Рішення № 109549099, 07.02.2023, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3631/21

Провадження №2/367/1682/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 лютого 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Лагода Олександр Сергійович про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна, в обґрунтування зазначивши наступне.

Згідно рішення Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/820/15-ц позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено і стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/1030/82/0271128 від 29 січня 2014 року у розмірі 80400 (вісімдесят тисяч чотириста) гривень 59 копійок та 804 (вісімсот чотири) гривні судового збору. На підставі даного судового рішення, було видано виконавчий лист і стягувач звернувся до відповідача для його примусового виконання. Було відкрито виконавче провадження №49299745 з примусового виконання виконавчого листа № 367/820/15-ц, виданого 28 травня 2015 року Ірпінським міським судом. На підставі даного виконавчого провадження № 49299745 з примусового виконання виконавчого листа № 367/820/15-ц, виданого 28 травня 2015 року Ірпінським міським судом, державний виконавець Відділу наклав арешт на нерухоме майно, все майно, будинок, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника № 49299745 від 12 листопада 2015 року. Відділ Державної виконавчої служби Ірпінського міськранонного управління юстиції, номер запису про обтяження 30194618 перенесеного із запису 12081076. В ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем здійснювалися заходи примусового виконання та 31 травня 2016 року, державним виконавцем Відділу винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження (стара редакція) з правом його повторного пред`явлення до виконання у встановлений законом строк. Станом на 27 квітня 2021 року виконавчого листа № 367/820/15-ц, виданого 28 травня 2015 року Ірпінським міським судом, на виконанні у відповідача не перебуває. Публічним Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було відступлено право вимоги за кредитним договором, новому кредитору, відбулася заміна сторони кредитора в зобов`язаннях. Стягувачем стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд». Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд», звернулися до приватного нотаріуса О.С. Горай і було зроблено виконавчий напис, № 65770 виданий 05 жовтня 2020 року. З виконавчим написом № 65770 виданий 05 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АЛАНД», звернулися до приватного виконавця для примусового виконання.

Позивач зазначає, що з постанови про закінчення виконавчого провадження від 30 березня 2021 року, вбачається що позивач по справі повністю розрахувався з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АЛАНД».

Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що відповідно довідки Товариства з Обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АЛАНД», станом на 22 березня 2021 року заборгованість по кредитному договору №014/1030/82/0271128 від 29 січня 2014 рік повністю сплачена.

ОСОБА_2 вказує, що в квітні 2021 року він звернувся до приватного нотаріуса на консультацію щоб розпорядитися своїм майном, а саме частиною квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності відповідно до договору дарування частки квартири від 07 лютого 2019 року. Приватний нотаріус роз`яснив які необхідні документи, і при перевірці заборони виявилося, на підставі виконавчого провадження № 49299745 з примусового виконання виконавчого листа № 367/820/15-ц, виданого 28 травня 2015 року Ірпінським міським судом, державний виконавець Відділу наклав арешт на нерухоме майно, все майно, будинок, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника № 49299745 від 12 листопада 2015 року. Відділ Державної виконавчої служби Ірпінського міськрайонного управління юстиції, номер запису про обтяження 30194618 перенесеного із запису 12081076.

Позивач зазначає, що для зняття арешту він звернувся до Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського відділу, на що останні надали листа, що виконавче провадження за № 49299745 від 31 травня 2016 року завершено, державним виконавцем Відділу винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», що необхідно звернутися до суду про зняття арешту і лише тоді він буде знятий, оскільки виконавче провадження в архіві зберігається 3 роки та в подальшому знищуються за терміном зберігання.

ОСОБА_2 стверджує, що накладення арешту та внесення відповідного запису до Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна обмежує його право як власника частини квартири АДРЕСА_1 щодо вільного розпорядження майном: унеможливлює укладення договору дарування, тощо.

У зв`язку із зазначеним, просить суд зняти арешти внесені до єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційні номери обтяження 30194618 від 17.11. 2015 року та 12081076 від 17 листопада 2015 року, зареєстровані приватним нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою Олександром Сергійовичем, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника № 49299745 від 12 листопада 2015 року, видавник Відділ державної виконавчої служби Ірпінського міськрайонного управління юстиції Голяченко Іван Павлович, вид обтяження нерухоме майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_2 , а саме на частину квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 червня 2021 року витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №63957820. Витребувано від Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином завірені матеріали виконавчого провадження № 49299745. Витребувано у приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Лагоди Олександра Сергійовича належним чином завірену копію матеріалів справи, на підставі яких було вчинено обтяження № 30194618 від 17 листопада 2015 року.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 вересня 2022 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача до суду надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримала, просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини не явки суду не відомі.

Суд дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦКкожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписівст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, 07 лютого 2019 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 частки квартири за АДРЕСА_1 , що підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування від 07 лютого 2019 року.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 1554889861 від 07 лютого 2019 року за ОСОБА_1 на підставі договору дарування, серія та номер: 226, виданого 07 лютого 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С. від 07 лютого 2019 року, зареєстровано право власності на квартиру загальною площею: 61.3 кв.м., житлова площа 37.4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ; форма власності: приватна; вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки .

Як убачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів (інформаційна довідка №156921987, сформована 20 лютого 2019 року у актуальній інформації про державну реєстрацію обтяжень приватним нотаріусом Лагодою Олександром Сергійовичем зареєстровано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 49299745, виданий 12 листопада 2015 року, видавник державний виконавець Державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Голяченко Іван Павлович: підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; вид обтяження :арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: обтяжувач: відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 ; особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ПАТ «РАйффайфзен Банк Аваль»; опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 березня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), паспорт: серія НОМЕР_2 виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 18.10.2002 року на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/1030/82/0271128 від 29.01.2014 року у розмірі 80400 (вісімдесят тисяч чотириста гривень 59 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), паспорт: серія НОМЕР_2 виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 18.10.2002 року на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в розмірі 804 (вісімсот чотири) гривні 01 копійка.

Відповідно до копії виконавчого напису від 05 жовтня 2020 року вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального року Гораєм Олегом Станіславовичем, ОСОБА_2 є боржником за кредитним договором 014/1030/82/0271128 від 29 січня 2014 року, укладеним з АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», яким в свою чергу було відступлено право вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на підставі договору відступлення прав вимоги № 11/08/2020-КА від 11 серпня 2020 року.

Відповідно до копії постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича від 18 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження вчиненого на підставі виконавчого напису № 65770 від 05 жовтня 2020 року у виконавчому провадженні № 63957820 постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованість в розмірі 80668 (вісімдесят тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 30 копійок.

Згідно із копією постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича від 30 березня 2021 року про закінчення виконавчого провадження постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 65770 виданого 05 жовтня 2020 року виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості в розмірі 80668 (вісімдесят тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 30 копійок закінчити, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення .

З постанови про закінчення виконавчого провадження від 30 березня 2021 року, вбачається що ОСОБА_2 повністю розрахувався з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АЛАНД».

Позивач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського відділу для зняття арешту з майна проте, останні надали листа, в якому зазначили, що виконавче провадження за реєстровим номером 49299745 завершено 31.05.2016 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції під 21.04.1999 № 606-ХІУ) з правом його з правом його повторного пред`явлення до виконання у встановлений законом строк. Станом на 18.05.2021 року виконавчий лист №367/820/15-ц виданий 28.05.2015 року Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" боргу в сумі 81204 (вісімдесят одна тисяча двісті чотири) гривні 60 копійок повторно до Відділу на примусове виконання не надходив та на примусовому виконанні не перебуває. Виконавчі провадження зберігаються в архіві 3 роки, та в подальшому знищуються за терміном зберігання. У Відділі відсутні матеріали завершених завершеного виконавчого провадження №49299745, згідно якого накладено арешт, тому питання щодо звільнення майна з-під арешту вирішуватись без матеріалів виконавчого провадження не може. Враховуючи вищевикладене, і те що у Відділі відсутні правові підстави для зняття арешту з нерухомого майна, позивач має право звернутись до відповідного суду для вирішення питання про звільнення майна з-під арешту.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 03.06.2016 р. № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також, провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналогічні норми містить й чинна редакція Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

При цьому, ЗУ «Про виконавче провадження» не врегульовано правовідносини щодо припинення заходів примусового виконання виконавчого документа після повернення виконавчого документа стягувачу.

Крім того, застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Отже, суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За таких обставин та враховуючи відсутність виконавчого провадження, та майнових претензій з боку стягувача, відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення виконавця про стягнення з боржників виконавчого збору, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вказані висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01 листопада 2021 року у справі № 21/170-08, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19) та від 13.07.2022 року у справі №2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Як встановлено судом, підстави для накладення арешту на частину квартири АДРЕСА_1 , фактично відпали, а відтак потреби в арешті не існує. На теперішній час наявність обтяження (арешту) квартири перешкоджає позивачу у здійсненні ним права власності на належне йому майно. Звільнити майно з-під арешту в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час здійснення якого було накладено арешт, знищено за закінченням строків зберігання.

Таким чином, оскільки, судом достовірно встановлено на підставі зібраних у справі доказів те, що арешт на майно ОСОБА_1 не знято та, враховуючи що його наявність перешкоджає позивачу у реалізації своїх прав щодо розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом скасування наявного арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 30, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Лагода Олександр Сергійович про зняття арешту з майна - задовольнити.

Скасувати обтяження у виді арешту нерухомого майна, а саме частини квартири АДРЕСА_1 , внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційні номери обтяження 30194618 від 17 листопада 2015 року та 12081076, зареєстровані приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою Олександром Сергійовичем, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника № 49299745 від 12 листопада 2015 року, видавник: державний виконавець Відділу Державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Голяченко Іван Павлович, вид обтяження: арешт нерухомого майна, особа, майно якої обтяжуються: ОСОБА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук