Рішення № 109546878, 13.03.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9012/22

2-а/760/790/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор рядовий поліції 2 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Цернюк Ганна Володимирівна, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії ЕАР № 5593957 про притягнення його адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, а саме, за порушення пункту 15.4 Правил дорожнього руху, здійснення зупинки (стоянки) транспортного засобу на проїжджій частині в другому ряду.

Свої вимоги мотивує тим, що 10 липня 2022 року за адресою: м. Київ, Чоколівський бульв., 37, інспектором рядовим 2 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції м. Києва Цернюк Г. В. було винесено щодо нього вищевказану постанову.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки він є власником транспортного засобу марки BMW модель 428i, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено інший транспортний засіб та інший номерний знак, а саме: Mazda CX-5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , яким він ніколи не користувався та про власника зазначеного автомобіля йому нічого невідомо. Таким чином, постанова складена на позивача, який не керував транспортним засобом, зазначеним у ній, тобто у відповідача відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з підстав невідповідності висновків обставинам справи, тому позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29 липня 2022 року вищевказану позовну заву було залишено без руху.

На виконання зазначеної ухвали 24 серпня 2022 року позивачем надано до суду позовну заяву в новій редакції, в якій визначено коло учасників відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 вересня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

31 жовтня 2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому останній просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що інспектор діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Пояснив, що під час несення служби поліцейські користуються електронними пристроями - планшетами та вносячи дані про транспортний засіб по номерному знаку, база ІПНП автоматично встановлює дані про транспортний засіб. Крім того, позивач в позовній заяві не заперечує факт вчинення правопорушення, а вказує лише на допущення механічної описки в графі про відомості про транспортний засіб. Таким чином, механічна описка не впливає на суть вчиненого правопорушення та його кваліфікації, та не є підставою для задоволення позовних вимог.

20 січня 2023 року до суду надійшов ще один відзив відповідача на позовну заяву, однак він не приймається судом, оскільки поданий з пропуском процесуального строку, встановленого в ухвалі суду. Зокрема, ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками відповідач отримав 12 жовтня 2022 року, що підтверджується відміткою на супровідному листі, тобто з моменту отримання документів суду до направлення відзиву пройшло більше трьох місяців.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на цих ПДР України.

Судом установлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5593957 від 10 липня 2022 року, позивач ОСОБА_1 , 10 липня 2022 року о 15-59 год., за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 37, здійснив зупинку (стоянку) транспортного засобу на проїжджій частині в другому ряду, чим порушив пункт 15.4 ПДР - порушення правил стоянки, розміщення транспортного засобу на проїзній частині в два і більше ряди, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 122 КУпАП.

Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП позивача притягнуто до адміністративної відповідальності й накладено штраф у розмірі 340 грн.

Вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5593957 від 10 липня 2022 року складена інспектором рядовим поліції 2 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Цернюк Г. В. за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 37.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати їхні вимоги, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 15.4 ПДР України транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.

За частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Разом з тим, позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення та зазначає, що він не порушував Правил дорожнього руху, оскільки не керував транспортним засобом зазначеним в оскаржуваній постанові та ніколи ним не користувався, власника зазначеного автомобіля не знає.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, №1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.

Однак, відповідачем не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду надано не було.

Так, посилання відповідача у відзиві на те, що по номерному знаку транспортного засобу, який вноситься поліцейським, база ІПНП автоматично встановлює транспортний засіб, не спростовує обставин, наведених позивачем, оскільки в оскаржуваній постанові зазначений номерний знак НОМЕР_2 , марка та модель транспортного засобу Mazda CX-5, власник - ОСОБА_3 , в той час як позивачу на праві власності належить транспортний засіб марки BMW модель 428І, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та посвідченням водія. Таким чином, постанова про адміністративне правопорушення складена щодо особи, яка не керувала та не є власником транспортного засобу, який був визначений поліцейською таким, на якому було скоєне адміністративне правопорушення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів, поданих відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано.

Оскаржувана постанова серії ЕАР № 5593957 від 10 липня 2022 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення, зокрема не доведено, що саме позивач здійснив зупинку (стоянку) транспортного засобу на проїжджій частині в другому ряду.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕАР № 5593957 від 10 липня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 496,20 грн.

Що стосується вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 15 000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів . Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, у позовній заяві позивачем було заначено, що орієнтований розрахунок судових витрат складає 5 000 грн, про що ним будуть надані суду підтверджуючі документи.

19 грудня 2022 року, засобами поштового зв`язку, позивач подав до суду заяву про стягнення судових витрат, до якої долучив докази розміру витрат на правничу (правову) допомогу в сумі 15 000 грн, а саме: договір про надання правничої (правової) допомоги № 15/07/22 ввід 15 липня 2022 року, рахунок № 02/22 від 01 листопада 2022 року та акт наданих послуг від 04 листопада 2022 року до зазначеного договору. Однак доказів надсилання такої заяви відповідачу суду не надав.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що орієнтований розмір витрат зазначений при подачі позову до суду відрізняється від розміру, заявленого позивачем по закінченню розгляду справи, положення частини дев`ятої статті 79 КАС України, суд не бере до уваги зазначені докази.

Таким чином, станом на час прийняття рішення, доказів понесення витрат на правничу (правову) допомогу позивач суду не надав, тому такі витрати на час прийняття рішення розподілу не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 139, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор рядовий поліції 2 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Цернюк Ганна Володимирівна, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5593957 від 10 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у розмірі у розмірі 496,20 грн.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3;

третя особа - інспектор рядовий поліції 2 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Цернюк Ганна Володимирівна, адреса за місцем роботи: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна