Ухвала суду № 109578109, 06.03.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 6/760/120/23

В справі 760/7556/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

06 березня 2023 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув матеріали справи за поданням приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича про визначення частки боржника ОСОБА_1 у спільній власності з його дружиною ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24.12.2015 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

ІІ. Описова частина

06 грудня 2021 року до суду надійшло подання приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича про визначення частки боржника ОСОБА_1 у спільній власності з його дружиною ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24.12.2015 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

Зазначив, що у нього на виконанні перебувало зведене виконавче провадження 54831094 від 04.10.2017 року з примусового виконання виконавчого листа № 760/7556/14-ц виданого 06 січня 2017 року Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 1652798,06 грн та виконавчого листа № 760/7556/14-ц виданого 06 січня 2017 року Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів у розмірі 3407,70 грн, загальна сума боргу: 1656205,76 грн.

Протягом тривалого часу виконавцем вживалися дії з метою примусового виконання вказаних виконавчих документів, внаслідок яких частина заборгованості була погашена.

Так, Станом на 02.12.2021 рік виконавче провадження № 54820877 на суму боргу 3407,70 грн виведене із зведеного виконавчого провадження № 54831094 у зв`язку з його фактичним виконанням.

Станом на 02.12.2021 року на виконанні перебуває виконавче провадження №54821431 з примусового виконання виконавчого листа № 760/7556/14-ц виданого 06 січня 2017 року Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 залишку боргу, що становить 1324351,83 грн.

З вищевикладеного, як вказує приватний виконавець, вбачається, що боржником рішення суду не виконано, а також не надано жодних пояснень з приводу невиконання виконавчого листа. Будь яких дій, спрямованих на виконання вищезазначеного листа, не здійснено.

При цьому звернення стягнення на встановлене виконавцем нерухоме майно Боржника, що розташоване у м. Луганськ (будинок житловий загальною площею: 98,6 кв.м) є неможливим, оскільки воно розташоване на тимчасово окупованій території.

Звернення стягнення на нерухоме майно, розташоване у с. Кряківка Новойдарського району Луганської області (будівля крамниці, площею: 128,60 кв.м та нежитлова будівля з прилягаючими господарськими побудовами, загальною площею: 682,70 кв.м) є неможливим у зв`язку з тим, що технічна документація на об`єкти, розташовані у с. Кряківка, знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Інших об`єктів нерухомого майна за Боржником, як зазначає приватний виконавець, не зареєстровано.

Звернення стягнення на автомобіль марки ИЖ 2715, білого кольору, 1989р.в., номерний знак НОМЕР_1 , куз. № НОМЕР_2 , дата реєстрації 11.11.1997 та причіп марки КМЗ 8136, жовтого кольору, 1992р.в., номерний знак НОМЕР_3 , шас. № НОМЕР_4 , дата реєстрації 10.08.2002р. є неможливим, оскільки наразі ці автомобілі перебувають в розшуку.

Таким чином, можливості звернення стягнення з майна, яким володіє Боржник особисто, практично використані.

Разом з тим, відповідно до наданої Стягувачем інформації (копія заяви Стягувача додається) Боржник з 17.07.2004 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_5 ).

В період шлюбу ними було нажито наступне майно, що знаходиться на підконтрольній території України, та право власності на яке оформлене на ОСОБА_2 :

- об`єкт незавершеного будівництва (будинок) АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 19315202, запис № 1492 в книзі 4), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222480401:01:039:0003;

- земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 3222480401:01:39:0022, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Вказані об`єкти були придбані у 2007 році.

Відтак, оскільки вищевказані об`єкти нерухомості були придбані під час шлюбу, враховуючи, що за встановленим загальним правилом частки дружини та чоловіка у спільному майні є рівними, приватний виконавець вважає, що наявні всі підстави для визначення судом 1/2 частки, яка належить Боржнику у спільній сумісній власності на зазначене вище нерухоме майно.

Той факт, що зазначене майно перебуває в іпотеці АТ «Райффайзен Банк», не перешкоджає визначенню частки майна боржника у спільній власності.

Представник приватного виконавця Ніколаєва С.В. та Стягувача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив подання задовольнити.

Боржник у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та АТ «Райффайзен Банк» також своєї участі у розгляд справи не забезпечили.

У судове засідання представник не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи у її відсутність, підтримала скаргу.

Державний виконавець та Боржник у судове засідання не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Стаття 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно ч.1 до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В. перебуває виконавче провадження 54821431 з примусового виконання виконавчого листа № 760/7556/14-ц виданого 06 січня 2017 року Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості, залишок якої становить 1324351,83 гривень.

Матеріалами справи підтверджується, що приватний виконавець, здійснюючи виконавчі дії в межах вказаного виконавчого провадження використав усі наявні можливості з метою звернення стягнення на майно, яке зареєстроване за Боржником ОСОБА_1 особисто.

Між тим, приватним виконавцем було встановлено, що ОСОБА_4 з 17.07.2004 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_5 ).

В період шлюбу ними було нажито наступне майно, на яке оформлене на ОСОБА_2 :

- об`єкт незавершеного будівництва (будинок) АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 19315202, запис № 1492 в книзі 4), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222480401:01:039:0003;

- земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 3222480401:01:39:0022, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Вказані об`єкти були придбані у 2007 році.

Так, право власності на об`єкт незавершеного будівництва (будинок) АДРЕСА_1 було набуте на підставі договору купівлі-продажу від 02.08.2007, реєстровий номер 1486, який був укладений в період шлюбу Боржника та ОСОБА_2 .

Право власності на земельну ділянку площею 0,175 га, кадастровий номер 3222480401:01:39:0022, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було набуте на підставі договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 02.08.2007 № 1482, також укладеного в період шлюбу Боржника та ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у манні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

Статтею 370 ЦК України також встановлено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Сімейного кодексу України за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що подання про визначення частки Боржника ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності з його дружиною ОСОБА_2 є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу на те, що права АТ «Райффайзен Банк», як іпотекодержателя, якому передані вказані об`єкти нерухомого майна в іпотеку, даним судовим рішенням не будуть порушені (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 по справі №643/16464/17) з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

За змістом частини першої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

При цьому звернення виконавця із поданням про визначення частки майна боржника у майні, з яким він володіє спільно з іншими особами, саме по собі не є зверненням стягнення на неї, а є реалізацією ним своїх обов`язків, передбачених статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» з метою подальшого виконання судового рішення, ухваленого на користь стягувана.

У разі подальшої реалізації предмету іпотеки права банку, як іпотекодержателя, захищені, зокрема, приписами статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено обов`язкову згоду заставодержателя для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, за рахунок заставленого майна боржника.

Тобто банк не позбавлений можливості захистити свої права при реалізації спірного нерухомого майна у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, наявність іпотеки щодо об`єкт незавершеного будівництва (будинок) АДРЕСА_1 та земельна ділянка з кадастровим номером 3222480401:01:39:0022 площею 0,1 га, що є складовою ділянки площею 0,175 га, кадастровий номер 3222480401:01:39:1632, які належать Боржнику та його дружині на праві спільної сумісної власності, не є перешкодою для визначення розміру частки Боржника у праві спільної сумісної власності на це майно.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що подання приватного виконавця підлягає задоволенню.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 60, 73 Сімейного кодексу України, ст. ст. 18, 48 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 443, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд ухвалив:

1.Подання приватного виконавця задовольнити.

Визначити, що ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) належить 1/2 частка у спільній власності на наступні об`єкти нерухомості, зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ):

-об`єкт незавершеного будівництва (будинок) АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 19315202, запис № 1492 в книзі 4), розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 3222480401:01:039:0003);

-земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 3222480401:01:39:0022, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання її повного тексту.

Суддя: