Рішення № 109609235, 16.03.2023, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2366/22

Провадження № 2/626/80/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16.03.2023 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Гусара П.І.

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у відсутності сторін, в місті Краснограді цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Наталинської сільської ради Красноградського району, Харківської області з третьою особою ПАОП «Промінь» про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Наталинської сільської ради Красноградського району, Харківської області з третьою особою ПАОП «Промінь» про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тимошенко Д.В. зазначив, що 08.09.2021 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) звернулась до приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав та був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , на право на отримання земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Промінь», складає 6,31 умовних кадастрових гектарів. Постановою приватного нотаріуса від 08.09.2021 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай) у землі серія ХР №0175247 КСП «Промінь» В процесі розгляду заяви ОСОБА_1 було встановлено, що спадкову справу після смерті ОСОБА_5 не заведено. Враховуючи те, що вищезазначений сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХР №0175247 було втрачено, а дублікат отримати неможливо, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку із чим позивач звертається з даним позовом до суду.

Рух справи в суді.

Ухвалою судді від 09.12.2022 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 03.01.2023 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 14.02.2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.

В матеріалах справи мається заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тимошенка Д.В. про розгляд справи за відсутності сторони позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Так, як відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені у встановленому порядку, від них до суду не надходило заяви про розгляд справи за їх відсутності, не подавали відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений у встановленому порядку.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Позиція суду.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Згідно пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Відповідно до ч. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, щодо спадкування за законом права на земельну частку (пай), які регламентують порядок набуття права на спадщину.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, а також докази, відхилені судом та мотиви їх відхилення.

Судом встановлено, що 08.09.2021 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) звернулась до приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав та був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , на право на отримання земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Промінь», складає 6,31 умовних кадастрових гектарів.

Постановою приватного нотаріуса від 08.09.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай) у землі серія ХР №0175247 КСП «Промінь». В процесі розгляду заяви ОСОБА_1 було встановлено, що спадкову справу після смерті ОСОБА_5 не заведено.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 року у справі №294/1094/17 зазначає, що саме позивач повинен довести, що право, яке він просить визнати за ним у порядку спадкування, набув спадкодавець за життя, а головним критерієм для одержання права на земельну частку (пай) є факт членства громадянина у колективному сільськогосподарському підприємстві на момент реєстрації державного акта на право колективної власності на землю.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постановах від 10.01.2019 року у справі №696/1268/16-ц та від 17.03.2020 року у справі №396/1683/18-ц, від 20.02.2020 року у справі №544/1095/18, від 26.11.2018 року у справі №392/1660/16-ц, від 29.05.2019 року у справі №395/268/17-ц.

Порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, встановлений Указом Президента України № 720 від 08.08.1995 року.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. ( ч. 2 ст. 23 ЗК України 1992 року).

Право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.( п.2 Указу Президента України № 720/95).

ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. ( ст. 1 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). ( ст. 2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. ( ст. 55 Конституції України).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. ( ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. ( ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. ( ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України підставами для припинення права власності є смерть власника.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. ( п. 23 Постанови № 7 від 30.03.2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»).

П. 7 Постанови №3 від 01.03.2013 року Пленуму ВСУ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначає, що земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 Земельного кодексу України. Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб`єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, право ОСОБА_5 на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Промінь» розміром 6,31 в умовних кадастрових гектарах, припинилось у зв`язку із його смертю, а право на належну йому частку (пай) у порядку спадкування належить його спадкоємцю.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. (лист № 24-753/4-13 від 16.05.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ).

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновки за результатами розгляду справи.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та їх зміст, суд вважає даний позов доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Розподіл судових витрат.

В позовній заяві позивач, не наполягав на стягненні з відповідачів на його користь понесених судових витрат по справі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При таких обставинах суд вважає необхідним при вирішенні питання про розподіл судових витрат по справі, не застосовувати приписи ст. 141 ЦПК України, якими передбачено відшкодування в повному обсязі відповідачем позивачу понесених ним судових витрат.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, ст.ст.22, 23 ЗК України (ред.1990 року), ст.ст. 1, 2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», п.п.1, 2 Указу Президента України за №720/95 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) розміром 6,31 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Промінь», в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію заочного рішення направити відповідачам рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя