Рішення № 109589079, 15.03.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023м. ХарківСправа № 922/2473/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (код ЄДРПОУ 03359500, 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, тел.: 057-341-44-50, ел. пошта: kh.dsoua.com)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" (код ЄДРПОУ 32858847, 63525, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Володимирівська, буд. 10, тел.: 050-477-12-85, 057-466-25-30)

про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу № 09420WNUNJFP016 від 01.10.2016 року у сумі 2.072.807,85 гривень

за участю представників учасників справи:

позивача - Смолякової І. О.,

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" (відповідач по справі) про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу № 09420WNUNJFP016 від 01.10.2016 року у сумі 2.072.807,85 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2473/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 01 лютого 2023 р. о 12:00. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Позивачу згідно статті 166 ГПК України встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Відповідачу згідно статті 167 ГПК України встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив з дня його отримання.

Зазначена ухвала суду була направлена засобами поштового зв`язку позивачу та відповідачу на їх адреси, вказані в матеріалах справи, а також відповідно до вимог ст. 122 ГПК України офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

20.12.2022 зазначену ухвала була вручена позивачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102271569580.

Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі, надіслану засобами поштового зв`язку, не отримав, ухвала повернулась на адресу суду з відміткою відділення пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Одночасно із цим ухвала суду про відкриття провадження у справі було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" в Електронний кабінет відповідача та отримана ним 12.12.2022.

В призначене 01 лютого 2022 судове засідання сторони не з`явились, своїх повноважних представників не направили. Від позивача через канцелярію суду (вх. № 2237) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через скасування усіх виданих довіреностей від попереднього керівника та з метою належної підготовки до участі в судовому засіданні. Відповідач про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Враховуючи подане клопотання позивача, а також неявку відповідача та неповідомлення про причини неявки, з метою дотримання рівності сторін та змагальності процесу, необхідністю забезпечення прав учасників справи, передбачених процесуальним законом, суд ухвалою суду від 01.02.2023 розгляд справи № 922/2473/22 відклав на 01.03.2023, а також з власної ініціативи задля забезпечення прав учасників справи, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, продовжив строк проведення підготовчого засідання на 30 днів.

У підготовче засідання 01.03.2023 представники позивача та відповідача не з`явились, проте, як вбачається з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102271891635 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" ухвалу суду від 01.02.2023 отримало 07.02.2023, а відповідач ухвалу суду про відкладення розгляду справи отримав 02.02.2023 року через Електронний кабінет, відтак суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого судового засідання, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм конституційним правом на подання відзиву на позов, а такий строк сплив, ще 28.12.2022, зважаючи, що судом відкладалось підготовче засідання по справі, враховуючи відсутності будь-яких заяв від відповідача щодо наміру надання суду відзив на позов чи подання своєї правової позиції щодо обставин відносно позову, зважаючи на сплив строків підготовчого провадження, враховуючи, що судом вжито всіх можливих дій щодо повідомлення відповідача про дату час та місце підготовчого засідання та відповідач обізнаний про час та місце розгляду справи, суд 01.03.2023 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.03.2023.

В судове засідання 15.03.2023 з`явився представник позивача, який позов підтримав та просив суд його задовольнити з підстав та мотивів, наведених у ньому. Відповідач явку свого повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку 03.03.2023 електронного листа в Електронний кабінет відповідача.

В силу приписів ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

З врахуванням вказаних приписів чинного законодавства та з огляду на фактичні обставини справи суд констатує, що вчинив всі необхідні та можливі заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання по даній справі, їм надана можливість скористатись своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, в тому числі судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним законом процесуальні строки для звернення учасників справи із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

З огляду на положення ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, якими передбачено право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, та враховуючи, що судом вчинено всіх належних необхідних достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, і одночасно із цим в матеріалах справи достатньо документальних доказів, які мають значення для правильного вирішення спору по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності відзиву відповідача на позовну заяву за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали судової справи та наявні у ній документальні докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинівський склозавод» (відповідач по справі, споживач) має статус споживача природного газу згідно п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, зокрема, споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Відповідно до п. 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газ (гл. І розділ 1 Кодексу ГРМ).

Відповідно до п. 3 глави 3 розділ VІ Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Згідно з п. 4 глави 3 розділу VІ Кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 09420WNUNJFP016 від 01.10.2016, відтак відповідач приєднався до умов типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015.

АТ «Харківгаз» надає послуги з розподілу природного газу споживачу по точкам комерційного обліку, які визначені Додатками № 4 до Типового договору розподілу природного газу, які додаються до заяви-приєднання, а саме: смт. Малинівка, вул. Володимирська, 10.

Згідно п. 2.1. договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до договору відповідно), згідно яких з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній рік.

Пунктом 12.2. договору передбачено, що якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.

У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.

Відповідно до п. 6.1. договору (зі змінами) оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (згідно п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Враховуючи умови договору та норми Кодексу, сторонами було визначено плановий обсяг замовленої річної потужності споживача на 2022 рік, про що сторонами складено Акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 (копію акту додаємо) та становить: 10 667 376,23 м3 - величина річної замовленої потужності на 2022 рік, та, відповідно, 888 948,02 м3 величина замовленої потужності на місяць.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до п. 6.8. Типового договору розподілу природного газу надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

На підставі вищевикладеного та умов договору, сторонами було складено акти наданих послуг:

- № ХАЯ82001352 від 31.01.2022, згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у січні 2022 року склав 888 948,02 м. куб., вартість наданих послуг складає 2 122 807,87 грн.;

- № ХАЯ82004210 від 28.02.2022, згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у лютому 2022 року склав 888 948,02 м. куб., вартість наданих послуг складає 2 122 807,87 грн.;

- № ХАЯ82005967 від 31.03.2022 згідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у березні 2022 року склав 888 948,02 м. куб., вартість наданих послуг складає 2 122 807,87 грн.;

- № ХАЯ82007639 від 30.04.2022 зідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у квітні 2022 року склав 888 948,02 м. куб., вартість наданих послуг складає 2 122 807,87 грн.;

- № ХАЯ82009260 від 31.05.2022 зідно з яким об`єм розподіленого природного газу споживачу у травні 2022 року склав 888 948,01 м. куб.,вартість наданих послуг складає 2 122 807,85 грн.

Зазначені акти наданих послуг підписані обома сторонами.

Враховуючи, що відповідачем частково сплачено заборгованість, на час звернення позивача з позовом до суду залишився неоплачений борг за травень 2022 в розмірі 2 072 807,85 грн., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями чч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ст. 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як наведено вище, між позивачем та відповідачем (споживачем) укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання споживачем Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 09420WNUNJFP016 від 01.10.2016.

Таким чином, підписавши вищезазначену заяву-приєднання, відповідач підтвердив укладення з позивачем договору розподілу природного газу № 09420WNUNJFP016 від 01.10.2016 на умовах Типового публічного договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 та взяв на себе зобов`язання належним чином виконувати умови зазначеного договору, в тому числі в частині оплати вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором.

Втім, відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором розподілу природного газу щодо внесення оплати вартості послуги з розподілу природного газу за травень 2022 на суму 2 072 807,85 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на день прийняття судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості за послуги з розподілу природного газу за травень 2022 на суму 2 072 807,85 грн., відтак відповідачем не спростовано наявність у нього вищезазначеної заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи документальними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Враховуючи, що спір по справі виник саме з вини відповідача та на підставі статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 31 092,12 грн. покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову. При цьому зайво сплачений судовий збір в розмірі 750,00 грн. підлягає поверненню позивачу по справі на підставі приписів ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" (код ЄДРПОУ 32858847, 63525, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Володимирівська, буд. 10) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (код ЄДРПОУ 03359500, 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1) заборгованість за договором розподілу природного газу № 09420WNUNJFP016 від 01.10.2016 за травень 2022 у розмірі 2 072 807,85 грн. та 31 092,12 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (код ЄДРПОУ 03359500, 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1) 750,00 грн. судового збору, які сплачені згідно з платіжним дорученням № 17674 від 10.11.2022, оригінал якого залишається в матеріалах судової справи.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2023.

Суддя Н.А. Новікова