Рішення № 109589036, 08.03.2023, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 березня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/689/22

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Кучер А.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК - АГРО"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО"

про стягнення заборгованості в розмірі 314 182,19 грн.

представники сторін не прибули.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК - АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО" про стягнення заборгованості в розмірі 314 182,19 грн.

Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умови договору поставки №1 від 17.02.2017 в частині повної оплати за поставлений товар, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням інфляційних втрат та 30% річних, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не прибув, однак 24.02.2023 від останнього надійшла заява №21/02-1 від 21.02.2023 про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

Крім того, до матеріалів справи від ТОВ "ДОК-АГРО" 24.02.2023 надійшла заява №21/02-2 про зменшення позовних вимог. Так, у заяві позивач просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості з огляду на те, що його контрагент після подання позовної заяви сплатив борг за договором поставки №1 від 17.02.2017 в розмірі 300 000 грн. А тому до стягнення підлягають 30% річних у розмірі 12 082,19 та інфляційні збитки в розмірі 2 100 грн, які позивач і просить стягнути з відповідача.

Розглянувши подану заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами п. 2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі лише до початку першого судового засідання зменшити розмір позовних вимог.

Водночас, вказуючи на необхідність зменшення позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 300 000 грн позивач фактично інформує суд про відсутність між сторонами спору в цій частині, з огляду на оплату вказаної суми відповідачем.

При цьому суд звертає увагу учасників цього спору на те, що дана заборгованість відповідача існувала станом на день відкриття провадження у справі і була сплачена ТОВ "ГАДЗ-АГРО" в ході судового розгляду. Наведене слугує підставою для закриття провадження у справі в цій частині за вказівками п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку визначеному процесуальним законодавством. Зокрема, рекомендовані повідомлення про вручення суб`єкту господарювання поштового відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи) повернулись на адресу суду із відміткою про вручення процесуальних документів 30.01.2023 та 20.02.2023 відповідно.

З огляду на викладене в сукупності, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розгляд даного спору здійснювався без технічної фіксації судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Внаслідок проведених 21.12.2022 року змін, ТОВ "Бучачагрохлібпром" перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО".

Між ТОВ "ДОК - АГРО" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" (Покупець) 17.02.2017 було укладено договір поставки №1 (далі-Договір), згідно із п.1.1 якого Постачальник зобов`язався передавати у власність Покупця товар згідно накладних, відповідно до заявок (замовлень) Покупця, а Покупець зобов`язався приймати та оплачувати товар на умовах даного договору.

У розділі 2 сторони визначили строки та порядок постачання. Так, для отримання товару Покупець подає Постачальнику заявку (замовлення) із зазначенням кількості, асортименту та інших характеристик товару. Строк поставки: протягом 10 календарних днів з моменту погодження сторонами замовлення. Базовими умовами поставки товару Покупцю є поставка товару на умовах EXW (франко завод - склад Постачальника) або CIP (перевезення та страхування оплачено до складу Покупця) або FCA (франко перевізник - склад Перевізника) (згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, з урахуванням того, що поставка відбувається в межах України). Товар вважається прийнятим за якістю та кількістю без зауважень з моменту підписання Покупцем відповідних видаткових накладних. При перевезенні товару перевізником, який призначених Постачальником, товар вважається прийнятим за якістю та кількістю з моменту підписання Покупцем товарно-транспортної накладної або інших супровідних документів, які свідчитимуть про одержання товару від перевізника.

Згідно із п.4.2 укладеного правочину за кожну окрему партію товару Покупець зобов`язаний здійснити оплату протягом 45 календарних днів з моменту виконання обов`язку Постачальника передати товар .

У призначенні платежу за кожну окрему партію товару Покупець зобов`язаний вказувати реквізити видаткової накладної, по якій була поставлена оплачувана партія товару. При сплаті санкцій, Покупець зобов`язаний вказувати вид таких санкцій (пеня, штраф) (п. 4.5 Договору ).

Відповідно до п.9.4 Договір вступає в силу від дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з даного договору. Розірвання цього договору в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України та/або цим договором.

Договір вважається автоматично пролонгованим кожний раз на аналогічний термін, якщо до кінця дії договору від жодної сторони не надійде повідомлення про його розірвання або не буде укладеного нового договору (п.9.6 угоди).

В подальшому, 24.03.2017 контрагенти підписали протокол розбіжностей №1 до договору поставки №1 від 17.02.2017, у якому погодили викласти п.п. 6.2.4., 6.2.5., 6.2.6. у редакції Покупця, а саме:

6.2.4 - за не підписання чи не повернення (несвоєчасне підписання чи повернення) стороні акта звіряння взаємних розрахунків або обґрунтованих заперечень щодо зазначених актів даних, винна сторона сплачує штраф у розмірі 1000,00 грн за кожен факт такого порушення;

6.2.5 - за неповернення чи несвоєчасне повернення товаросупровідних документів (видаткової накладної, товарно-транспортної накладної) стороні, винна сторона сплачує штраф у розмірі 1000,00 грн за кожен факт такого порушення;

6.2.6-за повернення неналежно оформлених товаросупровідних документів (видаткової накладної, товарно-транспортної накладної) стороні, винна сторона сплачує штраф у розмірі 1000,00 грн за кожен факт такого порушення. В цьому випадку своєчасність повернення документів не звільняє сторону від відповідальності.

На виконання своїх договірних зобов`язань позивач поставив товар - сульфат міді пятиводний (мідний купорос) Покупцю, що підтверджується наступними документами:

1) видатковими накладними:

- №666 від 16.09.2022 на суму 150 000 грн;

- №667 від 16.09.2022 на суму 150 000 грн;

2) товарно-транспортними накладними:

- №Р666 від 16.09.2022 на суму 150 000 грн;

- №Р667 від 16.09.2022 на суму 150 000 грн.

Зазначені первинні документи бухгалтерського обігу (видаткові накладні) підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень. Як наслідок, суд вважає належним чином підтвердженим факт поставки відповідачу матеріальних цінностей на загальну суму 300 000 грн.

В свою чергу, ТОВ "Бучачагрохлібпром" за отриманий товар станом на 26.12.2022 року оплату не провело. Наведена обставина слугувала підставою для звернення ТОВ "ДОК - АГРО" до суду з відповідним позовом.

Дослідивши подані докази та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Між учасниками цього спору виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України (поставка, купівля-продаж).

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наявні в матеріалах справи видаткові накладні, суд дійшов висновку, що заборгованість по спірних поставках станом на час звернення із позовною заявою до суду складала 300 000 грн.

Разом з тим, після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі його контрагентом здійснено оплату коштів на загальну в сумі 300 000 грн, що підтверджується долученими до справи позивачем виписками із банківського рахунку .

Таким чином відповідач повністю сплатив основну заборгованість, яка виникла на підставі договору поставки №1 від 17.02.2017. З огляду на це, відповідно до п.2 ч.1ст. 231 ГПК України, суд закриває провадження у справі в цій частині за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.п.6.2.2. укладеного правочину сторони визначили, що за неоплату та/або несвоєчасну оплату за даним договором, Покупець сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення (ст.625 Цивільного кодексу України).

Згідно із наданого Товариством розрахунку, за неналежне виконання умов Договору його контрагентом, останньому за період з 01.11.2022 по 19.12.2022 нараховані 30 % річних в сумі 12 082,19 грн та 2 100 грн інфляційних збитків. Здійснивши відповідний перерахунок суд констатує, що позивачем вірно обраховано та правомірно заявлено вище вказані суми.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як наслідок, судом задовольняються вимоги про стягнення з відповідача 30 % річних в сумі 12 082,19 грн та 2 100 грн інфляційних збитків, як такі, що підтверджені матеріалами справи та законодавчими актами, які регламентують спірні правовідносини.

Судовий збір в сумі 4500 грн у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу може бути повернутий позивачу за його клопотанням згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Решта судових витрат, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 183, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО" (вул. Горішня, 79, с. Трибухівці, Чортківський район, Тернопільська область,48431, ідент. код 00952829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК - АГРО" (вул. Локацька, 2-а, с. Кремеш, Локачинський район, Волинська область, 45516, ідент. код 40955973) - 12 082 (дванадцять тисяч вісімдесят дві) грн 19 коп., 2 100 (дві тисячі сто) грн інфляційних збитків та витрати зі сплати судового збору в сумі 212 (дві дванадцять) грн 85 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЗ-АГРО" основного боргу в сумі 300 000 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 16.03.2023.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному б-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко