Рішення № 109577588, 07.03.2023, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/231/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.03.2023 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Стрільця Я.С.,

за участю:

секретаря судових засідань Якимик К.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову посилається на те, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по АДРЕСА_1 . У вказаному будинку, крім нього, зареєстрована, зокрема, його колишня дружина ОСОБА_3 , яка протягом тривалого часу, а саме з 2015 року в ньому не проживає. Він, як власник будинку, не має можливості безперешкодно користуватись, розпоряджатись своїм майном через реєстрацію відповідачки в будинку, саме тому, просить усунути йому перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження власністю, шляхом визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити та не заперечували проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, судовою повісткою, однак до суду повернувся поштовий конверт із відміткою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

З відповіді на запит стосовно місця реєстрації відповідачки (а.с.17) вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , куди і направлялася судова повістка.

Згідно п.4 ч.8 ст.128ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 4, 10 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місце перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст.223ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є одноосібним власником житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями, розташованому по АДРЕСА_1 . Вказане вбачається із копії договору дарування житлового будинку від 21.10.2021 (а.с.6-7), Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про рестрацію права власності № 280399957 від 21.10.2021 (а.с.8).

У вказаному будинку крім позивача, його батьків ОСОБА_5 ,1952 р.н., та ОСОБА_6 , 1956 р.н., а також синів ОСОБА_7 , 2002 р.н., та ОСОБА_8 , 2008 р.н., зареєстрована також відповідачка ОСОБА_3 ,1983 р.н., що вбачається з довідки виконавчого комітету Вікнянської сільської ради від 07.02.2023 за № 67 та акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 07.02.2023 за №68 (а.с.9-10).

Згідно вказаного акту обстеження умов проживання відповідачка ОСОБА_3 у належному позивачу житловому будинку не проживає, оскільки впродовж останніх 8 років перебуває за кордоном.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснили, що відповідачка ОСОБА_3 це колишня дружина позивача, яка протягом 8 останніх років не проживають у належному ОСОБА_1 житловому будинку, оскільки перебуває за кордоном.

Вказані обставини також були встановлені під час розгляду судом цивільної справи №716/127/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу (а.с.11).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 41Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У відповідності до положень ст.ст. 321, 383 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до ст.391ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до вимог Закону «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.ст. 319, 321ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Зокрема, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено між ним і власником житла або законом.

Таким чином, у разі виникнення спору між власником та особами, які вселялися в житло у якості членів сім`ї, суд враховує, що право користування житлом має речово-правовий характер, у зв`язку з чим припинення цього права повинно відбуватися згідно з вимогами статей 405, 406 ЦК України, зокрема сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення або через відсутність особи понад один рік у спірному житловому приміщенні.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Положення наведених правових норм вказують про можливість визнання особи такою, що втратила право користування житлом, у разі не проживання понад установлений строк без поважних причин.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач несе витрати по утриманню будинку, сплачує комунальні платежі, відповідачці жодних перешкод у користуванні жилим приміщенням ні позивачем, ні іншими членами сім`ї, не чинилось. В свою чергу реєстрація відповідачки у його будинковолодінні перешкоджає вільно розпоряджатись та користуватись належним йому майном на власний розсуд.

З огляду на наведене, враховуючи те, що відповідачка у належному позивачу будинку впродовж 8 років не проживає без поважних причин, спільного господарства з позивачем не веде, тому суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання відповідачки такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №576823 від 15.06.2022 позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи загального захворювання (а.с.12), тобто є особою, на якого розповсюджуються пільги, визначені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", а тому при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачував.

За таких обставин, з відповідачки на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі ст.ст. 316, 318, 319, 383, 391 ЦК України, ст. 3 СК України, ст. 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 7, 10, 12, 13, 128, 130, 235, 247, 259, 263 - 265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

В ИРІШ ИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1073 (однієї тисячі сімдесят трьох) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києв /м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998, номер рахунку: UA548999980313121206000024357, код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , виданий 10.01.2020, код органу, що видав: 7316, РНОКПП: НОМЕР_2 ;

представник позивача адвокат Павчук Святослав Іванович, адреса місцезнаходження: вул. Турецького, 16, м. Заставна Чернівецького району Чернівецької області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000114 від 23.02.2017, діє у справі на підставі довіреності від 01.02.2023;

відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено: 15.03.2023.

Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ