Рішення № 10957256, 12.07.2010, Господарський суд Чернігівської області

08 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_____________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"09" липня 2010 р.                                                  Справа № 10/106

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Центр",

вул. Пушкіна, 12, к. 23, м. Чернігів,14000

Відповідач:          Відкрите акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів",

вул. Одинцова 25, м. Чернігів,14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 415039,63 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

позивач: Мовлян А.В., директор, протокол зборів засновників № 7 від 15.05.2010р.

відповідач: Войло О.П., довіреність № 466/253 від 10.02.2010р., представник

Рішення оголошується після оголошеної 08.07.10р. перерви на підставі ст.77 Господарсько –процесуального кодексу України.

Представниками сторін подані письмові клопотання про відмову від здійснення фіксації судового розгляду, які задоволено судом.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Вертикаль Центр” подано позов до Відкритого акціонерного товариства „Чернігівський завод радіоприладів” про стягнення заборгованості в сумі 415039,63 грн., з яких 166331,90 грн. сума основної заборгованості, 210739,45 грн. сума пені, 7606,56 грн. сума 3% річних, 30361,72 грн. сума інфляційних. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору підряду № 20 від 02.06.08р.

Представник позивача в судовому засіданні виклав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково в частині стягнення основної заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат, але заперечував проти стягнення пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

В С Т А Н О В И В :

02 червня 2008р. між сторонами був укладений договір підряду № 20, згідно з яким позивач (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати роботи з ремонту світлоаероціонних ліхтарів на корпусі № 1 (торці), що знаходиться на території ВАТ „Чернігівський завод радіоприладів” за адресою: м. Чернігів, вул. Одинцова, буд. 25, згідно локального кошторису. Відповідач (замовник) зобов”язується прийняти і оплатити виконану роботу. Згідно п. 1.2 Договору, початок виконання робіт на протязі 5 (п”яти) банківських днів з моменту одержання авансу і закупки необхідних матеріалів в повному обсязі.

Згідно п. 2.1. Договору, договірна ціна робіт, вказаних в п. 1.1 цього договору складає 172414,17 (сто сімдесят дві тисячі чотириста чотирнадцять грн. 17 коп.) грн., ПДВ -34482,83 (тридцять чотири тисячі чотириста вісімдесят дві грн. 83 коп.) грн. Всього з урахуванням ПДВ: 206897,00 (двісті шість тисяч вісімсот дев”яносто сім грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 2.2. Договору, після підписання договору відповідач перераховує позивачу аванс, що складає 50% від договірної ціни і становить 103448,50 (сто три тисячі чотириста сорок вісім грн. 50 коп.) грн. з ПДВ.

Згідно п. 2.3. Договору, перегляд договірної ціни робіт, що не передбачені кошторисом до цього Договору, необхідність в яких виявлена в процесі виконання Договору, оформляється додатковою угодою сторін до цього Договору, яка вступає в силу з моменту підписання її обома сторонами.

17 жовтня 2008 року сторонами була підписана Додаткова угода до договору № 20 від 02.06.08р., внаслідок збільшення обсягу виконання робіт сторони вирішили викласти п. 2.1. в наступній редакції: „договірна ціна робіт, вказаних в п. 1.1 цього договору складає 224708,33 (двісті двадцять чотири тисячі сімсот вісім грн. 33 коп.) грн., ПДВ - 44941,67 (сорок чотири тисячі дев”ятсот сорок одна грн. 67 коп.) грн. Всього з урахуванням ПДВ: 269650,00 (двісті шістьдесят дев”ять тисяч шістсот п”ятдесят грн. 00 коп.).

Відповідно до п.п. 2.4., 2.5. Договору, розрахунок за виконані роботи може здійснюватися частинами, якщо позивач надасть відповідачу акти виконаних робіт, які за сумою перевищують попередні оплати, остаточний розрахунок за виконані роботи відповідач здійснює протягом 3-ох (трьох) днів після підписання уповноваженими представниками сторін „Акту приймання виконаних підрядних робіт”.

На виконання договору підряду, позивачем були виконані роботи з ремонту світлоаероціонних ліхтарів на корпусі № 1 (торці), що знаходиться на території відповідача та розташований за адресою : м. Чернігів, вул Одинцова, 25 , про що складені акти приймання виконаних підрядних робіт від 28 липня 2008р. на суму 50620,80 грн.; від 28 серпня 2008р. на суму 6181,20 грн. ; на суму 26938,80 грн. та на суму 53884,80 грн.; від 15 жовтня 2008р. на суму 26343,60 грн. та на суму 52682,40 грн.; від 02.12.08р. на суму 52682,40 грн.; від 27.01.09р. на суму 26996,40 грн. Зазначені роботи були прийняті відповідачем, про що свідчать підписані відповідачем та скріплені печаткою акти приймання виконаних підрядних робіт , копії яких є в матеріалах справи (а.с.14-29).

Відповідно до умов Договору відповідачем було перераховано позивачу кошти в сумі 129998,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2159 від 11.06.08р. на суму 40000,00 грн., № 2457 від 02.07.08р. на суму 50000,00 грн., №2980 від 04.08.08р. на суму 39998,50 грн. в матеріалах справи (а.с.30-32).

Згідно ч.1 ст. 837 Кодексу, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач просить стягнути з відповідача 166331,90 грн. суми основної заборгованості. Представник відповідача в судовому засіданні проти суми основного боргу не заперечує .

27 серпня 2008 року по справі № 9/73б було порушено справу про визнання ВАТ „Чернігівський завід радіоприладів” банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що свідчить копія зазначеної ухвали суду в матеріалах справи( а.с.52).

11 вересня 2008 року в газеті „Урядовий кур”єр” було опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство стосовно ВАТ „ЧеЗаРа” ( а.с.56).

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 11.09.08р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 7627,10 грн.

Відповідно до п. 15 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов”язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст.. 14 цього Закону.

Згідно з п.1. ст..14 цього закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Позивач з заявою до суду про грошову вимогу в сумі 7627,10 грн. до боржника не звертався.

Відповідно до п. 2 ст. 14 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 31.10.08р.по справі № 9/73б (а.с.57-66) визнано вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання (заявлені після 11.10.08р.), або не заявлені взагалі - такими, що не підлягають розгляду і вважаються погашеними.

Суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 7627,10 грн., яка склалась станом на 01.09.08р. вважається погашеною, оскільки позивач не звернувся з заявою про грошову вимогу до боржника протягом тридцяти днів після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача в офіційному друкованому органі, отже, позов в цій частині розгляду не підлягає, а провадження у цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору в цій частині в зв”язку з погашенням зазначеної суми боргу.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем , яка підлягає стягненню становить 158704,80 грн.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за порушення строків проведення остаточного розрахунку, зазначених в п. 2.4-2.5. даного Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки від договірної ціни.

Позивач просить стягнути з відповідача 210739,45 грн. пені за період 21.10.08р. по 31.07.09р. згідно розрахунку в матеріалах справи.

Відповідач проти стягнення пені заперечує.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГКУ нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 256 ЦКУ позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦКУ позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином, позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення пені, оскільки матеріалами справи підтверджено, що за останнім актом прийняття виконаних робіт від 27.01.09р., строк виконання зобов»язань настав 30.01.09р., отже, строк позовної давності сплив 30.01.10р., в зв»язку із чим, суд погоджується з відповідачем та доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення пені в сумі 210739,45 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 7606,56 грн. за період з 21.10.08 року по 01.06.10 року та інфляційні в сумі 30361,72 грн. за період з грудня 2008 року по травень 2010 року включно.

Вирішуючи питання щодо стягнення 3% річних в сумі 7606,56 грн. з 21.10.08р. по 01.06.10р. та інфляційних втрат в сумі 30361,72 грн. за період з грудня 2008 року по травень 2010 року включно в межах заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних за період з 21.10.08р. по 01.06.10р. включно, але в в зв»язку із допущенням позивачем арифметичної помилки в розрахунку 3-% річних за період з 31.01.09р. по 01.06.10р., - в сумі 1604,99 грн. та інфляційних втрат з грудня 2008 року по травень 2010 року включно в сумі 30361,72 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито в сумі 1906,72 грн. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 108,42 грн.

Враховуючі вищезазначене, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 7627,10 грн. суми основного боргу припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівський завод радіоприладів” (14000, м. Чернігів, вул. Одинцова, 25, р/р 26001300000322 в АКБ „Демарк”, МФО 380537, код 14307392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вертикаль Центр” (14000, м. Чернігів, вул. Пушкіна, б. 12, к. 23, р/р 26006935720273 в КМФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код 35108864) основного боргу в сумі 158704,80 грн., 3% річних в сумі 1604,99 грн., інфляційних в сумі 30361,72 грн, 1906,72 грн. державного мита та 108,42 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Г. Мурашко

12.07.10