Вирок № 109608442, 16.03.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1193/23

Провадження № 1-кп/346/414/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

Захисник ОСОБА_5

розглянувши в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженця села Бабче Богородчанського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,відповідно дост..89КК Українине судимий,із середньоюспеціальноюосвітою, неодруженого, проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді старшого радіотелефоніста взводу управління артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи управління військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 402 ч. 4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.

Згідно УказуПрезидента України№64/2022Про введеннявоєнного станув Україні,воєнний станв Українізапроваджено із05години 30хвилин 24лютого 2022року тав подальшомупродовжено потеперішній час.Таке рішеннябуло ухваленоухвалено узв`язку звійськовою агресієюросійської федераціїпроти Українита напідставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту року 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Воєнний стан триває і на даний час.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Статтями 17,65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, Незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Статтями 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.

У зв`язку з цим, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 04.03.2022 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 151-РС від 22.10.2022 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду старшого радіотелефоніста взводу управління артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи управління військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №293 від 25.10.2022 солдата ОСОБА_4 із 25.10.2022 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Згідно з статтями 1 і 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовим статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

Відповідно до статті 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі - Статуту) військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконували військовий обов`язок та беззастережно виконувати накази командирів (начальників) виявляти повагу до командирів (начальників) і старших військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.

Проходячи військову службу на вищевказаній посаді солдат ОСОБА_4 як військовослужбовець, відповідно до вимог ст..ст. 11, 30,37, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

У свою чергу, відповідно до вимог розпорядження штабу НОМЕР_3 окремої гірсько-штурмової бригади № 108-кп від 27.12.2022, з метою прийняття обґрунтованих рішень стосовно подальшого використання по службі військовослужбовців, які в силу різних обставин перебувають у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 , командир військової частини наказав (наказ від 27.12.2022 №356) організувати переміщення особового складу з пункту постійної дислокації військової частини військовим ешелоном. Станція відправки ст. Метеєвці Львівської залізниці, станція призначення - ст. Легендарна Донецької залізниці. Склад військового ешелону визначено згідно Додатку № 1. Готовність до вибуття - до 08 год. 00 хв. 27.12.2022.

Згідно додатку № 1 до зазначеного вище наказу до складу згаданого військового ешелону, який повинен відправитися з пункту постійної дислокації військової частини у пункт зосередження основних сил та засобів військової частини, серед інших, включено солдата ОСОБА_6 - солдата резерву 29 запасної роти військової частини НОМЕР_2 .

Зазначений наказ та розпорядження із додатком № 1, 27.12.2022 о 07 год. 30 хв. заступник начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 , під відеозапис, довів перед строєм всьому особовому складу військової частини НОМЕР_2 , в тому числі солдату ОСОБА_4 .

У свою чергу, 27.12.2022 близько 07 год. 30 хв. солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, будучи ознайомленим із наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 27.12.2022 №356 та розпорядженням штабу НОМЕР_3 окремої гірсько-штурмової бригади № 108-кп від 27.12.2022, з метою уникнення вибуття за межі Івано-Франківської області, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_2 , що в АДРЕСА_3 , по АДРЕСА_4 , у присутності інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , відкрито відмовився виконувати зазначене вище розпорядження, і наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 27.12.2022 №356, не маючи на те належних підстав.

У кримінальному провадженні №62023140150000050 від 06.03.2023 між прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст. ст.468,469,472 КПК України. Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій за ч.4ст. 402 КК України. Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 402 КК України, сприяв встановленню обставин, що мають значення для даного кримінального провадження. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.4ст.402 КК України, із застосуваннямст.69 КК України, у виді 1 (одного) року позбавлення волі. Крім того, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбаченіст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбаченіст. 476 КПК України.

Прокурор вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимогиКПК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.402 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди про визнання винуватості, зобов`язання. Угоду уклав добровільно і примусового тиску під час укладання угоди на нього не було. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник ОСОБА_5 зазначив, що угода відповідає вимогамкримінально-процесуального кодексута є всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_4 під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогамКПК УкраїнитаКК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4ст.402 КК Україниє правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнає себе винним, відповідно дост. 12 КК Україниє тяжким злочином, що в силу вимог ч.4ст. 469 КПК Українипередбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

З огляду на викладене, а також те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінальних правопорушень і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.402 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, а також те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, обставину, що пом`якшує покарання, якою на думку суду, є щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, та приходить до висновку про призначення покарання ОСОБА_4 у виді виді позбавлення волі.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2ст.65 КК Українидане покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст. ст.374-376,473-475, ч.15 ст.615 КПК України,ст.12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 09.03.2023 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, та призначити йому покарання за даною статтею, із застосуваннямст. 69 КК України перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті, у виді виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набуття вироком законної сили залишити без змін.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок можебути оскарженийв апеляційномупорядку доІвано-ФранківськогоАпеляційного судучерез Коломийськийміськрайонний судпротягом тридцяти дібз дняйого проголошення його проголошення з підстав передбачених ч.4ст. 394 КПК України:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомоюстатті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертоюстатті 469 цього Кодексуугода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1