Ухвала суду № 10955917, 18.08.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"18" серпня 2010 р.Справа № 02-2/5-285

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя

Приватне агропромислове підприємство "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області звернулося в господарський суд з позовною заявою №23 від 30.07.2010р. до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про розірвання Договору про надання юридичних послуг, укладений 07 травня 2008 року між Приватним агропромисловим підприємством "Перемога" та адвокатом ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного агропромислового підприємства "Перемога" 39500грн.

Суддя, розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, встановив, що:

-до позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі, оскільки: пунктом 2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" передбачено, що із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів справляється державне мито за ставкою у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85грн.). Якщо в одній позовній заяві обєднані вимоги майнового та немайнового характеру, то у відповідності з п. 36 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої Наказом Головної Державної Податкової Інспекції №15 від 22.04.1993р., позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. Однак позивачем згідно платіжного доручення №211 від 08 липня 2010 року сплачено лише 395грн.00коп. державного мита, тобто лише з вимог майнового характеру (стягнення заподіяних збитків в розмірі 39500грн.00коп.);

-до позовної заяви не додано доказів, що обґрунтовують викладенні в заяві обставини, а саме: доказів, які б підтверджували невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань згідно Договору про надання юридичних послуг від 07.05.2008р. (копія судового акту Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.09.2008р. по справі №2-а-1178/08 за позовом ПАП "Перемога" до Тернопільської райдержадміністрації, тощо); обґрунтованого розрахунку стягуваної суми; доказів існування між сторонами спору (ч.3 ст.12 Закону України "Про адвокатуру"), а саме доказів звернення позивача до відповідача про повернення сплачених коштів в добровільному порядку та доказів відмови відповідача повернути сплачені кошти.

Згідно п. 2 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та п.13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", судові витрати підлягають поверненню позивачу у випадку повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 63 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву №23 від 30.07.2010р. та додані до неї документи (всього на 10 арк.) повернути заявнику Приватному агропромисловому підприємству "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, 47708 - без розгляду.

2.Повернути Приватному агропромисловому підприємству "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 30849322 з Державного бюджету державне мито в сумі 395 (триста девяносто пять) грн. 00 коп., сплачене згідно платіжного доручення №211 від 08 липня 2010 року.

3.Повернути Приватному агропромисловому підприємству "Перемога", с. Довжанка, Тернопільського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 30849322 з Державного бюджету - 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачене згідно платіжного доручення №212 від 08 липня 2010р.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя