Ухвала суду № 109546985, 03.03.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5699/23

Провадження № 1-кс/761/4000/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 рокуслідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Брокард - Україна» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022102070000092 від 07.04.2022,

В С Т А Н О В И В :

до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло в порядку ст. 174 КПК України клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Брокард - Україна»про скасування арешту майна накладеного постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 11.04.2022 у кримінальному провадженні №42022102070000092 від 07.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.110-2 КК України, а саме: «арешт на гроші, які належать ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296 м. Київ, вул. Фрунзе, буд.134-А), які знаходяться на рахунку АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299) № НОМЕР_1 (українська гривня)» з урахуванням ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року.

Клопотання мотивоване тим, що першим відділом детективів захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги БЕБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022102070000092 від 07.04.2022, постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 11.04.2022 накладено арешт на майно, а саме на гроші, які належать ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296 м. Київ, вул. Фрунзе, буд.134-А), які знаходяться на рахунку АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299) № НОМЕР_1 (українська гривня). Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року, частково скасовано арешт, накладений постановою керівника Подільської окружної прокуратури в частині встановлення заборони здійснення видатків, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів до бюджету або державні цільові фонди, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних з виплатою заробітною плати, переказу на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Так, арешт на вищезазначене майно накладено з метою забезпечення зберігання речових доказів.

Водночас, на думку адвоката арешт на майно накладено необґрунтовано і в подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

На обґрунтування своїх доводів представник власника майна зазначає, що майно не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, відтак не є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Крім того, представник власника майна в своєму клопотанні також зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять об`єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення з використанням арештованого майна, а тому на даний час наявні підстави для скасування арешту на вищезазначене майно.

В судове засідання представник власника майна та детектив БЕБ не з`явились, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені завчасно та належним чином, надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України неявка сторін не є перешкодою для розгляду клопотання, при цьому, в розпорядженні слідчого судді наявні достатні матеріали для прийняття рішення по суті.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, дійшла до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 11.04.2022 накладено арешт на гроші, які належать ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296 м. Київ, вул. Фрунзе, буд.134-А), які знаходяться на рахунку АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299) № НОМЕР_1 (українська гривня). Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року, частково скасовано арешт, накладений постановою керівника Подільської окружної прокуратури в частині встановлення заборони здійснення видатків, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів до бюджету або державні цільові фонди, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних з виплатою заробітною плати, переказу на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Підставою для накладення арешту послугувало те, що речі підпадають під ознаки речового доказу, оскільки є предметом злочину, а накладення арешту є необхідним з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантовано право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Тлумачення положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції при застосуванні її до вилучення майна під час кримінального провадження, надано Європейським судом з прав людини, зокрема, у Рішенні від 23 січня 2014 року у справі ««EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України»:

«…1. Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series AN 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 - 62 від 10 травня 2007 року).

2. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series AN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series AN 98)…».

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, наведене вище дає підстави для висновку, що в кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт на вищезазначене майно, порушено справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Крім того, прокурор Офісу Генерального прокурора та детектив БЕБ на виклик в судове засідання для спростування доводів представника власника майна не з`явилися та не довели необхідності збереження такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

А тому, необхідно скасувати арешт, накладений постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 11.04.2022 з урахуванням ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року, а саме на: гроші, які належать ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296 м. Київ, вул. Фрунзе, буд.134-А), які знаходяться на рахунку АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299) № НОМЕР_1 (українська гривня).

На підставі наведеного, клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Брокард - Україна» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022102070000092 від 07.04.2022 слід задовольнити, а арешт майна - скасувати.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Брокард - Україна» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022102070000092 від 07.04.2022, - задовольнити.

Скасувати арешт накладений постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 11.04.2022 з урахуванням ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року, а саме на гроші, які належать ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296 м. Київ, вул. Фрунзе, буд.134-А), які знаходяться на рахунку АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299) № НОМЕР_1 (українська гривня).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя