Рішення № 109596552, 16.03.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1230/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції по не нарахуванню та невиплаті додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину), передбаченої постановою КМУ №375 від 29.04.2020 року за період служби з 14 лютого 2021 року по 31 січня 2022 року поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 ;

зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 додаткові доплати з 14 лютого 2021 року по 31 січня 2022 року, передбачені постановою КМУ №375 від 29.04.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем наголошується, що він проходить службу на посаді поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції. За час проходження служби на займаній посаді за період з 14 лютого 2021 року по 31 січня 2022 року йому не було здійснено доплату відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, що підтверджується копіями розрахунку доплати поліцейському за період з 01.01.2021 р. по 30.09.2022 р. та інформаційною довідкою №15108/41/5-2022 від 28.10.2022 р.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. Посада поліцейського, яку займає позивач, відповідає встановленим постановою КМУ критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення та внаслідок виконання своїх зобов`язань мають безпосередній контакт з населенням, у зв`язку з чим позивач вважає свої вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 25.01.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

06.02.2023 р. за вхід. №ЕС/932/23 надійшло клопотання Департаменту патрульної поліції про розгляд справи в судовому засіданні.

Розгляд справи призначено у судовому засіданні на « 02» березня 2023 р. о « 11» год. «00» хвилин.

09.02.2023 року за вхід. №ЕС/992/23 надійшов відзив на позовну заяву, в якому наголошено на тому, що позивач не залучався до заходів, які передбачені Постановою №375, а отже відсутні підстави для нарахування йому додаткової доплати до грошового забезпечення за службу в особливих умовах, відповідно до Постанови №375 з 24.02.2022 р. по 31.012022 р., що підтверджує довідкою від 08.02.2023 р. №252/41/23-2023.

Крім того, фінансування для здійснення вищевказаної доплати поліцейським Департаменту патрульної поліції до Департаменту патрульної поліції не надходило. Згідно положень Постанови №302 та Постанови №375 Департамент патрульної поліції не є розпорядником коштів та не має повноважень щодо прийняття рішень чи подання звернень про виділення таких коштів. Відповідно до п. 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, розпорядники беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, планом асигнувань загального фонду бюджету, планом надання кредитів із загального фонду бюджету та планом спеціального фонду відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.

Вказане, на переконання представника відповідача, свідчить про те, що Департамент патрульної поліції вчинив всі залежні від нього дії, щодо здійснення додаткової доплати у зв`язку із забезпеченням життєдіяльності населення, в межах виділених коштів.

Також відповідач зазначає, що позивачу виплачена додаткова доплата за січень 2021 р. та лютий 2021 р. у липні 2021 року у сумі 3896,64 грн. та 2116,45 грн. відповідно.

27.02.2023 р. за вхід. №ЕС/1549/23 надійшло клопотання Департаменту патрульної поліції про долучення додаткових доказів.

27.02.2023 року за вхід. №ЕС/1553/23 надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника.

28.02.2023 року за вхід. №ЕС/1598/23 надійшло клопотання Департаменту патрульної поліції про долучення додаткових доказів.

03.03.2023 року за вхід. №ЕС/1739/23 надійшло клопотання Департаменту патрульної поліції про долучення додаткових доказів (копія посадової інструкції).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 з 07.11.2015 року проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції по теперішній час, на посаді поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, що підтверджується довідкою від 28.09.2022 року.

Відповідно до розрахунку доплати поліцейському взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , який забезпечував правопорядок та безпеку громадян та внаслідок виконання своїх службових обов`язків мав безпосередній контакт з населенням у період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 за період з 01.01.2021 по 30.09.2022 року, останньому виплачено доплату у липні 2021 року за січень 2021 року (24 дні) та за лютий 2021 (12 днів) у сумі 3896,64 грн. та 2116,45 грн. відповідно.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

В подальшому строк дії карантину продовжувався постановами Кабінету Міністрів України № 239 від 25. 03.2020 (до 24 квітня 2020 року), № 291 від 22.04.2020 (до 11 травня 2020 року), № 343 від 04.05.2020 (до 22 травня 2020 року), № 392 від 20.05.2020 (до 22 червня 2020 року), № 500 від 17.06.2020 (до 31 липня 2020 року), № 641 від 22.07.2020 (до 31 серпня 2020 року), № 760 від 26.08.2020 (до 31 жовтня 2020 року), № 956 від 13.10.2020 (до 31 грудня 2020 року), № 1236 від 09.12.2020 (до 28 лютого 2021 року), № 104 від 17.02.2021 (до 30 квітня 2021 року), № 405 від 21.04.2021 (до 30 червня 2021 року), № 611 від 16.06.2021 (до 31 серпня 2021 року), № 855 від 11.08.2021 (до 1 жовтня 2021 року), № 981 від 22.09.2021 (до 31 грудня 2021 року), № 1336 від 15.12.2021 (до 31 березня 2022 року), № 229 від 23.02.2022 (до 31 травня 2022 року), № 630 від 27.05.2022 (до 31 серпня 2022 року), № 928 від 19.08.2022 року (до 31 грудня 2022 року), № 1423 від 23.12.22 року (до 30 квітня 2023 року).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова №342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Згідно з пунктом 2 Постанови №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова № 375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

За приписами пунктів 2-5 вказаної постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок).

У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: «Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (далі - бюджетні кошти).

Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови №375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03 червня 2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров`я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.

Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як моральноправовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 з 14.03.2019 року по теперішній час працює на посаді поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, що підтверджується довідкою від 28.09.2022 року.

Посадовою інструкцією поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №4/1 від 05.01.2016 року, встановлено, що основними завданнями позивача, крім інших, є:

безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;

надання невідкладної допомоги, зокрема, домедичної і медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

затримання осіб на підставах і в порядку, передбаченому законодавством, а також доставляє затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення (у визначених законодавством випадках) до підрозділів Національної поліції України та/або до суду.

Отже, посада, яку займає позивач, відповідає встановленим зазначеною вище постановою КМУ критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням.

Також, з наявних у справі доказів, судом встановлено, що позивачу нараховано та виплачено доплату за COVID-19: за січень 2021 року (24 дні) та за лютий 2021 (12 днів) у сумі 3896,64 грн. та 2116,45 грн. відповідно (виплачено у липні 2021 року).

Водночас, доказів того, що у періоди з березня 2021 року, умови служби позивача відрізнялись від умов служби за період, у який позивачу нараховано та виплачено додаткову доплату за Постановою №375, відповідачем не надано, а матеріали справи таких доказів не містять.

Також, жодних належних доказів відсутності виділених бюджетних асигнувань на виплату саме цієї доплати за вказаний період, суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача та наявність законних підстав для задоволення позовних вимог про бездіяльність Департаменту патрульної поліції по не нарахуванню та невиплаті додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину), передбаченої постановою КМУ №375 від 29.04.2020 року за період служби з 14 лютого 2021 року по 31 січня 2022 року поліцейському взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 .

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375 за спірний період, то в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню як похідні від основної позовної вимоги (визнання бездіяльності протиправною) та як ефективний, належний спосіб захисту порушеного права позивача з урахуванням повноважень адміністративного суду, встановлених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правилами частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У силу статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті спірних відносин, з огляду на не проведення відповідачем нарахування позивачу доплати до грошового забезпечення на підставі Постанови № 375, суд зауважує, що відповідні кошти є майном позивача у розумінні статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Суд також враховує правову позиція ЄСПЛ, викладену в рішенні по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98), в якому Суд, здійснюючи прецедентне тлумачення ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

Крім того, у справі "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини" ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02) ЄСПЛ надав тлумачення поняттю "майно" саме в контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якого таке поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності". При цьому, Суд зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції по не нарахуванню та невиплаті додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину), передбаченої постановою КМУ №375 від 29.04.2020 року за період служби з 14 лютого 2021 року по 31 січня 2022 року поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Лозенко Сергію Романовичу.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 додаткові доплати з 14 лютого 2021 року по 31 січня 2022 року, передбачені постановою КМУ №375 від 29.04.2020 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Департамент патрульної поліції (адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646, ел. пошта: public@patrol.police.gov.ua, тел. 380442549488)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА