Ухвала суду № 109608106, 15.03.2023, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/764/23

Провадження № 1-в/185/25/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши усудовому засіданнів містіПавлоград клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення у відповідність вироку суду,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

засудженого ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2023 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення у відповідність вироку суду.

Відповідно до зазначеного клопотання, ОСОБА_3 просить привести у відповідність до вимог закону вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 вересня 2021 року з урахуванням вироків Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 липня 2019 року та 30 жовтня 2019 року, визначивши початок строку відбування покарання з 17 січня 2020 року.

В судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення клопотання.

Засуджений просив задовольнити клопотання у повному обсязі.

Суд вивчивши клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно п. 11 ч. 1ст. 537 КПК Українипід час виконанні вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.

Так, вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 липня 2019 року ОСОБА_3 призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладеними на нього обов`язками, передбаченими п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року ОСОБА_3 призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня фактичного затримання. Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 липня 2019 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, виконувати окремо.

Вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 вересня 2021 року ОСОБА_3 призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати покарання, призначене вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року у виді 6 місяців позбавлення волі та вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 липня 2019 року у виді 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Початок строку відбування покарання рахувати після набрання вироком законної сили.

Вказані вироки набрали законної сили, відповідно, 23 серпня 2019 року, 30 листопада 2019 року, 09 жовтня 2021 року, що вбачається з відповідних відміток на вироках та досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року, строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислюється з дня фактичного затримання. З дослідженої довідки начальника ІТТ № 4 ГУНП в Харківській області вбачається, що ОСОБА_3 , засуджений за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, згідно вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року, був затриманий та поміщений до ІТТ №4 об 11 годині 30 хвилин 17 січня 2020 року. Таким чином, з 17 січня 2020 року рахується початок строку відбування покарання засудженого ОСОБА_3 за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року.

З вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 вересня 2021 року вбачається, що під час призначення остаточного покарання ОСОБА_3 судом було застосовано положення ч. 1 ст. 71 КК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Таким чином, до ухвалення вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 вересня 2021 року, засуджений ОСОБА_3 відбув покарання саме за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року у виді позбавлення волі строком 1 рік 7 місяців 22 дні з 3 років позбавлення волі, призначених даним вироком.

І тому, при призначенні остаточного покарання ОСОБА_3 , за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 вересня 2021 року, судом було приєднано саме невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року.

Враховуючи вище викладене, думку прокурора, засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки під час ухвалення вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 вересня 2021 року у відношенні ОСОБА_3 , судом було вірно визначено вид та розмір покарання.

Керуючись п. 11 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення у відповідність вироку суду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний районний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1