Вирок № 109555585, 07.03.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1281/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2023 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі дистанційного судового провадження, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12021105040002350 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 14.11.2019 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн;

- 10.08.2022 року вироком Деснянського районного суду м.Києва за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі,

за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

12.07.2021 року, о 10 годині 55 хвилин, ОСОБА_3 перебував у магазині «АТБ-маркет», що розташований за адресою: м.Київ, вул.Шептицького, 24-А, де у нього виник злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, а саме товару з торгівельного залу вказаного магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, він підійшов до стелажу із шоколадними виробами, та впевнившись, що його протиправні дії є таємними для оточуючих, взяв одну плитку шоколаду «Milka» молочного з начинкою зі смаком чізкейку та полуниці 300 г, закупівельною вартістю 121 гривня 84 копійки, та одну плитку шоколаду «Milka» молочного з начинкою зі смаком ванілі та печива 300 г, закупівельною вартістю 139 гривень 66 копійок, що належить ТОВ «АТБ-маркет», та поклав дві плитки шоколаду до зеленої наплічної сумки, яку мав при собі, після чого безперешкодно пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за вказаний товар, вийшов з магазину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_3 таємно заволодів майном, що належить ТОВ «АТБ-маркет» та завдав матеріального збитку на загальну суму 313 гривень 80 копійок.

Крім того, 02.12.2021 року, приблизно о 10 годин 43 хвилин, ОСОБА_3 перебував у магазині «Єва», що розташований за адресою: м.Київ, вул.П.Запорожця, 28, де у нього виник злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна повторно, а саме товару з торгівельного залу вказаного магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна повторно, з корисливих мотивів, зі стелажу із парфумерією, впевнившись, що його протиправні дії є таємними для оточуючих, взяв одну коробку із чоловічою туалетною водою «Givenchy Blue Label» 100 мл, що належить ТОВ «РУШ», закупівельною вартістю 1249 гривень 16 копійок, та поклав коробку із туалетною водою у внутрішню кишеню куртки, яка була одягнута на ньому, після чого безперешкодно пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за обраний товар, вийшов з магазину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_3 повторно таємно заволодів чужим майном, що належить ТОВ «РУШ» та завдав матеріального збитку на загальну суму 1249 гривень 16 копійок.

Крім того, 12.12.2021 року, приблизно о 14 годин 43 хвилин, ОСОБА_5 перебував у магазині «Єва», що розташований за адресою: мКиїв, вул.П.Запорожця, 28, де у нього виник злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна повторно, а саме товару з торгівельного залу вказаного магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна повторно, з корисливих мотивів, зі стелажу із парфумерією, впевнившись, що його протиправні дії є таємними для оточуючих, взяв дві коробки з чоловічою туалетною водою «Versace Pour Homme» 100 мл, що належить ТОВ «РУШ», закупівельною вартістю 2332 гривень 50 копійок, та «Versace Eau Fraiche» 100 мл, що належить ТОВ «РУШ», закупівельною вартістю 2332 гривень 50 копійок та поклав коробки із туалетною водою до внутрішньої кишені куртки, яка була одягнута на ньому, після чого безперешкодно пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за обраний товар, вийшов з магазину, та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_3 повторно таємно заволодів чужим майном, що належить ТОВ «РУШ» та завдав матеріального збитку на загальну суму 4665 гривень 00 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказаний злочин, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, які вказані у обвинувальних актах, відповідають дійсності, зокрема пояснив суду, що протягом 2021 року вчиняв крадіжки вказаних у обвинувальних актах речей. Протиправні діяння, відносно усіх злочинів, які ставляться йому у провину, він не оспорює, в скоєному щиросердно розкаюється. Вчинив вказані правопорушення, оскільки мав скрутне матеріальне становище.

У судовому засіданні досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_3 .

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалів кримінальних проваджень, які характеризують особу обвинуваченого.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує дії останнього за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях вказував, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»; досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним (справа «Ізмайлов проти росії», «Бакланов проти росії», «Фрізен проти росії»)

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує відповідно до ст.ст.65-67 КК України ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення кримінальних правопрушень, тяжкості наслідків, що настали, тощо.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, про що свідчить поведінка обвинуваченого на досудовому розслідуванні і в суді.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Також, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст.12 КК України є кримінальним проступком та нетяжким злочином, дані, що характеризують особу винного, - раніше судимий, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, відсутність претензій з боку потерпілих, а також конкретні обставини справи.

Враховуючи вищевикладене, положення ст.61 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі, а також у межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.

Статтею 72 КК України передбачено, що при складанні покарань за сукупністю злочинів менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі, крім іншого, відповідають два дні обмеження волі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів, тобто за ст.70 КК України із застосуванням ст.72 КК України, перевівши покарання у виді обмеження волі у більш суворий вид - позбавлення волі, з дотриманням правил складання різновидних покарань, виходячи з того співвідношення, яке встановлено для них у ст.72 КК України.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, чи норм ст.69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 був засуджений вироком Деснянського районного суду м.Києва від 10.08.2022 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_3 та те, що дані кримінальні правопорушення вчинено ОСОБА_3 до ухвалення відносно нього вироку Деснянського районного суду м.Києва від 10.08.2022 року,суд вважає за необхідне остаточно призначити йому покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань.

Відповідно до ч.3 ст.72 основне покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гривень, призначене вироком Дніпровського районого суду м.Києва від 14.11.2019 року, складанню з іншими видами покарання не підлягає і виконується самостійно.

В ході досудового розслідування та у суді потерпілими цивільний позов заявлено не було.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, з урахуванням вимог ст.72 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначеного вироком Деснянського районного суду м.Києва від 10.08.2022 року, та даним вироком, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.3 ст.72 КК України вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 14.11.2019 року, яким ОСОБА_3 визнано винуватим за ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень, виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання, відповідно до вироку Деснянського районного суду м.Києва від 10.08.2022 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Матеріали кримінального провадження №12021105040002350 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням зі справою №755/1281/22.

Речові докази: два оптичних носії інформації, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження; куртку синього кольору, кросівки синього кольору, портфель чорного кольору, сумка наплічна зелено-чорного кольору та шапку чорного кольору, які передано під зберігальну розписку ОСОБА_3 , - залишити йому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та направити для вручення обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Дніпровського районного суду

м.Києва ОСОБА_1