Ухвала суду № 109612528, 17.01.2023, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

17.01.2023

Справа № 331/4540/22

Провадження № 2/331/362/2023

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 січня 2023 року місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачаПриватного акціонерноготовариства «Страховагрупа «ТАС»Сечко С.В.,який дієна підставідовіреності №ГО-21/145від 14грудня 2021року,звернувся досуду зпозовною заявою ОСОБА_1 про стягненнясуми сплаченогострахового відшкодування.У позовнійзаяві позивачпросить судстягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (місцезнаходження: 03062, місто Київ, проспект Перемоги, 65, Код ЄДРПОУ 30115243, п/р НОМЕР_1 , в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 22386 грн. 00 коп.; витребувати із Єдиного державного реєстру судових рішень України витяг постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05.08.2021 року у справі про адміністративне правопорушення № 310/6327/21 без обмежень встановлених ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 02 грудня 2022 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» було залишено без руху з причин того, що вказану позовну заяву подано до суду без дотримання вимог пункту 2) частини 3 статті 175 ЦПК України, яким встановлено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб) за його наявності або номер ісерію паспортадля фізичнихосіб -громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Також судом було встановлено наявність розбіжностей у анкетних даних відповідача, а саме місця реєстрації та місця проживання відповідача, що позбавляє суд можливості встановити підсудність розгляду даної справи, оскільки під час здійснення запиту для отримання судом інформації про місце реєстрації відповідача, обов`язковим є зазначення повної дати народження особи, а також його прізвища, ім`я та по батькові. Окремо було зазначено, що відповідно до ч. 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Окрім того, суд встановив, що до позовної заяви позивачем не долучено копії статутних документів на підтвердження існування позивача як юридичної особи.

02 січня 2023 року до канцелярії суду від позивача на виконання ухвали Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 02 грудня 2022 року було надано уточнену позовну заяву разом з доказом на підтвердження існування позивача, як юридичної особи, а саме Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадян формувань станом на 30.12.2022 року.

Однак, позивач усунув недоліки, які були зазначені в ухвалі Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 02 грудня 2022 року, не в повній мірі, а лише частково.

На виконання вищевказаної ухвали, позивачем так і не надано повної інформації, яка б підкріплювалась доказами щодо повних анкетнихданих відповідачам та підсудності розгляду даної справи.

Дослідивши постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 серпня 2021 року судом було встановлено лише той факт, що суд притягнув до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , також в даній постанові вказано, що керував транспортним засобом « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є сином особи, яку притягнули до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи вищезазначене, враховуючи, що вищевказаних даних недостатньо для того, щоб відкрити провадження у даній справі, оскільки у суду відсутня інформація про відповідача, відповідно до пункту 2) частини 3 статті 175 ЦПК України, що унеможливлює ідентифікувати відповідача, а враховуючи, що даний позов містить вимогу майнового характеру, відсутність відповідних даних унеможливлює стягнення коштів, та як наслідок виконання даного рішення, у разі задоволення судом поданого позову.

Оскільки виникаютьрозбіжності зприводу прізвища, ім`я та по батькові відповідача,позивач яку позовнійзаяві,так ів уточненійпозовній заявівказує прізвище, ім`я та по батькові відповідача як ОСОБА_4 , тоді як у постанові Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 серпня 2021 року вказано ОСОБА_2 . Окрім того, відсутня інформація про реєстраційний номероблікової карткиплатника податківта номер і серію паспорта відповідача, так як дана інформація є обов`язковою, враховуючи характер прохальної частини позову, яка містить майнову вимогу.

Слід також окремо зазначити щодо підстав розгляду даної справи саме Жовтневим районним судом міста Запоріжжя, а саме з приводу підсудності розгляду даної справи.

Позивач в обґрунтуванні позовної заяви не вказує на підставі якої статті Розділу 3 ЦПК України він звертається до суду з даним позовом, а лише вказує, що місто Бердянськ є тимчасово окуповане. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 02 грудня 2022 року суд просить надати роз`яснення з приводу підсудності та обґрунтування підстав звернення з позовом до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, однак в уточненій позовній заяві позивач також не вказує підстав та посилань на норму закону з приводу підсудності розгляду даної справи.

Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Однак, неодноразові запити суду з приводу встановлення дійсного місця проживання та перебування відповідача не дали жодного результату, так як Управління Державної міграційної служби у Запорізькій області у відповіді на запит суду повідомляє, що за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Запорізькій області, місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим/знятим не значиться станом на 13.01.2023 року.

Частина 9 статті 28 ЦПК України вказує, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженняммайна відповідача чи за останнімвідомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

У даному випадку суд приходить до висновку, що місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме, отже застосувати дану статтю суд немає можливості виходячи з наступного.

Позивач не долучає, як до позовної заяви так і до уточненої позовної заяви докази на підтвердження існування майна відповідача, і те, що воно знаходиться на території Бердянського району Запорізької області або на території Олександрівського району міста Запоріжжя. Також позивач не надає жодного доказу, який би містив інформацію про останнє відоме зареєстроване місце проживання або перебування чи постійного заняття (роботи) відповідача.

А отже, суд приходить до висновку, що позивач не в повній мірі виконав ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 02 грудня 2022 року, а саме в частині того, що стосується анкетних даних відповідача та обґрунтування підсудності розгляду даної справи Жовтневим районним судом міста Запоріжжя.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За правилами ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на викладене та враховуючи те, що заява подана без додержання вимог передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, зазначені в ухвалі суду недоліки позовної заяви позивачем не усунуто в повній мірі, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

За змістом частини 7 статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

У зв`язку з вищенаведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Приватного акціонерноготовариства «Страховагрупа «ТАС»до ОСОБА_1 простягнення сумисплаченого страховоговідшкодуваннявизнати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Надіслати копію ухвали позивачеві.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя О.О. Яцун