Рішення № 109548898, 14.03.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/737/23

Провадження № 2-а/357/34/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Пустовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Біла Церква, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 27.12.2022 року поліцейським УПП в м.Києві лейтенантом поліції Крот Ю.А. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КУпАП /серії ЕАР № 6336332/, за якою позивача піддано штрафу в розмірі 680 грн., за те, що він керував транспортним засобом «Volkswagen LT» д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується для перевезення пасажирів за маршрутом Київ - Біла Церква, та порушив правила зупинки під час посадки пасажирів, на вітрове скло транспортного засобу встановлено предмети, що обмежують оглядовість з місця водія, не пред`явив посвідчення водія, чим порушив вимоги пункту 31.4.7 ПДР , здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.121 КУпАП. Позивач заперечує дані обставини, вказує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, з порушенням процедури розгляду справи, всупереч положень КУпАП та Правил дорожнього руху, за відсутності доказів вчинення правопорушення, а тому просить скасувати таку постанову та закрити провадження у справі.

Ухвалою судді від 25.01.2023 року відкрито провадження у зазначеній справі. Постановлено проводити розгляд справи за правилами ст.286 КАС з повідомленням учасників справи відповідно до ст.268 КАС (а.с.19).

27.02.2023 року відповідач надав відзив на позов (а.с.44-46).

13.03.2023 року позивач надав відповідь на відзив (а.с.51-53).

В судовому засіданні позивач позов підтримав. 26.01.2023 року позивач подав клопотання про приєднання до справи відеодоказу.

Відповідачі в судове засідання не направили своїх представників, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, представник Департаменту ПП направив відзив на позов, відеодоказ.

Неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст.268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

З`ясувавши позицію учасників судового процесу, оглянувши відео події, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що 27.12.2022 року поліцейським УПП в м.Києві лейтенантом поліції Крот Ю.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, / серії ЕАР № 6336332/, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.121 КУпАП та підданий штрафу в розмірі 680 грн. (а.с.8).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 27.12.2022 року об 14 год.55 хв. в м.Київ по Червоноармійському провулку керував транспортним засобом «Volkswagen LT» д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується для перевезення пасажирів за маршрутом Київ - Біла Церква, порушив правила зупинки під час посадки пасажирів, на вітрове скло транспортного засобу було встановлено предмети, що обмежують оглядовість з місця водія, не пред`явив посвідчення водія, чим порушив пункту 31.4.7 ПДР.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначає, що 27.12.2022 року о 14 год.15 хв. він розпочав рух біля ТРЦ «Оушен Плаза», та почав змінювати рух на смугу для громадського транспорту. Попереду нього їхав помаранчевий автобус д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився, а тому позивач вимушено зупинив і свій ТЗ. Після чого до нього під`їхали працівники поліції, з`ясували причини зупинки на цій смузі, на що ОСОБА_1 повідомив, що попереду зупинився автобус, який рушить і лише тоді позивач теж продовжить рух, об`їхати той автобус не має можливості. Поліцейський підійшов до водія помаранчевого автобусу і вказав, щоб водій нікуди не рухався. Потім поліцейський знову підійшов до позивача та почав вимагати документи на маршрут. Позивач надав документи, які поліцейський оглянув, а свідоцтво про реєстрацію ТЗ залишив у себе. На прохання позивача розпочати розгляд справи, поліцейський почав фотографувати табличку з переду автобуса, та повідомив, що це перешкоджає оглядовості, згідно ПДР. На прохання позивача надати можливість скористатися юридичною допомогою та перенести розгляд справи, поліцейський не зважав, виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позивач зазначив, що при початку руху, він завжди приймає з лобового скла табличку з надписом населеного пункту слідування маршрутного таксі, і ніяких предметів, що порушують оглядовість при руху ТЗ не існує.

Відповідач у відзиві зазначив, що постанова була винесена правомірно, позивач порушив правила зупинки під час посадки пасажирів, на вітрове скло транспортного засобу було встановлено предмет, що обмежує оглядовість з місця водія.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

В постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вказується на порушення ним п.31.4.7 ПДР.

Пунктом 31.4.7 «в» ПДР України встановлено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість. /Примітка. На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 572788. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів/.

Критеріїв обмеження оглядовості в даних правилах не визначено .

Згідно з ч. 2 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами ч.1 ст.121-3 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі без складання протоколу передбачено і п. 4 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395), відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 5 розділу IV Інструкції № 1395 передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В ст.280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, вчинення правопорушення, за яке особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, має бути підтверджено доказами. Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. На можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 (п. 4). З огляду на дію вказаного конституційного принципу всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Оскаржувана постанова /серії ЕАР № 6336332 від 27.12.2022 року / не містить відомостей про долучення до постанови будь-яких доказів на підставі яких приймалося рішення.

Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 73 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.(Постанова Верховного Суду від 13.02.2020р. у справі № 524/9716/16-а постанова від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17).

Наданий відповідачем суду відеозапис події є витягом з фіксування та відображує частково розгляд справи на місці. Поліцейський інспектор зафіксував на ТЗ табличку в нижньому правому кутку лобового скла з надписом населеного пункту слідування маршрутного таксі, роз`яснив позивачу п. 31.4.7 ПДР та положення ч.2 ст. 121 КУпАП і вручив ОСОБА_1 примірник постанови. На думку інспектора табличка заважає оглядовості. Відсутні жодні коментарі та фіксування інших порушень, які вказані в постанові /порушення правил зупинки під час посадки пасажирів, не пред`явлення посвідчення водія/.

Натомість відеозапис події, наданий позивачем містить інше інкримінування позивачу порушення, зокрема, працівник поліції з`ясовував причини зупинки ТЗ, і позивач надав пояснення з даного приводу, довів відсутність своєї вини, оскільки мав перешкоду для подальшого руху. Також, позивач наполягав на забезпеченні йому права на захист, подавав клопотання про правову допомогу, про перенесення розгляду справи.

Інспектором поліції не було вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Аналогічна позиція викладена в постанові ВС/КАС від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а.

У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Відтак, суд відхиляє дані зазначені у постанові, оскільки в ній не наведено належних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем вказаного правопорушення, при винесенні постанови не були досліджені повно і всебічно усі обставини справи. Порушення водієм п.31.4.7 ПДР, на які містяться посилання в тексті оскаржуваної постанови, відповідачем не доведено, інспектором не зазначено ті предмети (їх розмір) на вітровому склі транспортного засобу, що обмежували видимість з місця водія.

Зі змісту оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення слідує що інспектор притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.31.4.7 ПДР, та зазначено, що водій порушив правила зупинки під час посадки пасажирів, на вітрове скло транспортного засобу встановлено предмети, що обмежують оглядовість з місця водія, не пред`явив посвідчення водія, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КУпАП. Призначаючи адміністративне стягнення інспектор поліції не врахував вимоги ст. 36 КУпАП. Перелічені інші названі в постанові порушення не дають змоги суду однозначно оцінити дії ОСОБА_1 як ті, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до принципу презумпції невинності обов`язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 14.02.2019 року у справі №127/163/17-а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує належне фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, у тому числі, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, тому відповідно до п. 3 ст. 293 КУпАП, ст. 286 КАС, скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у сумі 536,80 грн., що підтверджується відповідною квитанцією №4ХС6-НТС9-86Н9-68ТР від 05.01.2023 (а.с.12).

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, Департаменту патрульної поліції, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивача, судовий збір в сумі 536,80 грн.

Керуючись ч.2 ст. 121, ст.ст.222, 245,247,251,280,283 КУпАП, ст.ст.5, 9, 77, 139, 244-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову /серії ЕАР № 6336332 від 27.12.2022 року / про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.121 КУпАП відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_3 / судові витрати по справі у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень, 80 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 / місце проживання: АДРЕСА_1 /

Відповідач: Департамент патрульної поліції /вул. Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048/

Відповідач: Управління патрульної поліції у м. Києві / вулиця Святослава Хороброго, 9, Київ, 03048/.

Рішення надруковано 14.03.2023 року в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. Я. Ярмола