Постанова № 109585629, 15.03.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/63/23

В справі № 760/11255/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову серії ЕАР № 5772441 від 18 серпня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Посилається на те, що 18 серпня 2022 року о 21 год. 21 хв., керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві на вул. Олени Теліги, 26, його зупинив співробітник поліції - Інспектор Управління патрульної поліції в місті Києві Терещук В.А .

Інспектор повідомив, що він не має права керувати транспортним засобом, оскільки його в судовому порядку позбавили права керування транспортними засобами. Про даний факт, з його слів, свідчить постанова Святошинського районного суду м. Києва від 19 травня 2022 року у справі № 759/28308/21.

У зв`язку з цим щодо нього було складено постанову серії ЕАР № 5772441 від 18 серпня 2022 року, якою його було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Вважає постанову незаконною та безпідставною, виходячи з наступного.

Стверджує, що на момент винесення оскаржуваної постанови він не був позбавлений права керування, оскільки постанова Святошинського районного суду м. Києва від 19 травня 2022 року, якою він позбавлений права керування транспортним засобом, оскаржується в Київському апеляційному суді, а тому законної сили не набрала та вчасно звернута до виконання не була.

Крім того, що всупереч вимогам ст. 317-1 КУпАП посвідчення водія в нього не вилучалося, лист про необхідність здачі посвідчення водія за його місцем проживання не надходив. Виконавче провадження про стягнення з нього суми штрафу в примусовому порядку не відкривалося.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваної постанови від 18 серпня 2022 року відносно нього постанова Святошинського районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року не набрала законної сили, а тому дії працівників патрульної поліції в місті Києві щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не відповідали вимогам чинного законодавства.

З огляду на це просить задовольнити позов.

Після усунення недоліків ухвалою суду від 20 вересня 2022 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ст.ст. 162 КАС України, відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.

10 листопада 2022 року до суду надійшов відзив представника Департаменту патрульної поліції, у якому останній проти позову заперечує.

Посилається на те, що відповідно до винесеної постанови водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_1 , 18 серпня 2022 року о 21 год. 21 хв. в м. Києві на вул. Олени Теліги, керував транспортним засобом, будучи при цьому позбавленим на право керування, чим порушив п. 2.1. (а) ПДР, та скоїв правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Зазначає, що під час патрулювання було виявлено порушення та зупинено автомобіль позивача, при перевірці документів водій пред`явив витребувані документи, які було перевірено за допомогою бази АРМОР, для того щоб впевнитись, чи водій та автомобіль не перебувають в розшуку, чи у водія, до прикладу, не має примусових стягнень з виконавчої служби.

Відмічає, що при перевірці документів було встановлено те, що водій ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортним засобом Святошинським районним судом м. Києва від 19 травня 2022 року терміном на 1 рік у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Жодних відомостей щодо подання апеляційної скарги надано не було.

Таким чином, інспектор Терещук В.А., з огляду на інформацію з бази АРМОР та інформацію з ЄДРСР, правомірно виніс постанову за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Наголошує, що позивач не заперечує факт керування транспортним засобом, а посилається лише на те, що інспектором не було враховано подання апеляційної скарги, хоча підтвердження відкриття провадження по апеляційній скарзі надано не було.

Вважає, що за таких обставин відсутні підстави для скасування постанови з мотивів, наведених у позовній заяві, адже дійсно не мав права здійснювати керування автомобілем.

Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що 18 серпня 2022 року Інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Терещуком В.А. було винесено постанову серії ЕАР № 5772441 у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

За змістом постанови позивач 18 серпня 2022 року о 21 год. 21 хв. за адресою м. Київ, вул. Олени Теліги, 26 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Встановлено,що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19 травня 2022 року позивач був визнаний у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. та підданий адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 гр. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 вересня 20222 року дане рішення суду залишено без змін.

Позивач зазначив і не заперечував представник відповідача в відзиві, при зупинці транспортного засобу посвідчення водія у позивача було в наявності і після складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП у нього не вилучалося.

Диспозиція ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП.

Обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, має враховуватися судом.

Відповідно п. 2.1. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п.п. 2.4.а ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частинами 1, 3 ст. 16 Закону визначено, що водій має право знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи .

Водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Тобто, законом визначено випадки, за яких водій транспортного засобу зобов?язаний пред?являти документи поліцейському.

Згідно зі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Як позивач, так відповідач у відзиві не заперечували, що підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, окрім зазначеної в постанові, приведено не було.

Питання допуску громадян до керування транспортними засобами врегульовано Положенням про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою КМУ №340 від 08 травня 1993 року.

Пунктом 20 Положення визначено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства.

Рішення суду про позбавлення права на керування транспортними засобами протягом трьох робочих днів з моменту його отримання/винесення надсилається посадовою особою Національної поліції до територіального сервісного центру МВС за місцем проживання особи, зазначеним у цьому рішенні.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.24 КУпАП позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, зокрема права керування транспортними засобами, є одним із видів адміністративних стягнень, яке застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Обов`язковість постанови у справі про адміністративне правопорушення регламентована ст. 298 КУпАП, відповідно до якої постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Порядок виконання постанов у справах про адміністративне правопорушення про позбавлення спеціального права визначений Гл. 30 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.

Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Згідно зі ст.317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

З точки зору ст.265-1 КУпАП тимчасове вилучення посвідчення водія є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення,яке застосовується поліцейським у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення.

Процедура тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення регламентована Порядком тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженим постановою КМУ № 1086 від 17 грудня 2008 року.

Відповідно до п.п.3, 5 Порядку посвідчення водія тимчасово вилучається за наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення.

Форма зазначеного тимчасового дозволу затверджується МВС.

Як вбачається зі змісту постанови серії ЕАР № 5772441, інспектором належним чином не задокументовано та не доведено належними доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху, які стали підставою для зупинки транспортного засобу, та, як наслідок, перевірки документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові в справі № 463/1352/16-а від 08 липня 2020 року, яка, з точки зору ч.5 ст.242 КАУ України, має враховуватися судом.

Враховуючи викладене вище, обставини притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 1, 9, 126, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 247, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5772441 від 18 серпня 2022 року, винесену Інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Терещуком Віктором Анатолійовичем відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Л.А. Шереметьєва