Рішення № 10955595, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/17715.07.10

За позовом Дочірнього підприємства «Промспецбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олкон»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Божук Д.А.

Представники сторін:

від позивача:           Шапалова А.І., довіреність від 22.03.2010 року;

          Кузік В.Ф., директор;

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 15.07.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Промспецбуд»(надалі ДП «Промспецбуд», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олкон»(надалі ТОВ «Олкон», відповідач) згідно договору № 17/07-1 від 17.07.2008 року основної заборгованості, що становить 27 723,60 грн., а також стягнути пеню за прострочення оплати виконаних робіт у грошовому розмірі, що становить суму 18158 грн. та 3% річних, що становить 2165, 24 грн..

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнено, згідно з заявою за вих. № 263 від 28.05.2010 року, на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 27723,60 грн., пені 3317,72 грн., 3% річних 1454,64 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6625,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача зобов’язань по оплаті виконаних та прийнятих робіт на об’єкті: Зерновий елеватор м. Чорнозаводське, жомова яма, за укладеним договором № 17/07-1 на виконання підрядних робіт по будівництву (пальові роботи) від 17.07.2008 року, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків, 3% річних.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми які належать відповідачу, як того просив позивач, а подана заява судом відхилена через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 05.07.2010 року наявна у матеріалах справи).

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження товариства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.05.2010 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2008 року між ДП «Промспецбуд»та ТОВ «Олкон»укладено договір № 17/07-1 предмет якого визначений у розділі 1, згідно положень якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник зобов’язується виконати відповідно до умов цього договору будівництво (палевої основи) на об’єкті: Зерновий елеватор м. Чорвонозаводське, жомова яма.

Вартість робіт погоджено сторонами у розділі 2 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25.07.2008 року), а згідно з п. 2.1 договору вартість будівельно-монтажних робіт встановлюється згідно з договірною ціною в сумі: 800,00 грн. за 1 м3 забивної палі, в т.ч. ПДВ 20 %; договірна ціна є динамічна і визначається на основі проектно-кошторисної документації та розрахунків підрядника, і погоджується сторонами; вартість робіт за погодження сторін може уточнюватись шляхом укладання додаткових угод. Згідно п. 4 додаткової угоди № 1 вартість робіт, що доручаються підряднику за даною угодою визначається кошторисом за розрахунком договірної ціни, узгоджується сторонами і є підставою для взаєморозрахунків. Вартість робіт становить: 27723,60 грн. у т.ч. ПДВ 20% 4620,60 грн.

В силу положень договору (п. 9.2.) договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

Виконання позивачем договірних зобов’язань підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи, підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Порядок та умови платежів за договором визначені у розділі 6 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25.07.2008 року), та згідно з п. 6.1, 6.2 замовник перераховує підряднику аванс у розмірі __ відсотків вартості обсягу робіт. Подальше фінансування виконаних робіт здійснюється на підставі оформленого акта за формою № КБ-2 і довідки форми № КБ-3 з урахуванням перерахованого авансу. Остаточний розрахунок замовник здійснює протягом трьох банківських днів після підписання акту прийняття об’єкту в експлуатацію (п. 5.2 додаткової угоди № 1).

Виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи по договору останнім оплачені частково (банківські виписки що підтверджують надходження коштів в рахунок оплати залучені до матеріалів справи).

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату звернення позивача з позовом складає 27723,60 грн., та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 5.2 додаткової угоди № 1 від 25.07.2008 року строк виконання зобов’язань щодо розрахунку за виконані роботи, враховуючи підписання акту здачі-приймання об’єкту 26.09.2008 року, настав 01.10.2008 року, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 3 банківських днів після підписання акту прийняття об’єкту в експлуатацію.

За таких обставин, в періоді з 02.10.2008 року виникає право на нарахування штрафних санкцій у відношенні суми заборгованості що залишилась несплаченою в сумі 27723,60 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов’язань за невиконання зобов’язань щодо оплати вартості виконаних робіт позивачем не доведено, відповідних положень якими сторони передбачили таку відповідальність договір укладений між сторонами не містить, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних збитків позивача за період прострочення сплати відповідачем 27723,60 грн. за виконані роботи в період з 02.10.2008 року по 30.03.2010 року за розрахунком суду складає 6071,45 грн., сума 3% річних за період з 02.10.2008 року по 30.06.2010 року складає 1453,21 грн. Розрахунок позивача виконаний невірно, у зв’язку з чим не приймається судом.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку суми штрафних санкцій та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 17/07-1 на виконання підрядних робіт по будівництву від 17.07.2008 року у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 27723,60 грн. основного боргу, 6071,45 грн. інфляційних збитків, 1453,21 грн. 3% річних.

Судові витрати позивача у сумі 453,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 565,06 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олкон»(04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, офіс 708; 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 31/27, літера «А», р/р 260042628500 в ВАТ «СЕБ Банк», м. Київ, МФО 300175, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32000813) на користь Дочірнього підприємства «Промспецбуд»(39600, м. Кременчук, вул. Шевченко, 18/26, р/р 26004982 в КФ АБ «Полтава-Банк», м. Кременчук, МФО 331423, ідент. код 32450903) 27723,60 грн. (двадцять сім тисяч сімсот двадцять три гривні 60 копійок) основного боргу, 6071,45 грн. (шість тисяч сімдесят одна гривня 45 копійок) інфляційних втрат, 1453,21 грн. (одна тисяча чотириста п’ятдесят три гривні 21 копійка) 3% річних, 565,06 грн. (п’ятсот шістдесят п’ять гривень 06 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 30.08.2010р.