Ухвала суду № 109582683, 15.03.2023, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/440/23 Провадження № 1-кп/450/282/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , одруженого, який має на утриманні малолітню дитину з інвалідністю, раніше судимого,

за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

01 лютого 2023 року в порядку ст.ст. 283, 291 КПК України від прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 поступив в суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023141430000046 від 23 січня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, щодо якого в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою до 24 березня 2023 року.

Потерпілим у даному кримінальному провадженні визнано Приватне підприємство "Приватна Агроторгова Фірма "Винниківська", а його представником ОСОБА_6 .

Ухвалою від 02 лютого 2023 року по вказаному обвинувальному акту призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 23 лютого 2023 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні призначено до судового розгляду.

14 березня 2023 року прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про обрання запобіжного заходу, яке підтримав у судовому засіданні, в якому просив обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з огляду на наявність обґрунтованої підозри про вчинення ним тяжкого злочину, характер вчиненого діяння, анкетні і характеризуючі дані обвинуваченого, зокрема, на те, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на представника потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Відтак, вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Зі згоди присутніх сторін, представник потерпілого після його допиту покинув приміщення суду, а тому дане клопотання розглядається у його відсутність.

Розглянувши клопотання та матеріали обвинувального акту, заслухавши думку присутніх сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1 статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Особа ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від суду, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, щодо нього є наявність обґрунтованої підозри, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 січня 2023 року по справі № 450/306/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, а саме до 24 березня 2023 року, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обґрунтованість наявної підозри встановлено наданим суду обвинувальним актом у відповідності до якого ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Згідно п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 року) «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За ч. 6 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З огляду на вказане, суд приходить до переконання про необхідність застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 грн.

Що стосується клопотання обвинуваченого та захисника ОСОБА_5 щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, таке є необґрунтованим, а стороною захисту не подано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження доцільності та можливості застосування до обвинуваченого вказаного запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 331, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 14 травня 2023 року, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 грн.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_4 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатися за межі м. Львів-Винники без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 16 березня 2023 року.

Суддя ОСОБА_1