Ухвала суду № 109587955, 10.03.2023, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"10" березня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/8/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Сікорської Н.А.,

розглянувши скаргу АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на дії державного виконавця у справі

за позовом: ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"

до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес"

про стягнення 52326,31 дол. США (згідно курсом НБУ станом на 01.12.2017 1420965,37 грн. та 761969,68 грн. пені)

за участю представників скаржника: Поліщук М.А. - довіреність №02юр від 08.03.2023р.;

Маркевич Ю.Ф. - керівник, діє в порядку самопредставництва на підставі витягу з ЄДРЮОФОПГФ

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.04.2018 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" 52326,31 дол. США (1420965,37 грн. - гривневий еквівалент) відсотків за користування кредитом; 59146,58 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом; 22201,68 грн. судового збору.

22.05.2018 на виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 23.04.2018 видано наказ № 906/8/18.

28.02.2023 від Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" надійшла скарга на дії головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Головного територіального управління Міністерства юстиції Ченківського Олексія Онуфрієвича щодо відкриття виконавчого провадження №59147057 на примусове виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 22.05.2018 у справі №906/8/18 (т.2, а.с.66-91).

Ухвалою суду від 02.03.2023р. прийнято до розгляду скаргу на неправомірні дії головного державного виконавця та призначено судове засідання на 10 березня 2023 р. (ухвала про виправлення описки від 06.03.2023 р.).

09.03.2023р. від Печерського відділу державної виконавчої служби у м. Києві надійшли пояснення №59147057 від 08.03.2023р., в яких ДВС зазначила, що виконавче провадження №59147057 у квітні 2020 року було передане до Бердичівського МВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області. В підтвердження надано копію постанови від 17.04.2020р. про передачу виконавчого провадження (т.2, а.с.96-97).

10.03.2023р. від скаржника надійшли пояснення №84/21 від 10.03.2023р. (т.2, а.с.102-104).

Представники скаржника в судовому засіданні 10.03.2023р. вимоги скарги підтримали в повному обсязі.

Представник стягувача та державний виконавець в засідання суду не з`явилися.

Згідно ч.4 ст.342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" в своїй скарзі та поясненнях вказує, що 01.02.2023 року товариству з Єдиного реєстру боржників стало відомо про наявність виконавчого провадження №59147057, в якому товариство є боржником.

17.02.2023 року, від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві, у відповідь на запит товариства, на електронну адресу надійшла копія постанови про відкриття виконавчого провадження №59147057, з ідентифікатором доступу до ВП.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, 20.05.2019 Печерським ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавче провадження №59147057 на виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 22.05.2018р. у справі №906/8/18 відносно боржника - АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес".

Скаржник вважає, що виконавче провадження №59147057 відкрито не за місцем реєстрації боржника/місцем знаходження майна боржника (місто Бердичів Житомирської області), а за місцем реєстрації стягувача у місті Києві.

Посилаючись на приписи п.10 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", вказує, що у разі пред`явлення виконавчого документу не за місцем його виконання, державний виконавець зобов`язаний був повернути його без виконання.

В поясненнях скаржник зазначив, що у заяві стягувача про примусове виконання рішення зазначено, що у боржника відкриті рахунки в АБ "Укргазбанк", який знаходиться в м.Києві і по територіальності відноситься до Печерського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві.

Однак, товариство не мало і не має відкритих рахунків в АБ "Укргазбанк".

В зв`язку з цим, дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження вважає неправомірними, а постанову про відкриття виконавчого провадження №59147057 від 20.05.2019р. такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що постанов про вчинення виконавчих дій та інших документів з дати відкриття виконавчого провадження, а саме з 20.05.2019 року і до теперішнього часу, на адресу товариства не надходило.

В судовому засіданні суд здійснив вхід до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, здійнив роздруківку документів виконавчого провадження та долучив їх до матеріалів справи (а.с. 105-110 т.2).

Дослідивши доводи скарги та наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України "Про виконавче провадження", який судом застосовується у редакції станом на дату відкриття виконавчого провадження - 20.05.2019р.

Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пункт 1 частини 2 статті 18 Закону "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.1 ст.24 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Тобто, державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції, але при цьому місце виконання виконавчого документу визначається за критеріями, зазначеними у частині другій статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", до яких законодавець відносить: (1) місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, (2) місцезнаходження боржника - юридичної особи, (3) місцезнаходження майна боржника .

В той же час право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби/приватного виконавця, та право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби належить саме стягувачу.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" зареєстроване за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул.Європейська, 79 (т.2, а.с.74).

Виконавче провадження № 59147057 відкрито 20.05.2019 головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва (а.с. 71 т. 2).

В письмових поясненнях скаржник вказує, що виконавче провадження №59147057 відкрито Печерським РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві на підставі заяви стягувача, де вказано про наявність у боржника відкритих рахунків в АБ "Укргазбанк", який знаходиться в м.Києві, в якому товариство не мало і не має відкритих рахунків у АБ "Укргазбанк".

Відповідно до ч.1 ст.74, ч.1 ст.76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Скаржник, всупереч наведеним нормам, не надав суду доказів відсутності у товариства на момент відкриття виконавчого провадження рахунків, відкритих в АБ "Укргазбанк".

З постанови державного виконавця Печерським РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві від 05.07.2019р. вбачається, що виконавцем було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках, відкритих боржником в ПАТ АБ "Укргазбанк" (а.с. 105 т.2).

Виходячи з визначеного ст.79 ГПК України принципу вірогідності доказів, який встановлює необхідність співставлення судом доказів, які надають учасники процесу, суд за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів з огляду на їх вірогідність, дійшов висновку про неспростування скаржником обставин наявності рахунків в ПАТ АБ "Укргазбанк" станом на 20.05.2019р.

Також, суд звертає увагу, що за змістом п.21 ч.3 ст.18 Закону виконавець саме під час здійснення виконавчого провадження (тобто після його відкриття) має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Аналіз норм статей 18, 26, 36 Закону вказує на те, що виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення під час здійснення виконавчого провадження, тобто після прийняття виконавчого документу до виконання та після відкриття виконавчого провадження.

Перевірка майнового стану боржника (стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна, зокрема грошових коштів боржника, здійснюється у відкритому виконавчому провадженні.

Законодавство не містить норм, які б надавали виконавцю повноваження вчиняти на стадії вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання, дії щодо перевірки майнового стану боржника (наявності та стану рахунків боржника у банках), розшук боржника та/або його майна.

На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або повернення виконавчого документа у виконавця відсутній будь-який механізм, передбачений законодавством, спрямований на перевірку відомостей щодо стану банківських рахунків боржника.

З урахуванням приписів частин 1, 2 статті 24 Закону, встановлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем) (у тому числі і грошових коштів) відноситься до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з викладеного, скаржником не доведено неправомірності дій державного виконавця Печерського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві щодо відкриття виконавчого провадження №59147057.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Враховуючи той факт, що рішення господарського суду Житомирської області від 23.04.2018р. у справі №906/8/18, на виконання якого видано наказ від 22.05.2018р. №906/8/18, набрало законної сили, воно підлягає обов`язковому виконанню в силу приписів ст.129-1 Конституції України.

Постановою головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.04.2020р., згідно заяви стягувача, керуючись вимогами ч. 4 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", наказ Господарського суду Житомирської області № 906/8/18 від 22.05.2018 передано до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).

Згідно ч.4 ст.25 Закону передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до п.6 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого, зокрема, у разі якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.

Відповідно до абз.1 п.7 вказаного розділу передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження.

Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Звертаючись до суду зі скаргою, АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" вказує про незаконність дій державного виконавця Печерського РВДВС м. Київ щодо відкриття виконавчого провадження, оскільки воно повинно було відкриватися в м.Бердичів Житомирської області.

Разом з тим, у скарзі заявник не зазначає, які його права, як боржника, порушені в результаті відкриття 20.05.2019 р. Печерським РВДВС м. Київ виконавчого провадження №59147057, та не бере до уваги, що рішення суду є обов`язковим до виконання і на даний момент виконавче провадження здійснюється органом державної виконавчої служби саме за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Головного територіального управління Міністерства юстиції Ченківського Олексія Онуфрієвича щодо відкриття виконавчого провадження №59147057 відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а тому в задоволенні скарги АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" слід відмовити.

Керуючись статтями 233-235, 339, 343 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на дії державного виконавця відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку ст. ст. 255, 256 ГПК України.

Дата підписання:15.03.2023 р.

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2 - заявнику (рек.з пов.)

3 - Печерський відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (рек., 01011, м. Київ, вул.Різницька 11-Б)

4 - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"(рек.)