Вирок № 109550099, 15.03.2023, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/395/19

ВИРОК

Іменем України

15 березня 2023 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області:

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця кримінальне провадження № 12018020000000359 від 06.09.2018 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Вороновиця, Вінницького району Вінницької області, не одруженого, освіта повна середня, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» на початку червня 2018 року, перебуваючи на полі № 307-308, що використовується ПП «Укрвінпостач» поблизу смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, вирвав чотири рядки рослин кукурудзи, що росли на даному полі, після чого, за допомогою господарської сапи, незаконно з метою вирощування, посіяв насіння конопель в чотири рядки на ділянці площею приблизно 225 м? та, в подальшому, протягом 3-х місяців спостерігав за сходами рослин конопель з метою придбання наркотичних засобів.

Дочекавшись дозрівання рослин коноплі, ОСОБА_6 в другій половині дня 26.09.2018 прибув на поле № 307-308, що використовується ПП «Укрвінпостач» поблизу смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, та почав зривати вершки рослин коноплі під час чого, приблизно о 17 год., був виявлений працівниками поліції, які припинили його незаконні дії.

Під час огляду вказаної земельної ділянки працівниками поліції було вирвано та вилучено 1761 рослину, які були посіяні та вирощені ОСОБА_5 , та які згідно висновку експерта №1583 від 07.11.2018 є рослинами роду Конопель, що відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.

Крім того, 26.09.2018 у другій половині дня, перебуваючи на полі № 307-308, яке використовується ПП «Укрвінпостач» поблизу смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_6 всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» придбав, а саме нарвав частину вершків рослин конопель, які були попередньо ним посіяні та вирощені на земельній ділянці прощею приблизно 225 м?. Після цього, ОСОБА_6 подрібнив вказані вершки рослин конопель та помістив в спортивну сумку чорного кольору, з метою подальшого їх зберігання з метою збуту. Свій злочинний намір ОСОБА_6 не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки приблизно о 17 год. 26.09.2018 був виявлений працівниками поліції на вказаному полі, які припинили його незаконні дії.

Згідно висновку експерта № 1911 від 25.01.2019 рослини, які посіяні та вирощені ОСОБА_6 на земельній ділянці площею приблизно 225 м?, та які ОСОБА_6 не встиг зірвати, містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 12 252,62 г.

Крім того, згідно висновку експерта № 1582 від 18.10.2018 подрібнена речовина рослинного походження, яку до чорної спортивної сумки помістив ОСОБА_5 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 1934,05 г, який ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

Обвинувачений ОСОБА_5 допитаний у судовому засіданні вину у скоєнні злочинів за ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України не визнав. Суду показав, що у день події - 26.09.2018 року він поїхав на рибалку до смт. Вороновиця на ставки. Був сам. З собою мав спортивну сумку зі знаряддям для рибалки. По дорозі він проїжджав повз поле та помітив у посадці кукурудзи коноплю, яка була посаджена рядками. Він вирішив її нарвати для власного вживання. З цією метою, він зупинився, зайшов у посадку і нарвав коноплі для себе, поклавши її до своєї сумки. Сумку наповнив десь до половини. У цей час до нього під`їхала поліція і виявили у нього коноплю. Потім, він з працівниками поліції поїхав до свого будинку, де було проведено обшук, але знайшли лише насіння коноплі, яке він тримав дома десь з 2004 року. Зазначив, що конопля росла при дорозі, її було видно. Раніш він вживав коноплю і знав, як вона виглядає. Коноплі не саджав і звідки вона там взялися, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_7 допитаний у судовому засіданні, суду показав, що був понятим на слідчій дії під час огляду місця події разом з працівниками поліції. Це було десь осінню 2018 року. Оглядалося поле, з ними на слідчій дії був присутній обвинувачений. Він сидів на полі і біля нього була наповнена рослинами сумка. У посадці росла конопля. ОСОБА_5 сказав, що він сам посадив коноплю. Приїхав господар поля, говорив йому: «Як ти міг?». Конопля була посаджена у посадці чи кукурудзи чи соняшників. Коноплю зірвали, порахували та описали. Було десь 1000 кущів чи більше. Коноплю упакували та опечатали. Потім проводився огляд у будинку обвинуваченого, де було виявлено насіння. У будинку була присутня якась жінка, яка і дозволила їм увійти в будинок. Обвинувачений підтверджував, що саме він посадив коноплю, обробляв її та показав сапку і насіння.

Свідок ОСОБА_8 допитаний у судовому засіданні, суду показав, що був запрошений працівниками поліції в якості понятого на слідчу дію. Їх привезли на поле біля Вороновиці. На місці події стояв бус, були присутні люди. Їх провели через посадку кукурудзи і там він побачив сумку у якій перебувала зірвана конопля. На полі також росла конопля. Був присутній обвинувачений. Вони зірвали ту коноплю, погрузили у бус і працівники поліції її увезли. Потім вони рушили до будинку обвинуваченого, там провели слідчу дію, але що саме тоді знайшли він вже не пам`ятає. Що пояснював обвинувачений він також не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_9 допитаний у судовому засіданні, суду показав, що здійснював підприємницьку діяльність та орендував у громадян паї на полі Вороновиці. Сіяли кукурудзу, зокрема на ділянках 307-308, загальною площею 36 гектарів. Десь у травні-червні він побачив, що на полі вирвана частина паростків кукурудзи і складено біля лісосмуги. На місці вирваної кукурудзи було зроблено рівчаки. Він сковирнув пальцем землю та побачив, що в ній посаджене насіння коноплі впритул до лісосмуги. Через кілька тижнів конопля проросла і він подзвонив в поліцію. Потім вже осінню йому подзвонили працівники поліції та викликали на поле. Він приїхав і побачив ОСОБА_5 . Від працівників поліції він дізнався, що його затримали біля коноплі. Деякі рослини коноплі були вже вирвані. Коноплю було насіяно десь на 2 сотках, площею 7м. на 30 м. Поряд стояли якісь сумки з коноплею. Коноплю він не виривав, так як доповів працівникам поліції і йому сказали коноплі не чіпати.

Допитавши обвинуваченого, свідків, суд також дослідив в порядку ст. 358 КПК України в судовому засіданні докази, тобто, спеціально створені з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення, тощо у ракурсі із отриманими висновками, тобто докладними описами проведених досліджень та зроблених за їх результатами висновків, зібрані та надані досудовим розслідуванням, зокрема:

Протокол ОМП від 26.09.2018 року проведеним в смт. Вороновиця на полі № 307-308, в присутності ОСОБА_5 та понятих з відеофіксацією, за яким було виявлено та вилучено на полі № 307-308, що використовується ПП «Укрвінпостач» поблизу смт. Вороновиця, Вінницького району Вінницької області, чотири рядки конопель на ділянці площею приблизно 225 м?, а також сумку чорного кольору з білою смужкою наповнену фрагментами верхівок рослин конопель, матерчаті рукавиці, які належить ОСОБА_5 (т. 1 а.к.п. 168-172);

Заяву ОСОБА_9 від 26.09.2018 року про надання дозволу на огляд земельних ділянок № НОМЕР_1 , які перебувають у нього в користуванні та розташовані на землях Вороновицької селищної ради (т.1, а.к.п. 173);

Ілюстративну таблицю, яка є додатком до протоколу ОМП від 26.09.2018 року (т.1, а.к.п. 174-177);

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2018 року про надання дозволу на проведену 26.09.2018 року слідчу дію ОМП за адресою: Вінницька область, Вінницький район, смт. Вороновиця, територія поля № 307-308, власником якого є ПП «Укрвінпостач», в ході якого виявлено та вилучено рослини конопель у кількості 1670 шт, спортивну сумку чорного кольору з білою смужкою наповнену фрагментами верхівок рослин конопель, матерчаті рукавиці (т.1, а.к.п. 180-182);

Заяву ОСОБА_5 від 26.09.2018 року про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено паперовий згорток з насіння схожим на насіння коноплі та господарчу сапу (т.2, а.к.п. 183);

Протокол ОМП від 26.09.2018 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з фототаблицями. Під час слідчої дії було виявлено господарчу сапу та паперовий згорток з насіння схожим на насіння коноплі (т.2, а.к.п. 184-185, 186-192);

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28.06.2018 року про надання дозволу на проведення обшуку домогосподарства адресою: АДРЕСА_1 , власниками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , з метою відшукування та вилучення предметів господарської сапи та паперового згортка з насінням схожим на насіння рослин конопель (т.2, а.к.п. 195-197);

Висновок експерта № 1582 від 18.10.2018 року, за яким, надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 2,60 г; надане на дослідження насіння трав`янистої рослини зелено-коричневого кольору це дозріле насіння рослини роду Коноплі (Cannabis), масою (у перерахунку на висушену речовину) 18,21 г, яке до наркотичних засобів не відноситься; надана на дослідження речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 1934,05 г.; надане на дослідження насіння трав`янистої рослини зелено-коричневого кольору це дозріле насіння рослини роду Коноплі (Cannabis), масою (у перерахунку на висушену речовину) 1569,36 г, яке до наркотичних засобів не відноситься (т.1, а.к.п. 207-213);

Висновок № 1583 від 07.11.2018 року, за яким надані на дослідження рослини в кількості 1761 одиниці, є рослинами роду Коноплі (Cannabis), що відноситься до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей (т.1, а.к.п. 233 240);

висновок амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 250 від 27.12.2018 року згідно якого ОСОБА_5 , 1981 р.н., виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання канабісу та алкоголю із шкідливим наслідками, примусового лікування не потребує (т.1, а.к.п. 248);

Висновок експерта № 1911 від 25.01.2019 року, за яким надані на дослідження речовини рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 12 252,62 г; надані на дослідження фрагменти стебел, з корінням трав`янистих рослин, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 8 189,30 г, це фрагменти стебел рослин роду Коноплі (Cannabis), що за відсутності тетрагідроканабінолу до наркотичних засобів не належать (т.2, а.к.п. 9-18);

Вимогу УІАЗ УМВС від 31.10.2018 року за якою ОСОБА_5 1981 р.н. до кримінальної відповідальності не притягувався, судимості відсутні (т. 2, а.к.п. 24);

Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках на потерпілого.

Порушень вимог ст. ст. 104-106,223,237,238 КПК України судом не встановлено.

Таким чином, вказані докази суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст. ст. ст.87,99 КПК України, судом не встановлено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів та допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.

Об`єктом інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення є встановлений з метою захисту здоров`я населення порядок обігу наркотичних засобів або психотропних речовин.

Предметом кримінального правопорушення є наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення описана, як вичерпний перелік альтернативних форм злочинної поведінки, а саме незаконні: придбання; зберігання; перевезення; незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Суб`єктивна сторона збуту характеризується прямим умислом і метою збуту при виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні особою наркотичних засобів або психотропних речовин. Про умисел на збут наркотичних засобів або психотропних речовин можуть свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала чи виготовила ці засоби або речовини, так і сукупність інших обставин: їх великий або особливо великий розмір, упаковування та розфасовка, наявність сировини для їх виготовлення, безпосереднє виготовлення тощо.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», роз`яснено, що під незаконним збутом наркотичних засобів, потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації. Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

У постанові від 03.02.2021 у справі № 761/7897/18 Верховний Суд, спираючись на свою попередню практику, визначив, що означає стандарт доказування «поза розумним сумнівом», зокрема вказує на те що «суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, стороною захисту не наведено спростування очевидної невідповідності обставинам зазначеним в обвинувальному акті.

Не визнання обвинуваченим вини у скоєнні інкримінуємих йому злочинів та пояснення, що коноплю він зірвав для себе, а насіння зберігав в себе дома без мети посіву, суд сприймає критично, як тактику ухилення від відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. При цьому, суд враховує, що свідок ОСОБА_7 допитаний у судовому засіданні, підтвердив, що під час слідчої дії ОСОБА_5 підтвердив, що саме він посадив коноплю в рядках кукурудзи. Під час огляду відеофіксації ОМП в судовому засіданні обвинувачений, не заперечував факту того, що конопля була посаджена саме ним, а в будинку де проживає обвинувачений було знайдено насіння коноплі. Самого ОСОБА_6 було виявлено безпосередньо на полі, під час того, як він зривав рослини коноплі, частина з яких вже була складена до належної йому чорної спортивної сумки, а частина конопель була подрібнена ним для подальшого вживання.

Щодо твердження захисника обвинуваченого про порушення проведення такої слідчої дії як огляд місця події, що полягає в тому, що проведена вона була слідчим під час перебування обвинуваченого в стані наркотичного сп`яніння, без законних підстав, суд враховує, що огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину.

Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів.

За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.

Огляд місця події, проведений 26.09.2018р. був проведений з дотриманням встановленої процесуальної процедури, передбаченої ст.223 КПК України. Про наявність посіяної коноплі у посадці кукурудзи працівники поліції були повідомлені свідком ОСОБА_9 . Перебування обвинуваченого в стані сп`яніння - алкогольного чи наркотичного на час проведення ОМП належними та допустимими доказами не підтверджено. Про знаходження у стані сп`яніння не повідомляв і обвинувачений. За поясненнями свідка ОСОБА_7 обвинувачений визнавав, що конопля посаджена саме ним і на місці знаходження коноплі було виявлено сумку з зірваними рослинами та подрібненою коноплею. Сумка належала ОСОБА_11 .

Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 87 КПК України недопустимими, зокрема, є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитись від давання показань та відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит; отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Процесуальний закон не визначає чіткого переліку підстав для визнання доказу очевидно недопустимим, і клопотання про очевидну недопустимість може бути заявлено з будь-яких підстав порушення порядку отримання доказів, у тому числі у зв`язку з істотним порушенням прав і свобод людини. В свою чергу єдиним критерієм, яким суд повинен керуватися при визнанні чи невизнанні доказу недопустимим на стадії судового розгляду, є критерій очевидності недопустимості, який полягає у відсутності сумніву в тому, що було порушено КПК України, і таке порушення може бути встановлено судом відразу під час огляду доказу та не потребує проведення додаткових дій, зокрема дослідження всіх доказів.

Стаття 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, відповідно до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчій, прокурор, слідчій суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Вважати покази зазначених свідків недостовірними підстав немає, оскільки в сукупності з іншими доказами вони підтверджують вину обвинуваченого, у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення правильно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст.307 КК України як, незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 310 КК України, а також якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби та у великих розмірах та за ч. 2 ст. 310 КК України, тобто у незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель у кількості п`ятдесят і більше рослин.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності достатніми доказами у кримінальному провадженні «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України, які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст. 62 Конституції України і норм КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.

Тому, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності, взаємозв`язку, вважає, що у провадженні існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинуваченого в інкримінованому йому діянні, а позиція обвинуваченого ОСОБА_5 обумовлена його бажанням уникнути кримінальної відповідальності за скоєні злочини.

Належних доказів на спростування обвинувачення стороною захисту не надано.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф №34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.98 року, параграф №54 рішення у справі Шабельника проти України від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, те, що обвинувачений є раніш не судимим, має позитивну характеристику.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не встановлено.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на тяжкість злочинів, відсутність як пом`якшуючих так і обтяжуючих обставин, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 потребує умов ізоляції від суспільства, через що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 310 КК України, але не на максимальний термін.

Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

З обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ч.2 ст.124 КПК України на користь держави підлягають до стягнення витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню за проведення судових експертизи, що становлять загальну суму 13 728,00 грн., згідно наданих довідок про витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

До вступу вироку суду в чинність запобіжний захід відносно ОСОБА_5 обрати у виді особистого зобов`язання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 2, 7-29, 100, 349, 369-371, 373-375, 392-395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна.

за ч. 2 ст. 310 КК України до позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_5 визначити у виді особистого зобов`язання:

Покласти на ОСОБА_5 відповідні зобов`язання:

1) прибувати за викликом до суду у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження.

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню на суму 13 728,00 грн.

Речові докази, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Вінницького РВ ВВП ГУНП у Вінницькій області, а саме, наркотичний засіб канабіс масою 1934,05 г., насіння трав`янистих рослин роду конопель масою 1569,36 г., наркотичний засіб канабіс масою 2,60 г., насіння трав`янистих рослин роду канабіс масою 18,21 г. ( спецпакет 3337146), спортивну сумку чорного кольору з білою смужкою, матерчаті рукавиці, та господарську сапу знищити, знявши арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2018 року.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні. Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1