Рішення № 109577750, 15.03.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9557/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Євро-реконструкція» (представник Гречан М.В., а.с.36-38) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання централізованого опалення та постачання гарячої води, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Свої вимоги мотивував тим, що згідно наявної у позивача інформації відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які постачає позивач в буд. АДРЕСА_1 , зокрема і у квартиру відповідачів АДРЕСА_2 . Відповідачі з жовтня 2014 року не здійснюють оплату з надання послуг з централізованого опалення та з серпня 2014 року за постачання гарячої води, внаслідок чого утворилася заборгованість зі оплати за централізоване опалення та за постачання гарячої води.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість зі сплати послуг з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2014 року по лютий 2022 року у розмірі 33 997,81 грн.; заборгованість зі оплати послуг з постачання гарячої води за період з 01 серпня 2014 року по лютий 2022 року у розмірі 30 879,12 грн., загалом заборгованість складає 64 879,93 грн., яку позивач просить стягнути, а також стягнути від загальної суми боргу інфляційну складову у розмірі 16 866,26 грн. та 3% річних - 6 420,75 грн. Також позивач просить стягнути судовий збір в сумі 2 481,00 грн.

Ухвалою суду від 30 вересня 2022 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.44-46).

Копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви разом з доданими до неї документами надсилались на адресу відповідачів, зокрема відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою зареєстрованого їх місця проживання. Відповідач ОСОБА_2 про судовий розгляд повідомлялась шляхом надіслання вказаних вище документів за останнім відомим місцем проживання, відповідно до інформації з ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва» № 85242377 від 13 жовтня відповідач ОСОБА_2 зареєстрованою на території територіальної громади м. Києва не значиться.

08 грудня 2022 року відповідачем ОСОБА_1 отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою з додатками, що підтверджується особистим підписом у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернулись до суду конверти з відміткою «За закінченням терміну зберігання» від 09 січня, 24 лютого 2023 року.

Крім того, повідомлення відповідачів про судовий розгляд здійснювалось шляхом опублікування 02 березня 2023 року оголошення на офіційному сайті суду (а.с.71).

Відповідно до п.п. 91, 99-1, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до ч.ч. 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Виходячи з цього порядку, повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідачів про час розгляду справи суд вважає належним.

Відповідачі процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористались.

Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01 червня 2012 року № 198 та відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року № 1198-VII, за яким виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності з 01 липня 2014 року є об`єкт господарювання з постачання теплової енергії (а.с.35).

ТОВ «Євро-реконструкція» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою:

АДРЕСА_3 (а.с.11,15).

Відповідачі, за позицією позивача, як споживачі послуг, з жовтня 2014 року своєчасно не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та з серпня 2014 року за постачання гарячої води, в результаті чого станом на 23 лютого 2022 року утворилась заборгованість у розмірі 64 876,93 грн., яка складається з: 33 997,81 грн - за послуги з централізованого опалення, 30 879,12 грн. - за послуги постачання гарячої води (а.с.11-18).

Звернень з приводу ненадання або неналежного надання послуг від відповідачів протягом спірного періоду не надходило.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг, на час виникнення спірних правовідносин, регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, крім інших, на комунальні послуги централізоване постачання холодної та гарячої води.

Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону України № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» (№ 103 (4503) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в газеті «Хрещатик» 06 серпня 2014 року (№111(4511).

До теперішнього часу договір між відповідачами та позивачем так і не укладався, однак, враховуючи положення статей 8, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та враховуючи, що відповідачі упродовж певного періоду споживають послуги без укладеного з позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, на них покладається обов`язок оплатити позивачу усі фактично спожиті ним послуги.

У позові зазначається, що договір про надання послуг, який був передбачений чинними нормативними правовими актами на момент виникнення заборгованості, між сторонами не укладався, а також заява-приєднання до умов індивідуального типового договору споживачами послуг до ТОВ «Євро-Реконструкція» не подавалась.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до довідки здійснювалось підключення та відключення житлових будинків у зв`язку з початком та закінченням опалюваних сезонів у 2014-2022 роках, які перебувають на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського районну м. Києва, в тому числі і буд. АДРЕСА_1 (а.с.19, 20).

Правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та Правилами надання послуг з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 визначено порядок укладання індивідуальних договорів про надання послуг з теплової енергії та постачання гарячої води.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц міститься правовий висновок, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, оскільки відповідачі впродовж певного періоду споживали послуги без укладеного з позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а тому останні не звільняються від оплати послуг у повному обсязі.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-VІ) передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630 (далі - Правила) регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За змістом пунктів 18, 30 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

За матеріалами справи відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 30 березня 1998 року, виданого відділом приватизації комунального житлового фонду Дарницької райдержадміністрації на підставі розпорядження № 1255 від 30 березня 1998 року, квартира АДРЕСА_4 належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 у рівних долях. Свідоцтво зареєстровано в м. Києві БТІ 14 квітня 1998 року за № 4829 (а.с.62,63).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, право власності на частину квартири АДРЕСА_4 перейшло ОСОБА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , свідоцтво зареєстровано 20 серпня 2004 року, державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори за № 1у-2396 (а.с.64).

Листом від 15 грудня 2022 року № 062/14-11773 (И-2022) КП КМР «КМ БТІ» також повідомило про належність відповідачам вказаних часток квартири, зокрема вказано, що згідно даних реєстрових книг кв. АДРЕСА_4 на праві власності зареєстрована: за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (в рівних долях); за ОСОБА_2 (а.с. 60-61).

Отже, відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить 1/4 частина квартири за вказаною адресою, відповідачці ОСОБА_2 - 2/4 частини вказаної квартири.

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м.Києва від 12 грудня 2022 року № 87067037 відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у кв. АДРЕСА_4 з 28 серпня 1980 року, та відповідач ОСОБА_3 - з 11 листопада 2007 року (а.с.67).

Часиною 3 ст. 13 Конституції України передбачено, що власність зобов`язує. Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 638/5001/17 (провадження № 61-18650св20) зроблено висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Разом з тим, відсутні дані, що відповідач ОСОБА_1 є власником даної квартири або її частини. Як указано судом, ОСОБА_1 є лише зареєстрованим за адресою надання позивачем послуг з 28 серпня 1980 року.

Оскільки квартира є приватною власністю, то належними відповідачами є співвласники, кожен з яких в силу належності квартири на праві спільної часткової власності відповідає відповідно до своєї частки у спільному майні, так як іншої домовленості між співвласниками щодо утримання квартири не встановлено, доказів визначення уповноваженого власника квартири не надано.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц.

Так, ОСОБА_3 є відповідачем в частині заборгованості, рівній 1/4, що відповідає його частці в праві спільної часткової власності на квартиру; ОСОБА_2 - в частині заборгованості, рівній 2/4, що відповідає її частці в праві спільної часткової власності на квартиру.

ОСОБА_1 відповідно до матеріалів справи не є співвласником квартири, відтак, є неналежними відповідачем за вимогами ТОВ «Євро-реконструкція» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані по квартирі, що є приватною власністю. Член сім`ї власника житла, який проживає разом з ним, має право на користування житлом, проте обов`язки власника житла на нього не переходять (ст.405 ЦК України).

Тягар утримання майна лежить на співвласниках квартири (стаття 322 ЦК України).

Як з`ясовано судом та підтверджується наявними у справі доказами, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свої зобов`язання за наданні послуги належним чином не виконують, внаслідок чого виникла заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 64 876,93 грн., що підтверджується долученими позивачем розрахунками заборгованості за вказаний період (а.с.11-18).

З даного розрахунку вбачається, розрахунок заборгованості із центрального опалення здійснено з жовтня 2014 року, а з гарячого водопостачання - з серпня 2014 року та до 23 лютого 2022 року з урахуванням сплат у лютому 2022 року та з нарахуванням 3 річних та інфляційну складу від суми боргу за ці періоди.

Судом встановлено, що нарахування за вказані послуги здійснювалися позивачем відповідно до пунктів 11, 12 Правил.

Доказів про те, що у період з жовтня 2014 року до 23 лютого 2022 року до вищезазначеної квартири не надавалися послуги централізованого опалення та за період з серпня 2014 року 23 лютого 2022 року не надавалися послуги з постачання гарячої води не надано.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачами виконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг, а саме: з послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованість в сумі 64 876,93 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 16 866,26 грн., 3% річних - 6420,75 грн.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ч. 1 ст. 541 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором (ч. 4 ст. 543 ЦК України).

Позивачем заявлено вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості, проте суд дійшов висновку про стягнення з останніх заборгованості відповідно до їх часток у праві власності на квартиру. Відповідно з ОСОБА_2 підлягає стягненню 2/4 частин вказаних сум, а також з відповідача ОСОБА_3 - 1/4 частина.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, дійшовши до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог щодо сум заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, суд вважає, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Однак, в частині вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості в солідарному порядку суд вважає, що така вимога не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Отже, з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню сума, що відповідає 1/4 частини від суми заборгованості, а саме: 16 219,23 грн заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення (64 876,93 грн / = 16 219,23 грн), 4 216,57 грн інфляційна складова від суми боргу (16 866,26 грн / = 4 216,57 грн), 1 605,19 грн 3 % річних (6 420,75 грн / = 1 605,19 грн), а всього - 22 040,99 грн.

Також з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню сума, що відповідає 2/4 частини від суми заборгованості, а саме: 32 438,46 грн заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення (64 876,93 грн / 2/4 = 32 438,46 грн), 8 433,14 грн інфляційна складова від суми боргу (16 866,26 грн / 2/4 = 8 433,14 грн), 3 210,38 грн 3 % річних (6 420,75 грн / 2/4 = 3 210,38 грн), а всього - 44 081,98 грн.

Відповідно до положень частини 1 статті 88 ЦПК України понесені та документально підтверджені судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог. ТОВ «Євро-Реконструкція» за подання позовної заяви сплачено судовий збір в загальній сумі 2 481,00 грн (а.с. 43).

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню з ОСОБА_3 судові витрати в сумі 620,25 грн. (2 481,00 грн х = 620,25 грн), з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1 240,50 грн. (2 481,00 грн. х 2/4 = 1 240,50 грн).

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 625, 634, 642 Цивільним Кодксом України, статтями 9, 13, 20,26,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 81, 89, 141, 259, 263-265, 274-279, 354 Цивільного процесуального Кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення в сумі 32 438 (тридцять дві тисячі чотириста тридцять вісім) гривень 46 коп; інфляційну складову боргу в сумі 8 433 (вісім тисяч чотириста тридцять три) гривні 14 коп, 3 % річних в сумі 3 210 (три тисячі двісті десять) гривень 38 коп, а всього - 44 081 (сорок чотири тисячі вісімдесят одна) гривня 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення в сумі 16 219 (шістнадцять тисяч двісті дев`ятнадцять) гривень 23 коп; інфляційну складову боргу в сумі 4 216 (чотири тисячі двісті шістнадцять) гривень 57 коп, 3 % річних в сумі 1 605 (одна тисяча шістсот п`ять) грн 19 коп, а всього -22 040 (двадцять дві тисячі сорок) гривень 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» судовий збір в сумі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» судовий збір в сумі 620 (шістсот двадцять) гривень 25 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро - Реконструкція» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, б. 20, код ЄДРПОУ 37739041);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_5 , реєтраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Повний текст рішення складено 15 березня 2023 року.

Суддя А.В. Слободянюк