Рішення № 109583891, 16.03.2023, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8962/22

Провадження № 2/750/266/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2023 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

у грудні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість із належних звільненому працівникові сум у загальному розмірі 243195, 95 грн., з яких 13947, 65 грн. заробітна плата за березень 2022; 42372, 45 грн. компенсація за невикористані дні відпустки; 186875, 85 грн. середня заробітна плата за час розрахунку, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при їх виплаті та понесені витрати на правничу допомогу.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з вимогами статей 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.04.2019 року по 07.06.2022 року перебував у трудових відносинах з відповідачем та 07.06.2022 позивача було звільнено на підставінаказу №9/к/трвід 07.06.2022 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно копії наказу № 69 від 24.03.2022, відповідно до Закону України від 15.03.2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»,призупинено діютрудових договорівпрацівників ПрАТ«Завод Кузняна Рибальському»до відновленняможливості виконуватироботу,але непізніше дняприпинення абоскасування воєнногостану вУкраїні.(а.с.27).

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В день звільнення відповідач не провів з позивачем повний розрахунок, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі, яка складає 13947 грн. 65 коп., 42372 грн. 45 коп. компенсація за невикористані дні відпустки (а.с.26, 28).

Статтею 117 цього Кодексу встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100 «у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

За розрахунком позивача з 07 червня 2022 року по 07 грудня 2022 року включно пройшло 129 робочі дні, а тому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 186875 грн. 85 коп. (1448 грн. 65 коп. х 129 робочих дні), виплату якого належить провести після утримання податків та інших обов`язкових платежів на користь держави.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.

Також, у зв`язку з наявністю підстав для задоволення позову, позивачу мають бути відшкодовані понесені у справі судові витрати на правничу допомогу.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

За приписами статей 133, 137ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачу правничу допомогу надавала адвокат Бужор А.Ю. на підставі ордеру серії АА № 1220802 від 07 грудня 2022 року та договору про надання правничої допомоги № 03/22 від 01.11.2022 (а.с. 29, 34).

Згідно копій квитанцій від 02 листопада 2022 року та 05 грудня 2022 підтверджується сплата позивачем адвокату 6000 грн. за договором про надання правничої допомоги від 01.11.2022 (а.с. 33).

Відповідно до частини другоїстатті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертоюстатті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.

Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. та судовий збір на користь позивача в розмірі 992 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 81, 258-268, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» (м. Київ, вул. Електриків, 26, код ЄДРПОУ 14312364) про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 13947 грн. 65 коп. та компенсація за невикористані дні відпустки 42372 грн. 45 коп., а всього 56320 грн. 10 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 186875 грн. 85 коп., виплату вказаної суми провести після утримання податків та інших обов`язкових платежів на користь держави.

Стягнути з Приватного акціонерноготовариства «Завод«Кузня наРибальському» накористь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп. та понесені витрати на правничу допомогу у сумі 6000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод «Кузня на Рибальському» на користь держави судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: