Рішення № 109538234, 14.03.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року ЧернігівСправа № 620/1334/23

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області від 19.11.2021 про відмову у переведенні позивача на вид пенсії відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області перевести (призначити) позивача на державну пенсію відповідно до положень статті 49, 54, 55, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено йому в призначенні пенсії відповідно до положень статей 49, 54, 55, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки позивач отримує пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислену згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та додаткову пенсію особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС. Також вказує про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивач не належить до осіб з інвалідністю, та відсутні підстави для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Вказує, що позивачу було відмовлено у переведенні з пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на пенсію по інвалідності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорії 2 серії НОМЕР_1 , видане 30.03.2017 (а.с. 5).

Позивач отримує пенсію за віком з урахуванням статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (а.с. 54).

12.11.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про переведення на пенсію згідно статей 49, 54, 55, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 52).

Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 19.11.2021, позивачу було відмовлено в переведенні на інший вид пенсії, оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як ліквідатор ЧАЕС з 05.07.2017. В пенсійній справі дані про інвалідність відсутні (а.с. 32).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон).

Згідно пункту 1 абзацу першого статті 9 Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України (стаття 51 Закону).

Згідно статті 55 Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Статтею 56 Закону передбачено, шо час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком N 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України. Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробіткуу разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3 і 4, надається статус ветерана праці за умови наявності у нихстажу роботиу жінок - 25 років, у чоловіків - 30 років.

З викладеного слідує, що стаття 49 Закону визначає право осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, категорії 2, на встановлення пенсії у вигляді: а)державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Як вже було встановлено судом, позивач отримує визначені статтею 49 Закону пенсії, а саме пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто зі зменшенням пенсійного віку, та додаткову пенсію особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС, яка передбачена статтею 51 Закону.

Разом з тим, суд звертає увагу, що статті 55 та 56 Закону не визначають видів державної пенсії, а лише встановлюють умови зменшення для потерпілих від Чорнобильської катастрофи пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (стаття 55 Закону) та пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) (статті 56 Закону).

При цьому, позивачем не наведено жодних обставин неправомірного обчислення органом Пенсійного фонду зменшення пенсійного віку або стажу роботи позивача.

Одночасно суд звертає увагу, що питання обрахунку стажу роботи позивача відповідно до статті 56 Закону було предметом судового розгляду у справі № 620/7/19, та у разі, якщо позивач не згоден із рішеннями, діями чи бездіяльністю органу Пенсійного фонду щодо виконання рішення суду у вказаній справі, то він має встановлене законом право в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю або в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

В свою чергу, державна пенсія, передбачена статтею 54 Закону, призначається особам, віднесеним до категорії 1 та у зв`язку з втратою годувальника.

Так, частиною першої вказаної статті встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Водночас, позивачем не надано доказів наявності в нього статусу особи з інвалідністю або віднесення його до осіб, які втратили годувальника.

Щодо призначення позивачу додаткової пенсії як ліквідатору 2 категорії ЧАЕС, то суд зазначає, що згідно даних пенсійної справи позивача, останній отримує додаткову пенсію саме як особа віднесена до 2 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи (а.с. 54), а зазначення в одній із наданих суду копій рішення відповідача від 19.11.2021 про віднесення позивача до 3 категорії постраждалих, суд розцінює як технічну помилку.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено протиправність рішення відповідача від 19.11.2021, прийнятого за результатами розгляду заяви позивача від 12.11.2021 про переведення на інший вид пенсії, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області від 19.11.2021 про відмову у переведенні позивача на вид пенсії відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області перевести (призначити) позивача на державну пенсію відповідно до положень статті 49, 54, 55, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволенню не підлягають.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.03.2023.

Суддя Н.М. Баргаміна