Ухвала суду № 109549153, 10.03.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3216/23

Провадження №1-кс/369/696/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

законного представника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника СВ відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111380000087 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання заступника начальника СВ відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111380000087 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.

Свої вимоги мотивує тим, що Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.

Крім того, Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ.

Крім того, Указом Президента України №259/2022 від 18 квітня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України № 2212-IX від 21.04.2022.

Крім того, Указом Президента України 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України № 2263-IX від 22.05.2022.

Крім того, Указом Президента України 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України № 2500-IX від 15.08.2022.

Крім того, згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119- IХ та від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21.11.2022 строком на 90 діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , 12.01.2023 близько 04:00 год. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 , де маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи в умовах воєнного стану, зайшов до приміщення кімнати в якій відпочивала потерпіла ОСОБА_8 , пересвідчившись, що потерпіла ОСОБА_8 за його діями не спостерігає, взяв мобільний телефон марки «Айфон 13 pro» та поклав до кишені штанів, в які був одягнений.

Після чого, утримуючи при собі мобільний телефон марки «Айфон 13 pro», вартістю зі слів потерпілої ОСОБА_8 45088 гривень, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на вище вказану суму.

Крім того, 12.01.2023 близько 04:00 години (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу облікового запису ОСОБА_8 в автоматизованій інформаційній системі «Приват24» АТ КБ «ПриватБанк», та згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на картковому рахунку ОСОБА_8 за № НОМЕР_1 , відкритим в АТ КБ «ПриватБанк», використовуючи належне ОСОБА_8 на правах приватної власності кінцеве комп`ютерного обладнання - мобільний телефон марки «Apple iPhone 13 pro», IMEI1: НОМЕР_2 , із наявною сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , належну ОСОБА_8 , з використанням всесвітньої інформаційної системи загального доступу Інтернет, неправомірно використовуючи логін ОСОБА_8 , шляхом незаконного відновлення паролю-доступу користувача, здійснив несанкціоноване втручання в роботу облікового запису потерпілої в зазначеній автоматизованій інформаційній системі, яка в ньому оброблювалась, а саме в частині розміру коштів, наявних на картковому рахунку потерпілої, яка на той момент була у розмірі 250000 гривень, які ОСОБА_6 перерахував на інший картковий рахунок, яким володів, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди у сумі 250000 гривень.

13.01.2023 року неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчим було затримано в порядку ст. 208 КПК України. У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором неповнолітньому ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень.

Підставами підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, являються зібрані докази у кримінальному провадження, а саме: протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, протокол прийняття заяви, протокол допиту потерпілої, постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, проведенням слідчого експерименту за участю підозрюваного, інші докази у своїй сукупності.

Таким чином, у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Маріуполь Донецької області, українець, громадянин України, не одружений, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , тимчасового проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

14.01.2023 ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під варто на строк до 13.03.2023 включно, з визначеним розміром застави у сумі 80520 гривень 00 копійок.

Двомісячний строк досудового слідства в цьому провадженні закінчується 13.03.2023, однак, завершити досудове слідство до збігу вказаного строку неможливо внаслідок його складності. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Зокрема, у кримінальному провадженні необхідно отримати інформацію в ході здійснення тимчасового доступу до банківської таємниці, а саме: інформації за карткою потерпілої про рух коштів, на підставі отриманої інформації здійснити її аналіз та провести комплекс слідчих та процесуальних дій по встановленню місць зняття грошових коштів (з матеріалів справи відомо, що ОСОБА_6 перерахував з банківської картки потерпілої грошові кошти на власну банківську карту, після чого здійснював зняття грошових коштів як з картки потерпілої, так і з своєї власної картки в різних місцях, але оскільки підозрюваний не орієнтується на місцевості, то не може вказати точну адресу місця знаходження банкоматів, з яких він здійснював зняття грошових коштів). Дана інформація становить інтерес для слідства для правильної кваліфікації дій підозрюваного. Окрім того, необхідно отримати висновок комплексної психолого-психіатричної експертизи, яка була призначена підозрюваному ОСОБА_6 , на підставі вище зазначеного прийняти рішення по справі, задля встановлення об`єктивної істини по справі, забезпечення прав і свобод як потерпілої, так і підозрюваного у даному кримінальному провадженні, а також унеможливлення порушення засад кримінального провадження, визначених главою 2 КПК України, у зв`язку з чим строк досудового розслідування необхідно продовжити до трьох місяців, оскільки проведення вказаних слідчих та процесуальних дій потребує додаткового часу з огляду на складність провадження, обсягу і специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, і їх результати матимуть доказове значення для судового розгляду у кримінальному провадженні.

У ході досудового розслідування задля досягнення дієвості кримінального провадження, запобігання встановленим під час здійснення досудового розслідування ризикам, необхідність у продовженні щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпала, оскільки є наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_6 полягає в тому, що останній не має постійного місця проживання на території м. Києва та/або Київської області (так, підозрюваний ОСОБА_6 до 24.02.2022 проживав в м. Маріуполь, яке наразі перебуває під окупацією країни - агресора - російської федерації. Мати підозрюваного ОСОБА_6 перебуває за кордоном, а батько ОСОБА_6 перебуває в окупованому місті Маріуполь. Оскільки підозрюваний ОСОБА_6 є неповнолітнім, не має засобі для існування, постійного місця проживання, то продовжує бути актуальним питання ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Так, оцінюючи ризик втечі з позиції ЄСПЛ, слід зазначити, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні ряду злочинів. Цинізм інкримінованих йому дій полягає у тому, що протиправні дії він вчинив щодо своєї знайомої, яка розповіла йому про те, що гроші, які вона має на банківському рахунку належать її батькові, який є військовослужбовцем і наразі перебуває у полоні. Мати потерпілої знаходиться в м. Маріуполь, тобто на окупованій території. Нехтуючи будь-якими нормами моралі та співчуття, ОСОБА_6 заволодів майном потерпілої, знаючи про складну життєву ситуацію, яка склалася у останньої.

Водночас, стороною обвинувачення не встановлено стримуючих факторів, які б свідчили, що підозрюваним не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя у спосіб неявки в судове засідання.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на потерпілу у кримінальному провадженні, необхідно зазначити, що наразі продовжує існувати ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про місце проживання потерпілої, оскільки сам проживав у неї вдома, та знайомий з потерпілою протягом останніх 12 років, може незаконно впливати на неї, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань, користуючись при цьому міжособистісними відносинами з останньою. Обґрунтовуючи наявність і ступінь ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення враховує, що згідно із п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих, свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

На підставі викладеного сторона обвинувачення дійшла до висновку, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв`язку із не проведенням у судовому засіданні допиту потерпілої.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 не має постійного джерела доходу та засобів для існування, не має постійного місця проживання на території України, міцних соціальних зв`язків, а також згідно вимоги на судимість ОСОБА_6 вже притягався до кримінальної відповідальності та вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполь Донецької області від 18.08.2021 був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75, 104,76,КК України від а покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Враховуючи викладене, орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 в подальшому може знову вчинити кримінальне правопорушення.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому соціальні наслідки та можлива суспільна реакція виправдовує необхідність попереднього ув`язнення підозрюваного. Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Органом досудового розслідування обгрунтовано наявність трьох ризиків, які свідчать про те, що застосування більш мякого запобіжного заходу буде не в змозі запобігти всім зазначеним вище ризикам

З огляду на викладене, сторона обвинувачення вважає, що продовження застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного корисливого тяжкого злочину, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 8 років, у зв`язку з чим, на думку сторони обвинувачення, існує ймовірний ризик, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, просила суд продовжити строк тримання під вартою.

У судовому засіданні обвинувачений, захисник та законний представник обвинуваченого заперечували щодо задоволення клопотання, просили суд обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В даному випадку, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст.185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; за ч.1 ст.361 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є кримінальним проступком, за який законом передбачено покарання у виді штрафу від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання слідчого та прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні;

Оцінюючи вищезазначені ризики з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне, що підозрюваний не одружений, малолітніх дітей на утриманні немає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_6 може впливати на потерпілу та свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, даний ризик є обґрунтованим тим, що підозрюваний розуміючи тяжкість скоєного ним злочину та невідворотність покарання може своїми діями намагатися впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні з метою надання неправдивих показів.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Відповідно до статті 199 КПК України порядок продовження строку тримання під вартою.

1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

5. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Тому суд у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має чітко зазначити в судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише наведенням переліку законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»), а тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав визнається несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим в п. 1 ст. 5 цієї конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.11.2008 у справі «Соловей і Зозуля проти України»).

Слідчим суддею під час судового розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України встановлено, що ризики, які виправдовують обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 не зменшились. Тобто підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України, враховуючи, що слідство по кримінальному провадженню №12023111380000087 від 12.01.2023 року триває, а також те, що постановою керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 від 08 березня 2023 року досудове розслідування по кримінальному провадженню №12023111380000087 від 12.01.2023 року було продовжено до 13.04.2023 року, то слідчий суддя приходить до висновку щодо об`єктивної неможливості завершення досудового розслідування за час дії попередньої ухвали про тримання під вартою та щодо необхідності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

За таких обставин клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про держбюджет» на 2023 рік розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць планується в розмірі з 1 січня 2023 року - 2684, 00 гривень.

Враховуючи викладене визначити розмір застави для ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 30 * 2684 гривень = 80 520 гривень ( вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок.

Крім того, у разі внесення застави підозрюваним відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, вбачається необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.40, 131, 132, 177, 178, 181, 193, 194, 197, 206, 309 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111380000087 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Маріуполь Донецької області, українцю, громадянину України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , тимчасового проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в межах строків досудового розслідування, а саме до 13 квітня 2023 року (включно).

Одночасно визначити розмір застави для ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 30 * 2684 гривень = 80 520 гривень ( вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок.

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 13.03.2023 року о 10:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1