Вирок № 109554684, 14.03.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кп/760/931/23

Справа № 760/19037/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

та обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, що внесено 18.11.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100170000313, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новий Мосир Ковельського району Волинської області, українки, громадянки України, офіційно працевлаштованої, маючу на утримані дитину 2009 р.н., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ :

29.06.2022 року, перебуваючи на зміні на робочому місці в цеху поштового зв`язку АТ «Укрпошта», що за адресою: м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2, оператор 1 класу АТ «Укрпошта», ОСОБА_6 , під час виконання обов`язків, не пов`язаних з виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій, діючи з корисливих спонукань, всупереч врегульованих законом суспільним відносинам у сфері власності та всупереч інтересам АТ «Укрпошта», в умовах воєнного стану, який введений в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», визначила для себе предметом злочинного посягання ввірені їй поштові замовлення, як додаткове джерело доходу, з метою збагачення за рахунок матеріальних цінностей АТ «Укрпошта», та маючи доступ до поштових відправлень, які поступили до ЦОКК-5 з складу ТОВ «Розетка.Уа», виявила поштове відправлення №0503196195175, в середині якого знаходився мобільний телефон марки «XIAOMI Redmi 11 4/128GB», ІМЕІ: НОМЕР_1 , оголошена вартість 9027 грн., яке відклала до пустого контейнеру.

В цей же день, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 , переконавшись що за її діями ніхто не спостерігає, поклала поштове відправлення №0503196195175, під кофту і скориставшись нагодою залишитись у приміщенні цеху наодинці, розірвала захований на передодні поштове відправлення №0503196195175, в середині якого знаходився вищевказаний мобільний телефон до власної сумки та утримуючи його при собі 30.06.2022 приблизно о 07.54 год. пройшла пропускний пункт АТ «Укрпошта», і з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому АТ «Укрпошта» майнової шкоди на суму 9027 грн.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні за ч.4 ст.191 КК України визнала повністю, у скоєному щиро розкаялась, вибачилась, повністю підтвердивши встановлені судом обставини події.

Враховуючи те, що обвинувачена та її захисник, прокурор не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позицій, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченої, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу, визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , що виразилось в привласненні чужого майна, яке було ввірено особі, вчинені в умовах воєнного стану, мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України. Обвинувачена ОСОБА_6 винна у вчиненні вказаного кримінального правопорушення і підлягає покаранню за його вчинення.

При призначенні покарання ОСОБА_6 , суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Щире каяття ОСОБА_6 , є обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченої згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Тому з урахуванням вимог ст.65 КК України, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують її покарання, дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона не судима, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 191 КК України із застосуванням додаткового покарання - з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані з матеріальною відповідальністю за збереження товарно-матеріальних цінностей в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 191 КК України.

Разом із тим, враховуючи обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема наявність одного епізоду кримінального правопорушення, те, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, повністю відшкодувала задану шкоду, а також те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе без відбування покарання реально в умовах ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе звільнити її від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України із покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини першої та пунктом 2 частини третьої статті 76 КК України.

На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Цивільний позов не заявлявся. Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368-371, 374-376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані з матеріальною відповідальністю за збереження товарно-матеріальних цінностей, строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1