Рішення № 109587144, 22.02.2023, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

22.02.2023

Справа № 489/7084/21

Провадження №2/489/332/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Назаровою С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 є матір`ю позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 02 вересня 2021 року ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець, звернувся до Другої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 . Проте, йому було відмовлено, зокрема у зв`язку з тим, що неможливо встановити факт родинних відносин спадкодавця та спадкоємця та у зв`язку з тим, що ним пропущено шестимісячний строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме у зв`язку із загостренням хронічної хвороби, яка не давала йому фізичної змоги в строк, встановлений законодавством, звернутися до нотаріальної контори. Крім того, слід зазначити, що позивач пропустив лише один день. Також слід зазначити, що позивач є інвалідом першої групи.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що з наданих до позовної заяви матеріалів, вбачається відсутність заведення спадкової справи в Спадковому реєстрі, а тому вважає, що ОСОБА_1 у встановлений законодавством строк, не звертався до нотаріальної контори та не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається таким, що спадщину не прийняв. Позивачем було надано копію свідоцтва про народження, де в графі мити зазначено « ОСОБА_3 ». Після розірвання шлюбу, ОСОБА_3 прізвище не змінювалося.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що відповідач у відзиві на позов зазначає, що квартира, яка є предметом спадкування належала ОСОБА_2 , а позивачем не надано матеріалів для встановлення факту родинних відносин. З даного приводу повідомляє, що обставина встановлення факту родинних відносин не є предметом розгляду даної справи. В матеріалах даної справи містяться належні та допустимі докази на підтвердження родинних відносин позивача та спадкодавця. Доводи, вказані у відзиві на позовну заяву є суб`єктивними та не підтвердженими жодними доказами.

Ухвалою суду від 02.11.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження та витребувано докази.

Ухвалою суду від 13.12.2022, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. На позовних вимогах наполягає. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ММР у судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Від представника Другої миколаївської державної нотаріальної контори надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та підставі наявних матеріалів справи. Рішення просить прийняти на розсуд суду.

При вирішенні питання щодо можливості проведення судового розгляду цивільної справи за відсутністю сторін, суд керується тим, що сторони скористались процесуальними правами на подання заяв по суті справи, клопотань про проведення експертизи, витребування доказів, тощо. Також бере до уваги відсутність ухвали про визнання явки сторін обов`язковою, тривалість розгляду, належність повідомлення сторін та учасників справи, необхідність дослідження додаткових доказів, окрім тих, що наявні в матеріалах цивільної справи, допиту свідків, тощо.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у зв`язку з необхідністю встановити родинні відносини та пропуском строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьоюстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При розгляді спорів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, слід дослідити чи вчиняв державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі Договору № 1519 купівлі продажу нерухомого майна від 16.09.2000, зареєстрованого на Універсальній біржі «Південь» та в ММБТІ 04.10.2000 за реєстровим № 16776.

Спадкодавиця померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 звернувся до Другої миколаївської державної нотаріальної контори щодо оформлення спадкових справ після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто позивач фактично пропустив один день для подання заяви про прийняття спадщини.

02 вересня 2021 року за вих. № 1053/02-31, державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Авраменко С.В. надано роз`яснення чинного законодавства, відповідно до якого позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що позивачем пропущено встановлений законодавством шестимісячний строк для звернення з відповідною заявою про прийняття спадщини та у зв`язку з неможливістю встановити факт родинних відносин зі спадкодавицею. Оскільки, у свідоцтві про народження ОСОБА_1 в графі мати зазначено « ОСОБА_3 », а за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 02.03.2021, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано на підставі рішення Заводського народного суду м. Миколаєва від 29.06.1966, проте, прізвище матері не змінювалося.

Факт родинних відносин між померлою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як матір`ю і сином, встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2022 (справа 489/6882/21, провадження 2/489/25/22), яке набрало законної сили.

Як вбачається з витягів з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були зареєстровані за однією адресою.

Відповідно до листа Другої миколаївської державної нотаріальної контори від 16.11.2021 за вих. № 1398/01-16, за даними алфавітних книг обліку спадкових справ нотаріальної контори спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відсутня, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину).

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме у зв`язку із загостренням хронічної хвороби, яка не давала йому фізичної змоги в строк, встановлений законодавством, звернутися до нотаріальної контори. Крім того, слід зазначити, що позивач пропустив лише один день.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2020 року по справі №315/714/19 дійшов висновку, що гостре раптове захворювання у сукупності з незначним пропуском строку звернення із заявою про прийняття спадщини є поважною причиною та підставою для визначення додаткового строку.

З посвідчення № НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом І групи безстроково. Позивач є інвалідом з дитинства, у зв`язку з чим він позбавлений можливості самостійно пересуватись по місту та вимушений користуватись допомогою соціального працівника.

З письмових пояснень позивача ОСОБА_1 від 24.10.2021, вбачається, що він користується протезами для пересування, у зв`язку з чим, до багатьох установ без сторонньої допомоги потрапити не має можливість. У серпні 2021 року він дістався до нотаріальної контори, проте, охоронець йому пояснив, що наразі працює лише один нотаріус, який перевантажений роботою і не приймає, а другий нотаріус перебуває у відпустці до вересня 2021 року.

Судом при досліджені доказів встановлено факт хронічного захворювання позивача, яке об`єктивно позбавляє його можливості вільно пересуватись, також суд бере до уваги, що строк пропущений на один день.

Враховуючи незначний часовий проміжок між закінченням строку для прийняття спадщини та поданням заяви до нотаріуса, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, оскільки пропуск строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов`язаний з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на час вчинення цих дій у зв`язку з захворюванням, який обмежує позивача у вільному пересуванні.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю в три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Миколаївська міська рада, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Повний текст судового рішення складено «22» лютого 2023 року.

Суддя Н.О. Рум`янцева