Ухвала суду № 109571930, 15.03.2023, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/659/23

Справа № 279/1646/23

У Х В А Л А

15 березня 2023 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А.., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

В провадження суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу .

В позовній заяві об`єднані дві позовні вимоги, які не підлягають розгляду в одному позовному провадженні (розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини), оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги не однорідні. У справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення, та зупинення в зв`язку з цим, провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справи про визначення місця проживання дитини, оскільки це може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог про визначення місця проживання дитини.

Також, вимоги про визначення місця проживання дитини можуть залишатися невирішеними тривалий час, а вимоги про розірвання шлюбу повинні розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, при розгляді такого спору обов`язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому.

Таким чином, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які не взаємопов`язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності позовних вимог про визначення місця проживання дитини. Крім того, як вже зазначено вище, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і про визначення місця проживання дітей є різними.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визначити місце проживання неповнолітньої дитини з ним.

Відповідно до ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Разом з тим, відповідно до ч.4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, - обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 передбачено, що для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Крім того, позивачем заявлено 2 (дві) різних позовних вимог немайнового характеру, однак до позовної зави позивачем додано квитанцію про сплату судового збору за одну вимогу, на суму 1073,60 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 1073,60 грн.

Як роз`яснено в п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014р., у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону №3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Недоплачена сума судового збору становить 1073,60 грн.

Таким чином, подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме: не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме з позовної заяви вбачається, що спору щодо визначення місця проживання дитини не існує; немає даних про те, чи звертався позивач до органу опіки та піклування, чи наявний висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини, не залучено як третю особу відповідний орган опіки та піклування, не в повному розмірі спалачено судовий збір.

Також, на виконання п. п. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України до позовної заяви не додано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України вищевказаної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки мають бути усунені протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175-177, 185 ЦПК України ,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

В разі неусунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Недашківська Л.А.

копія згідно з оригіналом