Ухвала суду № 109575724, 15.03.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3601/23

Провадження № 1-кс/204/988/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю підозрюваного ОСОБА_4

за участю захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, Краснодарського краю, м. Лабінська, росіянина, громадянина Росії, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2023 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділенням Відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041680000277 від 12.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.03.2023 року до чергової частини відділення поліції №6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на лінію 102 надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_8 , який повідомив, що 12.03.2023 року приблизно о 13 годині 50 хвилин, але не пізніше 14 години 00 хвилин біля буд. 3, по вул. Канатній невідома особа чоловічої статі на вигляд 40-45 років, який розкладає наркотичні засоби «Закладки», коло будинків АДРЕСА_3 . Прибувши на місце події працівниками поліції за вказаною адресою було виявлено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив, що він дійсно здійснював розкладання фасованих сліп-пакетів заповнених кристалічною речовиною бірюзового кольору. ОСОБА_4 , також пояснив, що за місцем його мешкання у квартирі АДРЕСА_4 залишились ще сліп-пакети в середині яких знаходиться вищевказана речовина. У ході проведення досудового розслідування відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України виникла необхідність у проведенні невідкладної слідчої (розшукової) дії, а саме обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у квартирі АДРЕСА_4 . Так, 12.03.2023 року в період часу з 21 год. 11 хв. по 22 год. 55 хв. в ході проведення обшуку, в сумці з-під ноутбука виявлено та вилучено один сліп-пакет заповнений речовиною білого кольору кристалічного походження. Перебуваючи в кімнаті квартири за вищевказаною адресою в шафі-купе в правому нижньому куті виявлено пакет «Нова Пошта», в середині якого знаходився сліп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору. В подальшому під час проведення обшуку з другої сторони у вказаній шафі на передостанній полиці виявлено сліп-пакет з кристалічною речовиною бірюзового кольору. Також, під час проведення обшуку у вищевказаній квартирі виявлено електронні ваги із залишками речовини кристалічного походження. Всі зазначені сліп-пакети заповнені кристалічною речовиною білого та бірюзового кольору, які ОСОБА_4 зберігав з метою подальшого збуту. Так, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-23/9562-НЗПРАПР від 13.03.2023 року. - кристалічна речовина бірюзового кольору, яка була вилучена та поміщена до спец-пакету №WAR 0091422 відповідно до висновку - в кристалічній речовині світло-зеленого кольору масою 0,4968 г виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1іл-пентан-1-он) становить 0, 3676. З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.

12.03.2023 року о 00:52 годині (дата та час фактичного затримання - 12.03.2023 року 21:11 година), за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 307 КК України, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 .

13.03.2023 року ОСОБА_4 , в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Підозра відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення; протоколами огляду місця події від 12.03.2023 року; протоколом обшуку від 12.03.2023 року; висновком експерта від 13.03.2023 року № СЕ-19/104-23/9562-НЗПРАПР; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, яке їй інкримінується, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України. Також, проаналізувавши матеріали даного кримінального провадження, досудове розслідування приходить до висновку про доцільність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останньою тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: у ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Слід зазначити, що ОСОБА_4 постійного офіційного місця роботи не має, міцних соціальних зв`язків не має, що вказує на можливість переховування останньої від досудового розслідування та суду. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 є громадянином Російської Федерації, а також рішенням № 103 від 31.08.2022 року ГУ ДМС у Дніпропетровській області встановлено зобов`язання ОСОБА_4 залишити територію України до 29.09.2022 року, враховуючи, що Указом Президента України № 66/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, на всій території України введено військовий стан, останній може покинути території Дніпропетровської області та України; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; та може незаконо впливати на свідків кримінального правопорушення та експертів у зв`язку з необхідністю проведення судових експертиз, з метою уникнення відповідальності за вчинений тяжкий злочин шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши що воно є необгрунтованим, ризики не доведені, а тому просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, спотворити або приховати наркотичні засоби, а також незаконно впливати на свідків у даному провадженні. Однак, у судовому засіданні було встановлено наявність двох ризиків, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду та ризик знищення або спотворити будь-які із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, при розгляді даного клопотання суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваного настільки, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, відсутність стійких соціальних зв`язків, відсутність наявної реєстрації місця проживання та постійного місця роботи, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити або спотворити будь-які із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням цього слідчий суддя вважає, що достатньою сумою застави необхідно визначити 150 000 гривень, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 10 травня 2023 року.

Визначити заставу у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт (паспорти), що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1