Ухвала суду № 109556131, 15.03.2023, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/436/2023

130/491/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15.03.2023 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 21.02.2023 № 130/1163/22,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 21.02.2023 № 130/1163/22.

Ухвалою судді від 06.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що вона не оплачена судовим збором (загальна сума до сплати 7720,8 грн). Позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання ухвали судді позивач ОСОБА_1 09.03.2023 подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, при цьому посилається на рішення ЄСПЛ у справі «Креус проти Польщі» від 19.01.2001, в частині того, що оплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду. Вказує, що в разі сплати судового збору він буде позбавлений прожиткового мінімуму. На підтвердження свого матеріального стану додає витяг з Державного реєстру фізичних осіб платників податків, довідки про склад сім`ї, головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, сільської ради про те, що у нього правовстановлюючі документи на житловий будинок та земельну ділянку відсутні та різні довідки з банків про відсутність відкритих рахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною третьою цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, за яких суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від сплати судового збору. Такими умовами є, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Звернувшись до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, на підтвердження скрутного майнового стану ОСОБА_1 подав до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДФС України про суми виплачених доходів та отриманих податків станом на 23 вересня 2022 № 0205-22-02855, у якій зазначено про відсутність інформації про доходи ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2017 року по 2 квартал 2022 року, також додав довідку, що отримує пенсію по віку з 14.08.2008, станом на 01.09.2022 розмір пенсії складає 2100 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року - 2684 грн.

Оскільки суд не наділений повноваженнями звільняти особу від сплати судового збору без будь-яких достатніх правових підстав та, враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, враховуючи докази надані позивачем на підтвердження його матеріального стану, вважаю, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору підлягає частковому задоволенню, судовий збір за подання цього позову у розмірі 7720,8 грн. є для нього занадто обтяжливим, а тому підлягає зменшенню до мінімально визначено розмірі 1073,60 грн. (за подання до суду позовної заяви немайнового характеру), що в свою чергу не перевищуватиме 5 відсотків розміру річного доходу позивача ОСОБА_1 за попередній календарний рік, беручи до уваги зміст довідки ГУ ПФУ у Вінницькій області, річний дохід ОСОБА_1 становить 25200 грн (2100 грн х 12 місяців), тоді як 5 % від нього 1260 грн (25200 грн х 5% ).

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів УК у Жмеринському районі/отг м. Жмеринка/22030101, код отимувача ЄДРПОУ 37755173, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) , код банку отримувача (МФО) 899998 , рахунок отримувача UA568999980313141206000002854, код класифікації доходів бюджету 22030101) з наступним наданням до суду доказів його сплати.

За наведених обставин, оскільки за подання до суду позовної заяви не сплачено судовий збір, відповідно до ст. 185 ЦПК України, її слід залишивши без руху.

Позивачу слід подати до Жмеринського міськрайонного суду оригінал документа про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою задовольнити частково - зменшити розмір сплати судового збору до 1073,60 грн.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06.03.2023, а саме: для сплати судового збору за подання до суду позовної зави в розмірі 1073,60 грн., надавши позивачеві строк для усунення цих недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк буде відмовлено у відкритті провадження у справі.

Ухвала суду набирає законної сили в прядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Ухвала підписана 15.03.2023