Рішення № 109586237, 01.03.2023, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7420/22

Провадження № 2/466/578/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року м Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Семків Х.І.,

справа № 466/7420/22,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про зобов`язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди,

за участю представника позивача адвоката Вовчак Р.Я.,

в с т а н о в и в:

23.09.2022 адвокат Вовчак Романа Ярославівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в якій просить суд визнати дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» щодо примусового припинення газопостачання нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 протиправними та відновити становище, що існувало до порушення, зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» відновити газопостачання до належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 шляхом підключення до газової мережі за рахунок відповідача, стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 160 000 гривень моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 належить на праві власності нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Львівгаз Збут» укладено договір постачання природнього газу №11417JA0JUAP016 від 01.01.2016 ТОВ «Львівгаз Збут» щомісячно виставляло рахунки на оплату спожитого природного газу та сторони підписували акти приймання-передачі природного газу відповідно до договору. Позивач, як споживач вчасно та у повному обсязі оплачували рахунки. У червні 2022 ОСОБА_1 припинено постачання природного газу в примусовому порядку у нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, жодного акту у якому зафіксовано факт припинення транспортування газу до нежитлового приміщення надано не було.

30.05.2022 АТ «Львівгаз» сформовано повідомлення №790-Кл-7925-0522 про припинення (обмеження) постачання №ЛВ0021776 від 30.05.2022 у зв`язку з несвоєчасною та/або неповною оплатою послуг згідно з умовами договору постачання природного газу запропоновано у термін до 07:00 год. 02.06.2022 самостійно відключити від газових мереж споживання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання. Листом від 09.06.2022 за №790-Лв-10225-0622 АТ «Львівгаз» повідомило позивачку, що за адресою: АДРЕСА_1 відсутній договір технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання, а відтак це являється порушенням чинного законодавства.

Вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, в добровільному порядку спір вирішити не вдалося, тому змушена звернутися до суду за захистом порушеного права.

16.12.2022 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» подало письмовий відзив на позовну заяву у якому просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю. Зазначають зокрема, що відключення відбулося за дорученням постачальника ТОВ "Львівгаз Збут" на підчтаві укладеного договору. Відновити газопостачання до квартири Позивача немає підстав, оскільки за спірною адресою відсутній Договір технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання.

Ухвалою від 07.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 27.12.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Вовчак Романа Ярославівна, яка діє на підставі ордеру серії ВС №1161964 від 15.08.2022 позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в останнє судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання ним подано не було. В судовому засіданні 24.01.2023 заперечила щодо позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві. Зауважила, що споживач є приватним підприємцем, а тому спір мав би вирішуватися господаським судом.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 належить на праві власності нежитлове приміщення - квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 08.01.2013, копія якого міститься в матеріалах справи /арк.спр.9/.

Між ОСОБА_1 та ТзОВ «Львівгаз Збут» укладено договір постачання природнього газу №11417JA0JUAP016 від 01.01.2016, згідно якого ТзОВ «Львівгаз Збут» надавало послуги з газопостачання, а ОСОБА_1 щомісячно здійснювала оплату спожитого природного газу.

01 червня 2022 року ОСОБА_1 припинено постачання природного газу в примусовому порядку за адресою: АДРЕСА_1 . Як вбачається з Акту від 01.06.2022 року (арк.спр.84) підставою для припинення газопостачання є: інше (тимчасове не споживання природного газуна літній період, зупинка виробництва, тощо (вказати).

30.05.2022 АТ «Львівгаз» сформовано повідомлення №790-Кл-7925-0522 про припинення (обмеження) постачання № ЛВ0021776 від 30.05.2022 ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з несвоєчасною та/або неповною оплатою послуг згідно з умовами договору постачання природного газу та запропоновано у термін до 07:00 год. 02.06.2022 самостійно відключити від газових мереж споживання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання /арк.спр.12/.

Як убачається з доручення №79701-Сл-3350-0522 від 26.05.2022 директора ТзОВ "Львівгаз Збут" на адресу голови правління АТ "Львівгаз", пропонується відключення від газопостачання підприємств-боржників та пломбування вхідної запірної арматури: п.12 ОСОБА_1 ФОП, адреса: АДРЕСА_1 , заборгованість - 1,42 грн. (арк.спр.85).

Листом від 30.06.2022 за №790-Лв-10225-0622 на письмове звернення ОСОБА_2 (батька позивача) АТ «Львівгаз» повідомило, що за адресою: АДРЕСА_1 відсутній договір технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання, а відтак це являється порушенням чинного законодавства і тому відсутня можливість для відновлення газопостачанн /арк.спр.14/.

Також листом №797-Лв-6005-0922 від 31.08.2022 АТ «Львівгаз» повідомило представника позивача - адвоката Вовчак Р.Я. про те, що за адресою: АДРЕСА_1 припинено постачання природного газу відповідно до п.13 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затв. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, оскільки станом на 24.05.2022 у ФОП ОСОБА_1 наявна прострочена заборгованість перед ТОВ «Львівгаз збут» в сумі 1,42 грн. /арк.спр.57/.

Згідно наданого представником позивача Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.02.2023 року, вбачається, що в реєстрі відсутні відомості щодо реєстрації ФОП ОСОБА_1 (арк.спр.102). Інших відомостей представником Відповідача суду не надано.

Щодо норм права, які підлягають застосування до вказаних правовідносин.

Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч.1 та ч.2 ст.12 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов`язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про ринок природного газу»: оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини;

Згідно з п.1 ст.4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Відносини, які виникають між постачальником та споживачами з урахуванням їх взаємовідносин з Операторами ГРМ, регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 та зареєстрованими в Міністерстві Юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827.

Відповідно до розділу ІІІ Правил постачання, підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачем та дотримання його умов.

Відповідно до п.13 розділу II Правил постачання природного газу постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу в разі:

проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором;

перевищення підтвердженого обсягу природного газу, якщо інше не передбачено договором постачання природного газу;

розірвання договору постачання природного газу;

відмови від підписання акта приймання-передачі без відповідного письмового обґрунтування;

настання заходів, передбачених Правилами про безпеку постачання природного газу, що діють відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про ринок природного газу" та поширюються на споживачів, що не є захищеними відповідно до зазначених Правил.

Газопостачання споживачу може бути припинено (обмежено) в інших випадках, передбачених Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем, Правилами безпеки систем газопостачання.

Згідно з абз. 1 п. 14 розділу II Правил постачання природного газу за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання споживачу постачальник надсилає споживачу не менше ніж за три доби (для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше ніж за 5 діб та для споживачів, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) - не менше ніж за 10 діб) до дати такого припинення повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об`єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 липня 2009 року № 338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2009 року за № 703/16719, та містити підставу припинення, дату та час, коли споживачу необхідно самостійно обмежити чи припинити споживання природного газу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 № 1687 затверджено «Порядок пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення».

Відповідно до п. 3 Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у разі порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ (коли зазначене підприємство є його постачальником) або за надані послуги з його транспортування припиняє або обмежує газопостачання, а у випадку відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання згідно з умовами договору на транспортування газу.

В іншому разі припинення (обмеження) газопостачання здійснюється за дорученням постачальника на підставі укладеного з ним договору.

У п. 6 Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, споживач повинен бути повідомлений газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, уповноваженим Міненерго на припинення (обмеження) газопостачання споживачам (далі - уповноважене підприємство), про припинення (обмеження) газопостачання не менш як за три доби до дати, на яку воно заплановано. На підприємствах металургійної та хімічної промисловості такий строк не може бути менший ніж п`ять діб.

З цією метою уповноважене підприємство надсилає споживачеві повідомлення (за встановленою Міненерго формою), в якому зазначаються підстави та строк (дата і час) припинення (обмеження) газопостачання, і водночас про це інформує відповідний місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування а також територіальні органи Держжитлокомунінспекції.

За змістом п. 8 Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, припинення (обмеження) газопостачання здійснюється самостійно працівниками споживача, які обслуговують газопроводи чи газоспоживне обладнання, у присутності посадової особи уповноваженого підприємства, що надіслало повідомлення, яка здійснює опломбування та складає акт за встановленою Міненерго формою.

Твердження відповідача, що газопостачання позивачу припинено правомірно, оскільки була відповідна вказівка на підставі договору «14-047 від 04.09.2015, з попередженням позивача про припинення газопостачання та складання відповідного акту від 01.06.2022, то ТОВ «Львівгаз Збут» як постачальником, не було завчасно повідомлено позивача про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду, так само як і не надіслано останньому копію письмового повідомлення (з позначкою про вручення) про здійснення оператором ГРМ/ГТС (АТ «Львівгаз») заходів з припинення/обмеження розподілу/транспортування природного газу споживачу, як того вимагають Правила постачання природного газу, зокрема п. 14, а також п. 6 Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення.

З досліджених вище доказів вбачається, що повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання від 24.06.2022 виписане фізичній особі ОСОБА_1 і причиною відєднання є заборгованість 1,42 грн. та пропонувалося добровільно відключитися до 07.00 год.02.06.2022 року (арк.спр.62), до того ж відключення відбулося згідно акту 01.06.2022 (арк.спр.84).

Крім цього, посилання на відсутність договору технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання як на підставу для припинення газопостачання є необґрунтованим і таке не було первинною підставою для направлення працівників АТ "Львівгаз" за спірною адресою з метою опломбування запірної арматури до квартири.

Згідно з положеннями пункту 5.7 глави 5 Правил безпеки систем газопостачання, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови не забезпечення власником балансоутримувачем та або орендарем (наймачем) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави.

Згідне пункту 4 частини першої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Безпідставне припинення газопостачання - це припинення газопостачання споживачеві, здійснене незважаючи на те, що споживачем не порушуються умови договору про надання послуг з газопостачання, і воно здійснене з порушенням умов Правил (без установленого Правилами письмового попередження про припинення газопостачання, відключення від газопостачання з останній робочий день перед вихідними та святковими днями, крім випадків аварійних ситуацій у системах газопостачання).

Крім цього, постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Згідно п.11, 12 Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення зокрема, відновлення газопостачання здійснюється за умови погашення заборгованості за спожитий природний газ, надані послуги з його транспортування, підтвердженого постачальником, газодобувним, газорозподільним, газотранспортним підприємством, виділення постачальником ліміту природного газу або закінчення строку дії відповідного графіка та компенсації витрат на виконання робіт з примусового припинення газопостачання та оплати наданих послуг з його відновлення.

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основопложних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Стаття 8 Конвенції гарантує кожній особі право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, користуватися ним.

Верховний Суд зауважує, що зміст «трискладового тесту» для оцінки відповідності втручання у право особи європейським стандартам правомірності такого втручання охоплює такі критерії, які мають оцінюватися у сукупності: 1) законність вручання (згідно із законом); 2) легітимна мета (виправданість втручання загальним інтересом); 3) дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою, тобто необхідність в демократичному суспільстві.

Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети.

Наявність заборгованості у розмірі 1,42 грн. як підстава для відключення від газопостачання не може бути виправданою у демократичному суспільстві та не відповідає нагальній соціальній потребі.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи та поданих доказів, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить висновку, що вимоги про визнання дій Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» щодо примусового припинення газопостачання нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 протиправними та зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» відновити газопостачання до належного на праві власності ОСОБА_1 нежитлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 , шляхом підключення до газової мережі за рахунок Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

Так, позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача, шляхом припинення газопостачання в квартиру позивача, позивачу було завдано моральну шкоду.

Позивач аргументує те, що оскільки, протиправними діями відповідача по відключенню квартири позивача від газопостачання є те, що позивач не може вже понад 2 місяці користуватися газом з вини відповідача, позивач вимушена перелаштовувати свій спосіб життя, знаходити альтернативні засоби опалювання приміщення, не має можливості розпоряджатися вказаним приміщенням, оскільки у ньому відсутнє газопостачання та вважає, що розмір заподіяної моральної шкоди становить 160 000,00 грн.

Відповідно дост.1166ЦК України,майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Виходячи зі змісту вказаних норм матеріального права та положеньст.81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач, заявляючи вимогу про відшкодування шкоди, повинен зокрема довести такі складові: протиправну поведінку відповідача; настання шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою; вину завдавача шкоди.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно роз`яснень, викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (із змінами та доповненнями), у позовній заяві про відшкодування моральної(немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Визначаючи розмір завданої шкоди, виходячи із роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин та виходячи з глибини, характеру та тривалості душевних страждань та нервових переживань, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості.

З досліджених доказів вбачається, що у спірній квартирі станом на 01.06.2022 року ніхто не проживав, доказів надання в оренду такої Позивачем не доведено. Після припинення газопостачання, власник квартири через трохи більш як три місяці звернувся до суду за захистом порушеного права.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що заявлені вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають до часткового задоволення і належною є компенсація у розмірі 3 000 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В позовній заяві адвокат Вовчак Р. зазначає, що нею буде подана відповідна заява про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Визнати дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» щодо примусового припинення газопостачання нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 протиправними.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» відновити газопостачання до належного на праві власності ОСОБА_1 нежитлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 , шляхом підключення до газової мережі за рахунок Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 3 000 /три тисячі/ гривень моральної шкоди.

У решті у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/ гривню 00 коп. судового збору.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь держави 2147 /дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок/ судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», код ЄДРПОУ 03349039, юридична адреса: м. Львів, вул. Золота,42.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 01.03.2023.

Суддя П. С. Невойт