано:

- 3 % річних за період з 02.12.2022р. по 19.01.2023р. у розмірі 6 793,46., нарахованої на суму 1 686 811,43 грн.;

- інфляційні втрати за період з грудня 2022р. по січень 2023р. в розмірі 33 889,73 грн., нарахованої на суму 1 686 811,43 грн.;

За Інвойс №03/08/2022 від 04.08.2022р. нараховано:

- 3 % річних за період з 02.12.2022р. по 19.01.2023р. у розмірі 4 477,00., нарахованої на суму 1 111 636,89 грн.;

- інфляційні втрати за період з грудня 2022р. по січень 2023р. в розмірі 22 333,90 грн., нарахованої на суму 1 111 636,89 грн.;

За Інвойс №04/08/2022 від 10.08.2022р. нараховано:

- 3 % річних за період з 08.12.2022р. по 19.01.2023р. у розмірі 5 827,11., нарахованої на суму 1 648 755,25 грн.;

- інфляційні втрати за період з грудня 2022р. по січень 2023р. в розмірі 33 125,14 грн., нарахованої на суму 1 648 755,25 грн.;

За Інвойс №06/08/2022 від 23.08.2022р. нараховано:

- 3 % річних за період з 21.12.2022р. по 19.01.2023р. у розмірі 279,53., нарахованої на суму 113 365,91 грн.;

- інфляційні втрати за січень 2023р. в розмірі 1 473,76 грн., нарахованої на суму 113 365,91 грн.;

За Інвойс №08/08/2022 від 26.08.2022р. нараховано:

- 3 % річних за період з 24.12.2022р. по 19.01.2023р. у розмірі 2 415,04., нарахованої на суму 1 088 260,20 грн.;

- інфляційні втрати за січень 2023р. в розмірі 14 147,38 грн., нарахованої на суму 1 088 260,20 грн.;

За Інвойс №01/09/2022 від 01.09.2022р. нараховано:

- 3 % річних за період з 30.12.2022р. по 19.01.2023р. у розмірі 2 131,20., нарахованої на суму 1 234 743,97 грн.;

- інфляційні втрати за січень 2023р. в розмірі 16 051,67 грн., нарахованої на суму 1 234 743,97 грн.;

За Інвойс №02/09/2022 від 12.09.2022р. нараховано:

- 3 % річних за період з 10.01.2023р. по 19.01.2023р. у розмірі 256,80., нарахованої на суму 312 434,34 грн.;

- інфляційні втрати за січень 2023р. в розмірі 4 061,65 грн., нарахованої на суму 312 434,34 грн.;

За Інвойс №07/08/2022 від 26.08.2022р. нараховано:

- 3 % річних за період з 26.12.2022р. по 08.02.2023р. у розмірі 2 028,09., нарахованої на суму 548 335,92 грн.;

- інфляційні втрати за січень 2023р. в розмірі 7 128,37 грн., нарахованої на суму 548 335,92 грн.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних за період з 30.11.2022р. по 08.02.2023р. та інфляційних втрат за період з грудня 2022р. по січень 2023р. заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню в частині позовних вимог по стягненню 3% річних за період з 30.11.2022р. по 08.02.2023р. в розмірі 33 927,52грн. та інфляційних втрат за період з грудня 2022р. по січень 2023р. в розмірі 165 673,39грн..

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 9 409 855,32грн., 3% річних за період з 30.11.2022р. по 08.02.2023р. в розмірі 33 927,52грн. та інфляційних втрат за період з грудня 2022р. по січень 2023р. в розмірі 165 673,39грн.,

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить72 070,92грн.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України та відсутність правових підстав для звільнення відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 72 070,92грн. судового збору за результатами розгляду позовної заяви.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Компанії "BOOMZA" (Address 31-153 Krakow, ul.Szlak nr 77/222, NIP (VAT) 6762616174, Regon: 521827609 KRS 0000968215, PKO Bank Polski SA, BIC (SWIFT) BPKOPLPW IBAN - PL48102028920000580208113443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Візард ЛТД", 49022, м.Дніпро, вул.Маршала Малиновського, буд.124, код ЄДРПОУ 41156891 заборгованість за поставлений товар за Договором поставки № 1 від 01.06.2022р. у розмірі 9 409 855,32грн., 3 % річних у розмірі 33 927,52грн., інфляційні втрати в розмірі 165 673,39грн. та судовий збір у розмірі 72 070,92грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Візард ЛТД", 49022, м.Дніпро, вул.Маршала Малиновського, буд.124, код ЄДРПОУ 41156891 з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 72 070,92грн., сплаченого у складі платіжних інструкцій № 48 від 23 січня 2023р. в сумі 117 819,18грн. та № 122 від 09 лютого 2023р. в сумі 26 322,66грн., про що винести ухвалу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.03.2023р.

Суддя С.П. Панна