Рішення № 109538169, 28.02.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2023 року Чернігів Справа № 620/4547/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіТкаченко О.Є.,

за участю секретаряМазко Ю.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачаШирая А.А.,

представника відповідачаРоєнка О.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказів та поновлення на посаді,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:

скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 13.06.2022 № 489 в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області;

скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 28.06.2022 № 326 о/с по особовому складу в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";

поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області з 29.06.2022;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівської області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.06.2022 року до дня поновлення на посаді.

В обґрунтування свого позову зазначає, що в період з 26.02.2022 по 09.03.2022 знаходився за місцем проживання, табельна вогнепальна зброя знаходилися постійно при собі, при неодноразових телефонних дзвінках майору поліції ОСОБА_2 останній повідомляв, що заступати поки що нікуди не потрібно, та знаходитись вдома. У зв`язку з артилерійськими обстрілами м. Чернігова та району, в якому опитуваний проживає, а також беручи до уваги те, що має двох неповнолітніх дітей, за безпеку яких переживав, то вирішив їх та дружину евакуювати до безпечнішого місця, через що 09.03.2022 зателефонував керівнику майору поліції ОСОБА_2 та повідомив, що хоче евакуювати сім`ю до м. Борзна до своїх батьків, на що останній дав згоду. 10.03.2022 позивач прибув до СПД № 1(м. Борзна) ВП № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області та став на облік. Після постановки на облік неодноразово залучався до несення служби у вказаному підрозділі, що підтверджується розстановками нарядів які додає до свого позову.

Ухвалою суду від 21.07.2022 в справі відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 розгляду справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить у задоволенні позову відмовити та вказує, що доводи позивача є необґрунтованими, помилковими та такими, що не відповідають нормам права та дійсним обставинам. Матеріалами службового розслідування повно та вірно встановлено факти порушення позивачем службової дисципліни в частині відсутності на службі, самоусунення від виконання ним службових обов`язків під час воєнного стану на територій України, зокрема, на території дислокації підрозділу, що стало підставою для видання оскаржуваних наказів ГУНП в Чернігівській області про звільнення позивача зі служби в поліції, які були видані у відповідності до вимог законодавства, в межах наданих повноважень та в спосіб, визначений Законом.

Позивачем на адресу суду надано відповідь на відзив, в якій останній підтримав доводи позовної заяви та просив її задовольнити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

За наслідками проведеного службового розслідування 21.03.2022 позивача звільнено зі служби поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) наказ №120 о/с (а.с.8 т.1).

13 травня 2022 року з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці начальника відділу правового забезпечення ГУНП в Чернігівській області капітана поліції Олега Роєнка від 13.05.2022, наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.05.2022 № 595 за фактом відсутності на службі та невиконання службових обов`язків окремими поліцейськими структурних та територіальних підрозділів ГУНП в Чернігівській області, вказаних у матеріалах службових розслідувань, призначених наказами ГУНП в Чернігівській області від 16.03.2022 № 498, від 20.03.2022 № 501, від 21.03.2022 № 502, від 23.03.2022 № 507, від 25.03.2022 № 510, від 28.03.2022 № 512 та від 31.03.2022 № 513, з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та введенням з цього приводу воєнного стану на території України, зокрема, на території Чернігівської області, призначено проведення службового розслідування з одночасним відстороненням згідно з наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.05.2022 № 425 поновлених на службі в поліції 128 поліцейських (в тому числі позивача) (а.с. 84-86 т. 1).

Наказами ГУНП в Чернігівській області від 13.05.2022 року № 424 та № 212 о/с від 13.05.2022 накази ГУНП в Чернігівській області від 21.03.2022 № 383 та № 120 о/с скасовано та позивача поновлено на службі в поліції (а.с. 9-10 т.1).

11.06.2022 складено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника ВПЗ ГУНП в Чернігівській області капітана поліції Олега Роєнка, де зазначено про таке:

«Опитаний інспектор ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що перебуває на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, його безпосереднім керівником є майор поліції ОСОБА_2 .

23.02.2022 близько 08:00 спільно з поліцейським ВРПП Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_3 , пройшовши перед цим інструктаж в УПД ГУНП, який проводив начальник УПД ст. лейтенант поліції Дяговець, заступили на блок-пост поворот на «с. Гущин», отримавши при цьому табельну вогнепальну зброю ПМ НХ-2626 два магазини та 16 набоїв, для пропускного режиму та перевірки автотранспорту, який міг перевозити вибухонебезпечні предмети та заборонені речі. Також на даному посту несли службу поліцейські ВКП, ДОП ЧРУП та РПСПОП «Чернігів».

На вказаному посту ніс службу до 12:00 24.02.2022 року доки їх не змінили поліцейські ВРПП ЧРУП та УКОРД ГУНП в Чернігівській області. В подальшому прибув до Чернігівського РУП за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 116а, де здав нагрудну камеру та службовий планшет відповідальному від керівництва по ЧРУП. Після чого направився до чергової частини з метою здачі табельної вогнепальної зброї, однак черговий йому повідомив, що зброю приймати не буде та залишати її собі, так як на той час проводилася евакуація КЗЗ, після чого направився за місцем свого мешкання.

25.02.2022 о 07:00 заступив на добове чергування у складі ВРПП «ШКІПЕР-100» спільно з капітаном поліції ОСОБА_4 для забезпечення публічної безпеки та порядку, а також обслуговуванню викликів зі служби «102» на території м. Чернігова, де несли службу до 07:00 наступного дня, а саме 26.02.2022.

26.02.2022 після закінчення чергування за вказівкою майора поліції ОСОБА_2 передали йому службовий транспортний засіб «КІА Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 , після чого останній повідомив, що на даний час відсутні вільні транспортні засоби, на яких можливо виконувати службові обов`язки, у зв`язку з чим відпустив їх додому та сказав бути на телефоні, якщо хтось захворіє чи «випаде» з чергування буде міняти.

В період з 26.02.2022 по 09.03.2022 знаходився за місцем проживання, табельна вогнепальна зброя знаходилися постійно при собі, при неодноразових телефонних дзвінках майору поліції ОСОБА_2 останній повідомляв, що заступати поки що нікуди не потрібно, та знаходитись вдома.

У зв`язку з артилерійськими обстрілами м. Чернігова та району, в якому опитуваний проживає, а також беручи до уваги те, що має двох неповнолітніх дітей, за безпеку яких переживав, вирішив їх та дружину евакуювати до безпечнішого місця, через що 09.03.2022 зателефонував керівнику майору поліції ОСОБА_2 та повідомив, що хоче евакуювати сім`ю до м. Борзна до своїх батьків, на що останній дав згоду.

09.03.2022 опитуваний відвіз сім`ю до м. Борзна та коли повертався назад до м.Чернігова близько 15:00 його зупинили на блок посту в с. Вересоч Чернігівського району військові ЗС України та повідомили, що на даний час ведуться активні бойові дії поблизу м.Чернігова та проїзду до міста немає, після цього він зателефонував майору поліції ОСОБА_2 , на що останній повідомив, щоб повертався до м. Борзна та знаходився там.

10.03.2022 опитуваному зателефонував майор поліції ОСОБА_2 та повідомив про наказ ГУНП в Чернігівській області від 10.03.2022 № 497 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», де визначено, що поліцейським, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, протягом доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, у зв`язку з чим опитуваний прибув до СПД № 1(м. Борзна) ВП № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області та став на облік. Після постановки на облік неодноразово залучався до несення служби у вказаному підрозділі, що підтверджується розстановками нарядів, які додає до свого пояснення.

04.04.2022 йому на мобільний телефон зателефонував інспектор СКЗ ВП № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 та повідомила, що його звільнено з лав НПУ та потрібно прибути ознайомитися з витягами з наказів та здати табельну вогнепальну зброю, посвідчення поліцейського та спеціальний жетон. При спілкуванні вона повідомила опитуваного, що звільнено через те, що 21.03.2022 о 12:00 не з`явився на стройовий огляд, який проходив в ГУНП в Чернігівській області. Про те, що вказаного вище числа відбувався стройовий огляд опитуваний не знав та повідомлений не був.

04.04.2022 в нього актом вилучення в приміщенні СПД № 1 було вилучено табельну вогнепальну зброю ПМ НХ-2626, два магазини та 16 набоїв.

02.05.2022 в приміщенні Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області здав службове посвідчення поліцейського та спеціальний жетон начальнику СКЗ майору поліції Сергію Гончарову.

Підтвердити його покази можуть особи, вказані у поясненні, а також поліцейські СПД № 1 (м. Борзна) ВП № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області, де перебував на обліку.

Також до свого пояснення додав копії рапорту та зобов`язання, подані на ім`я начальника СПД № 1 (м. Борзна) ВП № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області, довідки про взяття на облік в СПД № 1, рапорту начальника СПД № 1 та розстановок нарядів по вказаному сектору поліцейської діяльності.

Опитаний начальник ВРПП ЧРУІІ ГУНП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_2 пояснив, що інспектор ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (0094388) з 10.03.2022 став на облік до СПД №1 (м. Борзна) ВП № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області та ніс службу згідно графіків чергувань.

Аналізуючи вищевказані пояснення ОСОБА_1 та пояснення безпосереднього керівника, беручи до уваги розпорядчі документи ГУНП в Чернігівській області, дисциплінарна комісія встановила, що ОСОБА_1 09.03.2022 під час дії правового режиму воєнного стану на території України без будь-якого погодження та отримання відповідного дозволу як безпосереднього керівника, так і керівництва ГУНП в Чернігівській області виїхав за межі міста Чернігова, зокрема, місця дислокації підрозділу, чим всупереч Присязі поліцейського самоусунувся від виконання своїх службових, функціональних обов`язків як поліцейського, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», та в подальшому жодних дій спрямованих на повернення до місця дислокації підрозділу та несення служби, не вчинив» (а.с. 90-122 т. 1).

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.06.2022 №489 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким за грубе порушення службової дисципліни, невиконання посадових обов`язків, недотримання вимог ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст.18 Закону України Про Національну поліцію, Присяги працівника поліції у частині самоусунення з 09 березня 2021 від виконання своїх службових обов`язків як поліцейського від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, зокрема на території Чернігівської області, невиконання наказів керівництва ГУНП в Чернігівській області та Національної поліції України, а також самовільному залишенню, без будь-якого погодження з керівництвом, території дислокації підрозділу (м. Чернігів), інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (а.с.13 т.1).

Реалізовано вказаний наказ шляхом видання наказу ГУНП в Чернігівській області від 28.06.2022 №326о/с, яким позивача звільнено зі служби поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) (а.с.12 т.1).

Вважаючи вищевказані накази відповідача протиправними, а звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України від 02.07.2015 №580-VIII Про Національну поліцію (далі - Закон №580, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580 національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 3 Закону №580 визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина третя статті 11 Закону).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

В силу пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини перша та друга статті 19 Закону №580).

Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, метою яких є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Таким чином, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно із статтями 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

У висновку за результатами службового розслідування, у тому числі, зазначаються: причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 6 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Статтею 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Стаття 29 Дисциплінарного статуту встановлює особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, а саме у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

Аналогічні положення закріплені і у Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі Порядок № 893).

Крім того, вказаним Порядком № 893 передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Як встановлено судом, підставою для проведення службового розслідування стала доповідна записка начальника відділу правового забезпечення ГУНП в Чернігівській області капітана поліції Олега Роєнка від13.05.2022 з обґрунтуванням та пропозицією скасування як передчасних наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських та наказів по особовому складу ГУНП в Чернігівській області, які були видані в процесі реалізації висновків службових розслідувань, проведених дисциплінарними комісіями, в тому числі накази відносно позивача (висновок а.с.90-116 т.1).

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 21.02.2022 № 268 на підставі наказу Національної поліції України від 20.02.2022 № 143 «Про переведення особового складу на посилений варіант несення службової діяльності», пунктів 4, 9 та 11 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015, особовий склад поліції Чернігівської області переведено на посилений варіант службової діяльності, а саме:

1. з 08:00 21 лютого до 08:00 27.02.2022 поліцейських структурних підрозділів ГУНП в Чернігівській області, територіальних та міжрегіональних органів поліції (УПП, УСР, УБН, ВПК, УПО, ВВБ в Чернігівській області) переведено на посилений варіант службової діяльності згідно з наказом МВС України від 10.12.2015 №1560 «Про затвердження Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції У країни на посилений варіант службової діяльності», зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 05.01.2016 №12/28142.

2. На період заходів для всього особового складу визначено 12 годинний режим робочого дня, а саме з 08:00 до 20:00 щоденно та двозмінний графік чергування для особового складу, що несе службу щодобово (відпочивають лише поліцейські після добового чергування), решта поліцейських, які вивільнились від добових чергувань, несуть службу на вищезазначених підставах.

3. Поліцейським структурних підрозділів ГУНП в Чернігівській області, територіальних та міжрегіональних органів поліції (УПП, УСР, УБН, ВПК, УПО, ВВБ в Чернігівській області), заборонено всі виїзди за межі обслуговуємої території та Чернігівського гарнізону без дозволу начальника ГУНП в Чернігівській області.

Наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 на виконання Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», з метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, особовий склад переведено на посилений варіант службової діяльності в надзвичайний (позаплановий) режим (а.с.123-126 т.1).

Проведеним службовим розслідуванням встановлено факт невжиття заходів щодо прибуття до місця дислокації підрозділу в м. Чернігів в період дії правового режиму воєнного стану в Україні та неналежне виконання наказів керівництва ГУНП в Чернігівській області та Національної поліції України, інспектор відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Зазначений факт невиходу позивача на службу в місці дислокації підрозділу (м.Чернігів) в період з 09.03.2022 не заперечується самим позивачем.

Разом з тим, позивач з прийнятими наказами не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з підстав, зазначених в описовій частині цього рішення.

Надаючи правову оцінку зазначеним позивачем обставинам, суд зазначає про таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.

Статтею 24 Закону №580 установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що всі поліцейські з 24.02.2022 зобов`язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу, (в даному випадку місцем дислокації є м. Чернігів) та виконувати свої безпосередні функціональні обов`язки, в тому числі і завдань щодо захисту, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України.

Суд звертає увагу на те, що позивач рапорт на ім`я керівника ГУНП в Чернігівській області про залишення місця дислокації підрозділу не подавав.

Отже, судом достовірно встановлено та підтверджується матеріалами справи факт відсутності позивача на робочому місці (службі) в робочий час у період воєнного стану в Державі, а відтак, висновок відповідача про відсутність позивача на службі без поважних причин, на думку суду, є обґрунтованим, а оскаржувані накази правомірними.

Щодо доводів позивача про порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

Суд звертає увагу на те, що службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 11.06.2022, у відповідності до пунктів 7, 8 Розділу V Порядку та Дисциплінарного статуту проводилось у письмовому провадженні, що не створювало обов`язку повідомляти позивача про дату, час та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.

Кріт того, на поясненнях позивача від 17.05.2022 міститься його особистий підпис про ознайомлення із ст. 18, 19 Дисциплінарного статуту щодо його прав під час проведення службового розслідування (а.с. 120-121 т.1).

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваних наказів, які б могли вплинути на кінцевий результат.

Посилання позивача на те, що він виконував свої службові обов`язки, починаючи з 09.03.2022 у СПД № 1 (смт. Борзна) ВП № 1 Ніжинського РВП ГУНП згідно графіків служби не приймається судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження дозволу керівництва ГУНП в Чернігівській області покинути ОСОБА_1 територію дислокації підрозділу (м. Чернігів).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рапорт старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області щодо отримання дозволу на продовження несення служби у секторі поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області від 10.03.2022; зобов`язання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про проходження служби в секторі поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області від 10.03.2022; рапорт капітана поліції ОСОБА_6 , т.в.о. начальника сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області щодо проходження служби у підпорядкованому йому підрозділі ОСОБА_1 без дати до управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернігівській області на розгляд не надходили (а.с.175 т. 1).

Рішення про залишення в смт. Борзна прийняте позивачем у зв`язку з військовою збройною агресією рф проти України, проте це не є для поліцейського поважною причиною для самовільного залишення місця служби та дислокації підрозділу, де проходив службу позивач.

Судом встановлено про відсутність підставі у позивача для постановки на облік до іншого підрозділу поліції на території області згідно вимог наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», оскільки його дія поширюється на чітко визначене коло осіб з числа поліцейських.

Згідно з пунктом 1 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» поліцейським, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, встановлено протягом 1 доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме:

- поліцейським, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв`язку з об`єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення );

- поліцейським, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини) яких є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов`язків за місцем проходження служби;

- поліцейським, які мають статус одинокої матері (батька) (а.с.15-16 т.1).

Як встановлено судом, згідно списку працівників поліції, котрі прикомандировані до сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області на період воєнного стану, на обліку перебувала дружина позивача капітан поліції ОСОБА_7 , старший інспектор сектору кадрового забезпечення Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, отже позивач до кола осіб поліцейських в розумінні наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 не міг бути віднесений (а.с. 205, 232 т. 1).

Щодо доводів позивача про те, що він не мав можливості виїхати з смт. Борзна Ніжинського району Чернігівської області до міста Чернігів через бойові дії на території Куликівської ОТГ Чернігівського району Чернігівської області, суд зазначає наступне.

Станом на 10.03.2022 місто Чернігів та Чернігівська область не перебувало під тимчасовою окупацією, в облозі чи під оперативною облогою. Повне зупинення транспортного сполучення з містом Чернігів відбулось 23-24 березня 2022 року через руйнування мостів і переправ та саме з 24.03.2022 місто стало в оперативній облозі.

Протягом березня 2022 року постійно, крім певних періодів, коли здійснювались обстріли міста, проводилась евакуація з міста цивільного населення, доставка гуманітарних та інших вантажів, зокрема, човнами, пішохідний міст через р. Десна (у тому числі через смт.Куликівка), до початку квітня 2022 року. Даний факт є загальновідомим.

Відповідно до відповіді Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.11.2022 №502/2/9/463/1 з м. Борзна Чернігівської області до м. Чернігів можливо було дібратись слідуючи по автодорогам через населений пункт Борзна, Велика Загорівка, Плиски, Сиволож, Памятне, Бурковка, Черняховка, Вертієвка, Дремайлівка, Вересочь, Куліківка, Анісов, Чернігів, де фактично не було бойових зіткнень з підрозділами збройних сил російської федерації (а.с.218 т.1).

Суд звертає увагу, що поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.

Відтак самовільне залишення дислокації підрозділу (м. Чернігів) з 09.03.2022, невихід позивача на службу, неприбуття позивача у подальшому до місця дислокації підрозділу, в якому служив (м. Чернігів), тобто до місця несення служби, свідчить про безвідповідальне ставлення до своїх функціональних обов`язків.

Допитаний в судовому засіданні капітан поліції ОСОБА_6 , начальник сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області пояснив, що про наявність наказів про відрядження ОСОБА_1 йому не відомо. Рапорти та всі документи передавались на м. Бахмач. В наряди ходили через день, хто зі зброєю, а хто і без. Для інструктажу приїздив з м. Бахмача провідний інспектор ОСОБА_8 раз в два тижні. Через окупацію далі м. Ніжина не було можливості їхати.

Допитаний в судовому засіданні начальник відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 пояснив, що станом на 24.02.2022 дислокація відділу була АДРЕСА_1 (пізніше дана будівля була знищена), де він зібрав всіх підлеглих. До 24.02.2022 вже був посилений режим роботи, проте на них він не впливав, оскільки вони працюють цілодобово. ОСОБА_1 працював по Чернігівському району. Він ( ОСОБА_2 ) як начальник мав право перенаправити підлеглого в інший напрямок. Від ОСОБА_9 , заступника начальника ГУНП в Чернігівській області надійшла вказівка перенаправити всі наряди ближче до міста Чернігів з метою збереження особового складу. Приблизно 10-11 березня 2022 року піднімалось питання про евакуацію особового складу, проте після обговорення всі залишились на місцях. ОСОБА_2 зазначив, що до м. Чернігова евакуйовані два райони ОСОБА_10 та Городнянський, проте жодного належного забезпечення не було. Протягом 24-25 лютого 2022 року рішення приймав особисто, а після вже погоджував всі дії з ОСОБА_9 . Жодних вказівок від керівництва не надходило, як було в інших підрозділах йому не відомо. ОСОБА_1 постійно перебував на телефонному зв`язку, до його завдання входило збереження службового автомобіля. ОСОБА_1 виявляв бажання патрулювання місто, проте ОСОБА_2 не міг дати такий наказ, оскільки зброя та обмундирування були відсутні. Про евакуацію була вказівка, письмового наказу не бачив. В середині березня дізнався, що збираються списки сімей для евакуації. Десь 8-9-10 березня розмовляв з позивачем, та дізнався, що він планує вивозити сім`ю до м. Борзна. Після чого 9 чи 10 березня 2022 року ОСОБА_1 намагався повернутись до міста Чернігів, проте його не пропустили на блокпосту через обстріли, після чого він повернувся до м. Борзна. В м. Борзна позивач став на облік до відділу поліції. Про наказ НПУ №190 від 10.03.2022 не був обізнаний, дізнався від інших структур про його існування. Свідок не вбачає в діях ОСОБА_1 протиправності, оскільки своїм повернення він би нічого не змінив, а відповідати перед його сім`єю за його життя ОСОБА_2 не міг. На той момент канцелярія ГУНП в Чернігівській області не працювала, рапорти не писали, все вирішувалось в усній формі.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» рішення з питань проходження служби, зокрема переміщення поліцейських, оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 за № 1668/29798, видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Питання переміщення поліцейських до повноважень начальника відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління ГУНП в Чернігівській області не належить.

Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам відсутності позивача на службі ним не наведено, а судом під час розгляду справи - не встановлено.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно, тобто порушення присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.

Суд вважає за необхідне зазначити й те, що чинним законодавством не визначено поняття дискредитації, якогось приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов`язані з морально-етичними нормами. Тому вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Отже, під вчинками, що дискредитують звання працівника Національно поліції України та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача, порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава.

Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд звертає увагу й на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі Звежинський проти Польщі (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії (заява №63235/00).

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів Національної поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Пунктом 7 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст.13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Відповідно до ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень як звільнення зі служби в поліції.

Пунктом 6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Чернігівській області і відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Вимоги щодо поновлення на службі в поліції у спеціальному званні та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не можуть бути задоволені, оскільки є похідними від перших вимог, у задоволенні яких судом відмовлено у повному обсязі.

Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до приписів ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, в даному випадку, і було належним чином зроблено Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області при розгляді даної справи.

Підстави для розподілу судових витрат згідно із ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки у позові відмовлено повністю.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказів та поновлення на посаді відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 10 березня 2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, 74, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651).

Суддя О.Є. Ткаченко