Рішення № 109586962, 02.03.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14657/22

Провадження 2/127/1852/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2023 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/14657/22 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити дії-

в с т а н о в и в:

позов зареєстрований 12.07.2022 року і мотивований тим, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» .

Між нею та банком існують договірні відносини, а саме: оформлено угоду № SAMDNWFС00041220441 від 12.03.2018 року про відкриття та обслуговування карткового рахунку (картка для виплат) а також угоду № SAMDNWFС00053888003 від 02.09.2019 року про відкриття та обслуговування карткового рахунку (картка «Універсальна») № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

По карті «Універсальна» банком розрахований кредитний ліміт 37000 грн., що наданий банком для потреб клієнта.

08.05.2022 року номер мобільного телефону позивача НОМЕР_3 був заблокований, позивач не могла бачити що відбувалось з її рахунками, а при підключенні до «Wi-Fi» отримала повідомлення з текстом про те, що був введений невірний пароль і здійснювався розрахунок та зняття готівки з її картки «Універсальна».

Зрозумівши, що невідома особа шахрайським шляхом здійснює операції з її карткового рахунку для незаконного заволодіння грошовими коштами, позивач намагалась зателефонувати на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк», проте, як виявилось, її сім-картка не працювала.

Повідомлення на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» для блокування її банківської картки і про шахрайські дії стосовно її банківських рахунків було надіслане нею з іншого номера телефону.

В подальшому позивачем було з`ясовано, що вхід до її електронної скриньки з її акаунту було здійснено з нового приладу SamsungGalaxyA12Android 11, а також було змінено пароль входу. При цьому на номер її телефону не приходили ані смс повідомлення, ані дзвінки від АТ КБ «ПриватБанк» стосовно підтвердження списання грошових коштів з її рахунку, оскільки сім-карта взагалі не працювала. Всього невідомими особами було проведено 6 транзакцій.

08.05.2022 року позивач звернулась до відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області з заявою про вчинення невідомою особою шахрайських дій стосовно її банківських рахунків, відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022025040000120 від 09.05.2022 року. 11.05.2022 року її було визнано потерпілою та проведено допит.

21.06.2022 року Вінницькою обласною прокуратурою надано інформацію про те, що сектором дізнання відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області розслідується кримінальне провадження № 12022025040000120 від 09.05.2022 року за фактом шахрайського заволодіння грошовими коштами, належними ОСОБА_1 , за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

16.05.2022 року позивач звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з письмовою заявою про повернення викрадених грошових коштів і врегулювання можливого виникнення кредитної заборгованості, яка фактично виникла внаслідок вчинення шахрайських дій з платіжними (кредитними) картками, але отримала «відписку» із переліком її зобов`язань, як споживача їх послуг, та відмову АТ КБ «ПриватБанк» щодо врегулювання вказаної ситуації.

Списання коштів 08.05.2022 року з її рахунків в АТ КБ «ПриватБанк» та нарахування їй заборгованості за картковим рахунком, відкритим на підставі угоди № SAMDNWFС00053888003 підтверджується випискою по рахунку. Всього 08.05.2022 року зловмисниками було здійснено витрат на суму 11770,23 грн. з урахуванням комісії 400 грн., що завдало позивачу значної шкоди.

Станом на 29.06.2022 року борг перед банком збільшився на 12193,96 грн. і становить 37689,55 грн. Банк безпідставно почав здійснювати списання коштів і погашення боргу за рахунок її заробітної плати.

Зазначаючи правовою підставою ст. 509, 627 ч.2, 1054, 1066, 1068 ч. 3, 1071 ч. 1, 2, 1073, 1092, ЦК України, ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положенням про порядок електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», позивач просила:

- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити її порушені права шляхом відновлення стану карткового рахунку, який відкритий та обслуговується на підставі угоди № SAMDNWFС00053888003 від 02.09.2019 року (картка «Універсальна») за номером № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), що існував з балансом на початок періоду 08.05.2022 року із сумою заборгованості мінус 25214, 91 грн. , до списання коштів внаслідок проведення операцій (транзакцій) 08.05.2022 року;

- припинити нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за картковим рахунком, який відкритий та обслуговується на підставі угоди № SAMDNWFС00053888003 від 02.09.2019 року (картка «Універсальна») за номером № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) щомісячних платежів, пені, відсотків за користування кредитним лімітом, що утворився в результаті списання коштів внаслідок проведення операцій (транзакцій) 08.05.2022 року на суму 11770,23 грн.;

- скасувати нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за картковим рахунком, який відкритий та обслуговується на підставі угоди № SAMDNWFС00053888003 від 02.09.2019 року (картка «Універсальна») за номером № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) в тому числі пеню, відсотки та невиконані періодичні зобов`язання на суму 11770,23 грн.

14.07.2022 року судом було прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито спрощене позовне провадження у даній справі (а.с. 45).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Геращенко Т.В. позов підтримала за викладених обставин, просила вимоги ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі та захистити право споживача, оскільки грошові кошти з рахунків позивача на загальну суму 11770,23 грн. були списані 08.05.2022 року в результаті вчинення шахрайських дій. Визнала, що позивач вже мала борг перед банком на суму 25214,91 грн., однак загальна заборгованість нарахована із врахуванням суми, що злочинцями знята з її картки 11770,23 грн. Ні картку, ні пароль від картки незнайомим особам ОСОБА_1 не передавала. На час розгляду справи слідство триває, особи, що вчинили шахрайські дії, не встановлені. 02.03.2023 року представник подала клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, оскільки позивач не довела жодними доказами те, що без її відома з її карткового рахунку були зняті кошти. Також немає доказів того, що інша особа неправомірно заволоділа її карткою, телефоном та здійснила операцію. Наголосив, що зняття готівки в банкоматі неможливе без введення пін-коду і картки, або телефону. Слідство триває, винні особи не встановлені. Тому за використання кредитних коштів банком була правомірно нарахована заборгованість.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 02.09.2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 була укладена угода № SAMDNWFС00053888003 про відкриття та обслуговування карткового рахунку (картка «Універсальна») № НОМЕР_1 .

Крім того, до договору від 02.09.2019 року в АТ КБ «ПриватБанк» були відкриті інші рахунки ОСОБА_1 : НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 (а.с. 27).

Кредитний ліміт встановлений на суму 37000 грн.

08.05.2022 року за картрахунком НОМЕР_9 було здійснено ряд операцій за допомогою картки, яка була додана до сервісу GooglePay, на суму 11770,23 грн.: розваги (м. Дніпро) 300 грн., розваги (м. Київ) - 205,06 грн., продукти магазин м. Кривий Ріг 865,17 грн., зняття готівки в банкоматі м. Кривий Ріг 2000 грн., 4000 грн., 4000 грн. Залишок після операцій - 29374,91 грн. (а.с. 22, 23).

Згідно довідки станом на 29.06.2022 року кредитна заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» становить 37689,55 грн. (а.с. 27).

В судовому засіданні сторони визнали, що станом на 08.05.2022 року у ОСОБА_1 вже існувала кредитна заборгованість на суму 25214,91 грн., що також підтверджується випискою по картці (11770,23 + 25214,91 = 36985,14) (а.с. 23).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 08.05.2022 року невідомі особи шляхом шахрайства заволоділи її коштами з карткового рахунку на суму 11770,23 грн., в зв`язку з чим за її заявою були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022025040000120. Станом на день розгляду справи кримінальне провадження не завершене, підозра не пред`явлена.

Вважає, що банком неправомірно обраховується кредитна заборгованість і проценти за користування кредитними коштами на суму 11770,23 грн., що були використані не нею, а іншими особами, тому просила захистити її право як споживача.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положенняст. 15 ЦК Українипередбачають право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його невизнання, порушення або оспорювання.

Способи захисту прав визначені ст. 16 ЦК України. Одним із способів є припинення дії, яка порушує право.

Згідност. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно дост. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 3ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1071 ЦК Українибанк може списувати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта. Тобто тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк в свою чергу зобов`язаний ідентифікувати його особу. Встановлення, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією особою - запорука належного виконання банком умов договору. Саме тому у випадку допущення працівником банку халатності, внаслідок чого незаконно списуються гроші з поточного рахунку клієнта, фінустанова повинна нести відповідальність.

Положеннямистатті 1073 ЦК Українивстановлено, що у випадку несвоєчасного зарахування коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити відсотки та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1092ЦК Україниякщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цьогоКодексу та закону.

Отже, положенняЦивільного Кодексу Українипередбачають прямий обов`язок банку в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.

Відповідно до статей 32.1, 32.7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цьогоЗаконута умов укладених між ними договорів. Банк платника не має права на списання з рахунка платника коштів за розрахунковим документом після отримання документа на його відкликання.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону УкраїниЗакону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженогопостановою Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до пунктів 7, 8, 9 вказаного Положення емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний, зокрема негайно зупинити здійснення операцій із використанням цього електронного платіжного засобу, негайно відновити залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Таким чином, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.

Наведене узгоджується з правою позицією Верховного Суду України у справі № 168/613/16-ц від 05 грудня 2019 року.

Зазначені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Відповідальність позичальника є важливим чинником. Так, позичальник не буде відповідати за шахрайські дії з його карткою та матеріальну відповідальність за неналежні платіжні операції в разі дотримання таких умов: своїми діями або бездіяльністю позичальник не сприяв утраті або незаконному використанню інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції; виявивши безпідставне списання коштів, позичальник невідкладно повідомив про це в банк і правоохоронні органи.

Крім звернення до правоохоронних органів, 16.05.2022 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з заявою про вчинення шахрайських дій, а також просила поновити або списати суму коштів до стану, у якому перебував рахунок перед виконанням несанкціонованих операцій від 08.05.2022 року щодо зняття коштів (а.с. 21).

31.05.2022 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що 08 травня 2022 року було здійснено ряд операцій, вчинених за допомогою картки, яка була додана до безконтактного сервісу GooglePay. Банк роз`яснив положення про сервіс та повідомив про те, що не має можливості повернути грошові кошти.

Разом з тим будь-які належні і допустимі докази на підтвердження того, що використання грошових коштів з рахунку було здійснене не позивачем, або без її сприяння, у матеріалах справи відсутні. Як і відсутні докази втрати позивачем кредитної картки, свого телефону з фінансовим номером чи ПІН-коду, а також докази блокування номеру телефону чи заволодіння персональними даними позивача іншою особою.

Заява до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є належним і допустимим доказом вчинення відносно ОСОБА_1 шахрайських дій і заволодіння її коштами з карткового рахунку 08.05.2022 року. На даний час слідство триває, винна особа не встановлена, а також не встановлено чи відбулося здійснення спірних банківських операцій з волевиявлення позивача, або внаслідок шахрайських дій інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.

Оскільки в позові відмовлено, а позивач згідно Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом була звільнена, тому судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258-259, 264-265, 354-355ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Повне судове рішення складене 02.03.2023 року.

Суддя: