Вирок № 109561448, 14.03.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2929/23

№ 1-кп/183/1153/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12023041350000149 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, з початковою освітою (незакінчена базова загальна середня освіта, 8 класів), офіційно не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан.

Так, 14 січня 2023 року приблизно о 14 годні 00 хвилин ОСОБА_4 знаходився неподалік бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташована по АДРЕСА_1 , де він побачив, що територія вказаної бази відпочинку огороджена металевим парканом. В цей момент у ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а саме: двох секцій металевого паркану, яким огороджена територія бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташована по АДРЕСА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), ОСОБА_4 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, 14 січня 2023 року приблизно о 14 годині 05 хвилин, поблизу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташована по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків підійшов до металевого паркану, яким огороджена територія вказаної бази відпочинку, та шляхом вільного доступу та власних фізичних зусиль, відламав дві секції металевого паркану й таємно викрав зазначені дві секції металевого паркану, які належать ТОВ «Реванш 2009».

Після цього, ОСОБА_4 місце скоєння злочину залишив, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ТОВ «Реванш 2009» матеріальну шкоду у розмірі 330 гривень 30 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. У скоєному щиро кається, зробив для себе відповідні висновки.

В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_4 скоєно кримінальне правопорушення, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розміру процесуальних витрат, обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України.

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 185 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Однак, обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Крім того, суд бере доувагидані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину свою визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно. Також, судом враховується, що завдана шкода потерпілому відшкодована у повному обсязі.

Тому,з урахуваннямособливостей даногокримінального правопорушеннята обставинйого вчинення,особи обвинуваченогота йогоставлення доскоєного,за наявностіпом`якшуючої покарання обставини, та відсутності обставин, які обтяжують його, а також думки представника потерпілого, який у своїй заяві не наполягав на призначенні ОСОБА_4 суворого покарання, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на певний строк на рівні мінімальної межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням з мінімальним іспитовим строком, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 200,00 грн. (звіт про фактичні затрати на проведення експертизи № 43 від 10.02.2023).

На підставівикладеного,враховуючи ступіньтяжкості скоєногокримінального правопорушення,особу обвинуваченого,а такожусі обставинипо справі,керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази дві секції металевого паркану, вкриті корозією, вагою 90 кг., які передані на відповідальне зберігання потерпілому ТОВ «Реванш 2009» - залишити за належністю потерпілому.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 200 гривень 00 копійки.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1