Рішення № 10959883, 25.08.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-2401-1/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарях Вольф Т.Л., Костюк Ю.В., Родько Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний банк «Українська фінансова група» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Комерційний банк «Українська фінансова група» про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням компенсації в розмірі 46425 грн. 36 коп.

При цьому, посилається на те, що на підставі укладеного трудового договору №01 ТД/09-03 від 7.10.2009 р. він був прийнятий на роботу з 7.10.2009 р. на посаду радника тимчасового адміністратора у Тимчасовій адміністрації Комерційного банку «Українська фінансова група». Наказом №25-ОС від 25.01.2010 р. він був звільнений з роботи за згодою сторін з 2 лютого 2010 р. відповідно до ст.36 п.1 КЗпП України. При розрахунку в день звільнення відповідач не виплатив йому суму заробітної плати в 12825 грн. 36 коп., заборговану за період з 7 жовтня 2009 р. по 2 люте 2010 р., тому повинен виплатити крім нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, ще й середній заробіток за весь час затримки до 27.04.2010 р. 33600 грн., а всього 46425 грн. 36 коп. В ході розгляду справи ОСОБА_1 позовні вимоги збільшив і просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 7.10.2009 р. по 1.02.2010 р. в сумі 12825 грн. 36 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку з 1 грудня 2009 р. станом на 13 липня 2010 р. в сумі 95247 грн. 76 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з тих же підстав, що і її довіритель.

Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що заборгованість виникла у зв’язку з важким фінансовим становищем банку, відносно якого відкрито процедуру ліквідації. Позивач по справі , незважаючи на запрошення банку, не з’являвся за отриманням частини заробітної плати.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Комерційний банк «Українська фінансова група» на посаді радника тимчасового адміністратора на підставі укладеного трудового договору №1-1/ТД/09-03 з 7.10.2009 р. по 2.02.2010 р., звідки був звільнений з 2.02.2010 р. за згодою сторін відповідно до ст.36 п.1 КЗпП України. За час роботи в ТОВ «Комерційний банк «Українська фінансова група» за період з 1 грудня 2009 р. по 1 люте 2010 р. позивачу по справі була нарахована заробітна плата в сумі 12825 грн. 36 коп., яка не виплачувалась у вказаний період і не була виплачена при звільненні, а також після звільнення з роботи (а.с.3-5, 57-59).

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунуку.

Згідно ст.238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Як встановив суд, позивачу по справі під час роботи в ТОВ «Комерційний банк «Українська фінансова група» й при звільненні з роботи мала місце невиплата нарахованої заробітної плати в сумі 12825 грн. 36 коп. за період з 1.12.2009 р. по 1.02.2010 р., що вбачається з розрахункових листів (а.с.54-56).

В подальшому після звільнення належні позивачу по справі гроші по зарплаті не виплачувались. Таким чином, є вина відповідача по справі у невиплаті в зазначені законом строки зарплати позивачу, тому на його користь підлягають стягненню суми по зарплаті, що складають 12825 грн. 36 коп.

Представник відповідача погоджується з розміром невиплаченої позивачу заробітної плати у вказаному розмірі, про що ним надані письмові документи.

Твердження представника відповідача про те, що позивачу з боку банку пропонувалось з’явитись до банку і отримати заборгованість по зарплаті, суд оцінює критично, бо така пропозиція позивачу була направлена вже після подачі ним позову до суду і стосувалась лише часткової виплати за січень місяць 2010 р. в сумі 2000 грн. (а.с.28, 29).

Твердження представника відповідача про відсутність підстав для виплати позивачу по справі заборгованості по заробітній платі у першу чергу відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» суд оцінює критично. Так, згідно ст. 96 ч.1 п.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 31 ч.1 п.2. Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошові вимоги по заробітній платі, що виникли із зобов’язань банку перед працівниками до порушення процедури ліквідації банку, задовольняються в першу чергу. Кодекс Законів про працю України не робить виключень щодо виплати заробітної плати працівникам різних галузей і містить норми, що є однакові для виконання всіма роботодавцями щодо строків нарахування та виплати заробітної плати працівникам підприємств, установ і організацій, в тому числі й у сфері банківської діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку, суд виходить з наступного розрахунку.

Позивачу була нарахована зарплата в ТОВ «Комерційний банк «Українська фінансова група» за останні повні місяці роботи перед звільненням: за грудень 2009 р.-12000 грн., за січень 2010 р.-12000 грн., тоді його середньоденна зарплата для вирахування середнього заробітку за час затримки виплати становить 571 грн. 43 коп. з розрахунку ((12000 грн. + 12000 грн.):42 роб. дн.). З 1.02.2010 р. по 13.07.2010 р.-дня, по який просить стягнути позивач середній заробіток за час затримки розрахунку-115 робочих днів, тоді середній заробіток за весь час затримки розрахунку позивачу по справі становить 65714 грн. 45 коп. (571 грн. 43 коп. х 115 роб. дн.).

Як вбачається з позовних вимог, ОСОБА_1 ставить питання про стягнення з відповідача по справі середній заробіток за період затримки розрахунку з 1.12.2009 р., з чим суд не погоджується, бо відповідно до правил ст.ст. 116, 117 КЗпП України початком стягнення вищевказаних сум є день звільнення працівника з роботи, коли йому повинна виплачуватись виплата всіх сум, що належить від установи, в даному випадку банку.

Тому суд виходить при вирішенні спору з фактично отриманих і досліджених доказів, які іншим шляхом не спростовані і вважаються законними.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вирішив в судовому порядку отримати належні йому суми по заробітку, що є його правом, то суд вважає, що йому необхідно виплатити належні йому суми по зарплаті в судовому порядку, в тому розмірі, який був нарахований в період його роботи, та з врахуванням середнього заробітку за час затримки виплати, визначеного судом.

В силу ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача витрати по справі на користь держави, понесені судом у вигляд судового збору в сумі 785 грн. 40 коп. відповідно до п.1.п.п.а. ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. №1258 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. №825), з врахуванням об’єму задоволених позовних вимог, бо позивач при подачі позову до суду по закону був звільнений від оплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 115-117, 233, 238 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний банк «Українська фінансова група» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний банк «Українська фінансова група» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 1 грудня 2009 р. по 1 люте 2010 р. в сумі 12825 грн. 36 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 1 лютого 2010 р. по 13 липня 2010 р. в сумі 65714 грн. 45 коп., а всього 78539 гривень 81 копійку.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 12000 гривень підлягає негайному виконанню.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційний банк «Українська фінансова група» на користь держави судові витрати по справі: у вигляді судового збору в сумі 785 гривень 40 копійок, у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень (отримувач: УДК у Святошинському районі м. Києва. Код ЄДРПОУ 26077945. Р/р 31214259700009. Банк ГУДК у м. Києві. МФО 820019. Призначення платежу: Інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи) .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя