Рішення № 109543919, 10.03.2023, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3155/22

Номер провадження 2-адр/541/1/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Третяка О. Г.,

за участю: секретаря судового засідання Олешко Н. А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Прихідька Анатолія Сергійовича, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ

В провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебувала справа № 541/3155/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Прихідька Анатолія Сергійовича, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

За наслідками розгляду зазначеної справи, судом було прийнято рішення від 23 лютого 2023 року, яким позов було задоволено.

27.02.2023 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі, в якій останній просить вирішити питання розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 13379 гривень, а також судовий збір в сумі 496 гривень 20 копійок.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Чернюк В. Д. в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі. Подану заяву про ухвалення додаткового рішення підтримали та просили задовольнити.

В судове засідання відповідач - інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Прихідько Анатолій Сергійович не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином (а.с. 94).

Представник УПП в Полтавській області ДПП в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в яких відповідач зазначив, що у поданих документах не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість послуг у сфері права із посиланням на первинні документи, розмір витрат, які клієнт сплатив своєму адвокату не підтверджується належними та допустимими доказами, а заявлений розмір витрат є не співрозмірним із предметом позову, а тому вимога щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 13379 гривень не підлягає до задоволення. Просив розглянути заяву за його відсутності. (а.с. 98-100).

Дослідивши матеріали справи та заяву про відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 лютого 2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 496 гривень 20 копійок понесених судових витрат, а саме судового збору.

Частиною першою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Однак, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 3 ст. 143 КАС України).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Крім того, нормами ч. 5 ст. 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, тобто у разі якщо за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, вирішуються питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями частини першої статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Надаючи оцінку заявленим позивачем судовим витратам на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).

Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 надано до суду:

- копію договору про надання правової допомоги та послуг адвоката у адміністративній справі від 06.12.2022 №6/12-ас, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Чернюком В. Д.;

- акт приймання-передачі наданих послуг до вищезазначеного договору від 27.02.2023;

- розрахунок (детальний опис робіт) вартості правової допомоги (послуг), наданих позивачу ОСОБА_1 ;

- квитанцію № 6/12-ас від 27.02.2023 про отримання гонорару в сумі 13379 гривень 00 копійок.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 27.02.2023 та розрахунком вартості правової допомоги від 27.02.2023 адвокатом Чернюком В. Д. надано позивачу наступні послуги: зустріч з клієнтом 06.12.2022 року, консультація з приводу подання позову 830 гривень; пошук та вивчення адвокатом нормативних документів, судової практики 1500 гривень; підготовка та складення позову 2250 гривень; вивчення адвокатом змісту відзиву та долучених до нього додатків 1500 гривень; участь адвоката в судовому засіданні 06.01.2023 року 650 гривень; складення уточненої позовної заяви 1000 гривень; ознайомлення з матеріалами справи 1500 гривень; участь адвоката в судовому засіданні 30.01.2023 року 1533 гривні; участь адвоката в судовому засіданні 23.02.2023 року 783 гривні; усні консультації після відкриття провадження у справі протягом розгляду справи судом 833 гривні; виплата клієнтом адвокату гонорару успіху 1000 гривень.

Суд акцентує увагу на тому, що при вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.

Відтак, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, предмет доказування в цій справі не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг та складність оформлених процесуальних документів не є значними.

Беручи до уваги зміст виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та їх вартість, суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними з ціною позову та завищеними.

З огляду на викладене, суд вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 13 379,00 грн, на відшкодування яких у позивача виникло право за результатами розгляду цієї справи, враховуючи задоволення позову підлягають зменшенню, і на користь ОСОБА_1 належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн, який відповідає вимогам розумності, пропорційності та необхідності.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що з бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції слід стягнути витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 гривень.

Частиною п`ятою статті 252 КАС України встановлено, що додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Зважаючи на необхідність розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи, заява ОСОБА_1 про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 243, 248, 252, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Прихідька Анатолія Сергійовича, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень з бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646).

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текстрішення виготовлено13.03.2023року.

Суддя: О. Г. Третяк