Рішення № 109617050, 07.03.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4129/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради", м. Марганець Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Баворовська Г.П.

Представники:

Від позивача: Чередниченко О.С., довіреність, адвокат

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 3423261,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальнику універсальних послуг в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту електроенергію.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що позивачем не долучено до матеріалів справи заяву-приєднання, яка вимагається п. 2 Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 № 312. Також відповідач зауважує, що позивачем не долучено тарифів в грошовому виразі, доказів та обсягів постачання електроенергії, належності точок комерційного обліку електроенергії підприємству відповідача. Крім того відповідач стверджує, що позивачем не надано до матеріалів справи акти про постачання електричної енергії в обсягах, заявлених позивачем, які були б підписані обома сторонами (постачальником та споживачем). Відповідач вважає, що позивачем не надано належних доказів укладення договору. При цьому, відповідач звертає увагу, що для перевірки відомостей, вказаних позивачем та згідно його позиції, викладеної у позовній заяві, необхідно встановити, який саме постачальник здійснював постачання такої електроенергії та якими були показники спожитої електричної енергії у відповідних періодах, та чи правильно зазначені позивачем установки та ділянки, які споживають електроенергію, та чи дійсно саме відповідач споживав вказану електричну енергію. Відповідач стверджує, що без перевірки та доказування вказаних обставин, подання даної позовної заяви є передчасним.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, зазначає, що законодавцем передбачено декілька альтернативних способів приєднання споживача до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Тому відсутність заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, на думку позивача, не виключає факту приєднання відповідача до публічного договору іншим шляхом. Позивач зауважує, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження приєднання відповідача до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за особовим рахунком № 521000020845 на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" постачальника універсальних послуг Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів шляхом споживання електричної енергії та оплати виставлених рахунків.

Позивачем залучено до матеріалів справи лист відповідача від 09.01.2023 у якому останній пропонує позивачу укласти мирову угоду у даній справі, зобов`язуючись здійснювати погашення заборгованості в розмірі 100000,00 грн. в місяць. Листом від 16.01.2023 позивач повідомив відповідачу, що запропонований графік погашення заборгованості є досить тривалим, а тому не вбачає підстав для укладення мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 07.03.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін (у тому числі і у попередніх судових засіданнях), дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин приєднання відповідача до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, строк дії договору, умови постачання електричної енергії, порядок та строк оплати за поставлену електроенергію, здійснення відповідачем часткових оплат, наявність заборгованості, наявність прострочки, періоди прострочки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (позивач, постачальник) у відповідності із Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі - Правила) постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

У червні 2018 року позивачу видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам (постанова НКРЕКП від 14.06.2018 №429).

Відповідно до п. 1.2.8. Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 2 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року (в редакції, чинній станом на 01.01.2019) встановлено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 8 Постанови НКРЕКП встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальних послуг, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії постачальником універсальних послуг, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

У відповідності до п. 1.1 Додатку 6 "Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг" до Правил, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком 1 до цього Договору.

Згідно з положеннями п. 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Пунктом 1.2.15 Правил передбачено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Отже, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не потребує підпису сторін, а укладається у порядку, визначеному вище.

Позивач зазначає, що з 28 березня 2022 року Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (відповідач, споживач) приєдналось до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за особовим рахунком № 521000020845 на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" постачальника універсальних послуг Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів (далі - Комерційна пропозиція) шляхом споживання електричної енергії та сплати рахунків.

Умови договору відповідають вимогам Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правилам.

Договір був розміщений на сайті постачальника за посиланням http://dnep.com.ua (на сьогоднішній день - http://dp.yasno.com.ua), а також опублікований в газеті "Вісті Придніпров`я" № 84 від 06.11.2018.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

У відповідності до положень статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг, у тому числі, належить електропостачання.

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення на основі типового договору визначено як обов`язок, а не право споживача. Разом із тим відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для звільнення від сплати вартості фактично отриманих споживачем житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 2.1 договору про постачання енергії постачальником універсальних послуг постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розділом 4 Правил передбачений Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії, відповідно до якого, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Послуги оператора системи оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника або поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.

Оплата електропостачальнику вартості електричної енергії, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника.

Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Пунктом 5.8 договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10. Договору).

У розділі "Термін оплати" Комерційної пропозиції зазначено, що 100% попередня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії здійснюється не пізніше, ніж за 15 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Згідно з пунктами 4.3, 4,13, 5.1.2.30 Правил, обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 виконує відповідний оператор систем розподілу (далі -ОСР).

Згідно даних, отриманих від операторів системи розподілу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Акціонерного товариства "Українська залізниця" філії "Енергозбут" виробничого підрозділу "Дніпровське регіональне відділення "Енергозбут" відповідачем за період квітень-травень 2022 року були спожиті наступні обсяги: у квітні 2022 року- 431 753 кВт*г; у травні 2022 року - 569 842 кВт*г.

З урахуванням спожитих обсягів постачальником були сформовані та направлені на адресу споживача наступні рахунки:

- рахунок № 255300734970 від 30.04.2022 про сплату заборгованості за квітень 2022 року у сумі 1 630 844, 09 грн. зі строком сплати 13.05.2022 (а.с.17);

- рахунок № 253300753040 від 31.05.2022 про сплату заборгованості за травень 2022 року у сумі 1 792 417, 84 грн. зі строком сплати 13.06.2022 (а.с.18).

Також позивачем складені акти приймання-передачі електричної енергії за квітень 2022 року №2553007349701-1 від 30.04.2022 на суму 1630844,09 грн. та за травень 2022 №253300753040-1 від 31.05.2022 на суму 1792417,84 грн. (а.с.19,20).

Позивач зазначає, що вищезазначені рахунки відповідачем оплачені не були.

Позивач з метою врегулювання питання щодо погашення виниклої заборгованості на адресу відповідача направив вимогу про сплату заборгованості за електричну енергію.

У відповіді на вимогу (лист №285/2 від 15.06.2022 (а.с.34)) відповідач зазначив, що на даний момент не має фінансової можливості сплатити існуючу заборгованість, але разом з тим, повідомив, що ним буде здійснюватися погашення заборгованості за фінансової можливості або при вирішенні питання щодо відшкодування заборгованості з різниці в тарифах.

Позивач зазначає, що відповідач у повному обсязі не розрахувався за спожиту електричну енергію, а отже має непогашену заборгованість у розмірі 3423261,93 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу (пункт 14).

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно із статтею 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення п. 5.10 договору та розділу "Термін оплати" Комерційної пропозиції строк оплати послуг є таким, що настав.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів оплати заборгованості у розмірі 3423261,93 грн. відповідач не надав, доказів наведених в обґрунтування позову не спростував.

Заперечення відповідача з приводу того, що позивачем не долучено до матеріалів справи заяви-приєднання, яка вимагається п. 2 Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 № 312 спростовуються тим, що законодавством передбачено декілька альтернативних способів приєднання споживача до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, зокрема, споживання електричної енергії у будь-яких обсягах. Матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо договірних умов у цілому чи частково. До того ж в матеріалах справи містяться листи відповідача (а.с.34, 65) у яких відповідач погоджується із наявністю боргу за спожиту електроенергію та зобов`язується здійснювати погашення боргу. Відтак, відповідач не заперечує що споживав електричну енергію, а отже вважається таким, що приєднався до умов договору.

Також відповідач зауважує, що позивачем не долучено тарифів в грошовому виразі, доказів та обсягів постачання електроенергії, належності точок комерційного обліку електроенергії підприємству відповідача.

З даного приводу суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться довідка про обсяги розподіленої електричної енергії з коригування Оператора системи розподілу ДТЕК "Дніпровські електромережі" та лист Акціонерного товариства "Українська залізниця" філії "Енергозбут" виробничого підрозділу "Дніпровське регіональне відділення "Енергозбут" у яких наведені обсяги споживання відповідачем електроенергії з березня по травень 2022 року. Відповідач не надав заперечень з приводу обсягів, не надав доказів споживання електроенергії у інших обсягах. Відносно вказівки відповідача на те, що довідку ДТЕК "Дніпровські електромережі" підписано іншою особою (риска перед посадою), а не директором по взаємодії з клієнтами спростовується тим, що споживання відповідачем підтверджується матеріалами справи, а інші обсяги споживання відповідачем не надано. До того, ж відповідачем не оспорені вказані у актах та рахунках обсяги.

За викладеного надані позивачем докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 3423261,93 грн., враховуючи відсутність заперечень відповідача та доказів такої оплати, є більш вірогідними.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості у розмірі 3423261,93 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 51348,93 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Дніпровська, буд. 2-А, ідентифікаційний код 03340989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379) заборгованість у розмірі 3423261,93 грн. (три мільйони чотириста двадцять три тисячі двісті шістдесят одну грн. 93 коп.) та судовий збір у розмірі 51348,93 (п`ятдесят одна тисяча триста сорок вісім грн. 93 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.03.2023

Суддя О.М. Крижний