Рішення № 10957078, 06.07.2010, Господарський суд Чернігівської області

06.07.10

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20                               Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"06" липня 2010 р.                                                   Справа № 21/104

Позивач:                    Товариство з обмеженою відповідальністю "СОРС-ІНВЕСТ",

вул. Якутська, 8, м. Київ, 03680

Відповідач:                    Приватне підприємство "ДОШИР",

проспект Миру, 180-А, м. Чернігів, 14000

Предмет спору:           про стягнення заборгованості 3592,71 грн.

                                                                                                     Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Позивач: Перепелиця А.І., довіреність № б/н від 01.12.2009 року, юрисконсульт.

Відповідач: не з’явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю "СОРС-ІНВЕСТ" подано позов до Приватного підприємства "ДОШИР" про стягнення заборгованості у розмірі 3592,71 грн. (2970,80 грн. боргу, 304,44 грн. пені, 70,89 грн. трьох відсотків річних, 246,58 грн. інфляційних нарахувань).

Представником позивача подано додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 06 липня 2010 року представник позивача виклала позовні вимоги та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання повноважного представника не направив, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до довідки, наданої Державним реєстратором, адресою відповідача є: проспект Миру, 180-А, м. Чернігів, 14000.

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

08 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОРС-ІНВЕСТ" та Приватним підприємством "ДОШИР" було укладено договір поставки №К-129, у відповідності до якого позивач зобов’язався поставляти та передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався приймати товар та оплачувати його вартість, в порядку та на умовах передбачених договором.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 3101,46 грн. по видаткових накладних:

- № Др - 0003226 від 12.05.2009 року на суму 145,98 грн.;

- № Др - 0004196 від 16.05.2009 року на суму 206,28 грн.;

- № Др - 0004639 від 19.05.2009 року на суму 176,46 грн.;

- № Др - 0005643 від 23.05.2009 року на суму 192,54 грн.;

- № Др - 0006108 від 26.05.2009 року на суму 129,66 грн.;

- № Др - 0007813 від 03.06.2009 року на суму 278,46 грн.;

- № Др - 0009532 від 11.06.2009 року на суму 354,06 грн.;

- № Др - 0010467 від 16.06.2009 року на суму 237,90 грн.;

- № Др - 0012287 від 24.06.2009 року на суму 322,68 грн.;

- № Др - 0013507 від 30.06.2009 року на суму 301,62 грн.;

- № Др - 0015232 від 08.07.2009 року на суму 451,38 грн.;

- № Др - 0016492 від 14.07.2009 року на суму 141,90 грн.;

- № Др - 0018056 від 21.07.2009 року на суму 162,54 грн.

          У відповідності до п. п. 4.4., 6.1. договору поставки № К-129 від 08 квітня 2009 року, відповідач зобов’язався здійснити оплату за поставлений позивачем товар протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту передачі товару.

В порушення умов укладеного договору, відповідач, взяті на себе зобов’язання не виконав, вартість отриманого ним товару в повному обсязі не сплатив. Відповідач частково сплатив відповідачу вартість отриманого товару по накладній № Др - 0003226 від 12.05.2009 року, у розмірі 130,66 грн.

Таким чином, у відповідності до матеріалів справи, станом на дату подачі позовної заяви до суду, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 2970,80 грн. Будь-які документи, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду не надано.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 2970,80 грн. боргу за поставлений товар є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 304,44 грн. за період з 23.05.2009 року по 01.02.2010 року, нараховану у відповідності до п. 8.2. договору поставки № К-129 від 08 квітня 2009 року, згідно з яким за несвоєчасну оплату товару, відповідач зобов’язався сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи зі змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 304,44 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 70,89 грн. трьох відсотків річних за період з 02.08.2009 року по 19.05.2010 року та 246,58 грн. інфляційних нарахувань за серпень 2009 року - квітень 2010 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми у розмірі 70,89 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 246,58 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "ДОШИР" (проспект Миру, 180-А, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 36338998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОРС-ІНВЕСТ" (вул. Якутська, 8, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 34482853) 2970,80 грн. боргу, 304,44 грн. пені, 70,89 грн. трьох відсотків річних, 246,58 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя           Белов С.В.