Рішення № 109535690, 13.03.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2023 р. № 400/766/23 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. розглянув у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, з дотриманням вимог передбачених ст.263 КАС України адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії від 08.12.2022 №142950001560; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу позивачки період роботи в ТОВ "Дроуз Інформ" з 19.11.2002 по 15.02.2004 та призначити пенсію.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що Головним управління ПФУ в Донецькій області протиправно не враховано до страхового стажу період роботи в ТОВ "Дроуз Інформ" з 19.11.2002 по 15.02.2004, та відмовлено у призначенні пенсії, спираючись на те, що записи у трудовій книжці щодо цього періоду зроблені з порушенням, а саме відсутня назва організації при прийнятті на роботу, що є порушенням вимог Інструкції № 58.Також відсутня сума заробітку для нарахування пенсії та позначка про сплату соціальних внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідачем не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. На переконання позивачки, необґрунтоване неврахування зазначених періодів її роботи до страхового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує його право на належний соціальний захист.

Відповідач - Головне управління ПФУ в Донецькій області позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві вказав, що, ОСОБА_1 не набула необхідного страхового стажу, приймаючи оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області діяло виключно у спосіб та в межах своїх повноважень. До страхового стажу Позивача не зараховано періоди роботи з 19.11.2002 по 15.02.2004 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.10.1977, оскільки відсутня назва організації при прийнятті на роботу, що є порушенням вимог Інструкції № 58. Також відсутня сума заробітку для нарахування пенсії та позначка про сплату соціальних внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідач- Головне управління ПФУ в Миколаївській області, позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з тих же підстав, що й Головне управління ПФУ в Донецькій області.

Провадження у справі відкрито 07.02.2023 за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (письмово провадження), відповідно до вимог ст.263 КАС України.

Суд розглянув справу 13.03.2023 в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, відповідно до вимог ст.263 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.12.22 звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області від 08.12.2022 № 142950001560 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи.

Відмова у призначенні пенсії обумовлена тим, що на день звернення страховий стаж позивачки склав 26 років 40 місяців 04 дні. До страхового стажу Позивача не можна зарахувано періоди роботи в ТОВ Дроуз Інформ з 19.11.2002 по 15.04.2004, оскільки в записі про прийняття на роботу внесено до трудової книжки НОМЕР_1 від 03.10.1977 відсутня назва підприємства, що є порушенням пункту 2.14 Інструкції № 58 та відсутні відомості в «Реєстрі застрахованих осіб» про сплачені страхові внески за вказаний період.

Не погоджуючись з цим, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 26 Закону №1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.

На момент заведення трудової книжки позивача НОМЕР_2 була чинна Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затверджена постановою Госкомтруда СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі Інструкція № 162).

В подальшому, була затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Підпунктом 1.1. Інструкції № 162 було встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців.

Відповідно до Інструкції № 162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Подібні правові приписи містить і діюча Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58, пунктом 4.1 якої передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Підставою не зарахування позивачу періоду роботи з 19.11.2002 по 15.02.2004 є те, що в трудовій книжці НОМЕР_2 запис про прийняття на роботу (№19 ) зроблений з порушенням Інструкції №58, а саме відсутня назва підприємства.

З досліджених матеріалів справи, зокрема копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , судом встановлено, що у ній містяться запис №19 про прийом на роботу позивачки з 19.11.2002 згідно наказу №28 від 19.11.2002, запис № 20 про звільнення позивачки з ТОВ "Дроуз Інформ" згідно наказу №7 від 15.04.2004. Біля запису про звільнення стоїть печатка ТОВ та підпис інспектора відділу кадрів.

Неповне заповнення трудової книжки роботодавцем, а саме відсутність назви підприємства у записи про прийняття на роботу (запис №19) не спростовує факту трудової діяльності позивачки у наведений вище період, а лише є неповним заповненням трудової книжки підприємством.

З цього, суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за формальні недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Верховний Суд у іншій постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За таких обставин, відповідач протиправно не врахував до страхового стажу період роботи позивачки у ТОВ "Дроуз Інфор" з 19.11.2002 по 15.02.2004.

В цій частині позов підлягає задоволенню.

З урахуванням наведених вище висновків суду, стаж роботи позивачки складає 28 років 1 місяць 12 днів.

Станом на день звернення до Пенсійного фонду , позивачка досягла пенсійного віку та мала наявний страховий стаж більше 28 років, що є достатнім для призначення пенсії згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.

Оскільки з моменту досягнення позивачкою 60 років до моменту звернення сплинуло більше ніж 3 місяці - пенсія їй повинна бути призначена з моменту звернення, тобто з 04.12.2022.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позову.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1073,60 гривень підлягає відшкодуванню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3,Слов`янськ,Донецька область,84122 13486010) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 08.12.2022 №142950001560.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, РНОКПП 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період роботи з 19.11.2002 по 15.02.2004 у ТОВ "Дроуз Інформ" та призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсію за віком з 04.12.2022.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 536,80 (п`ятсот тридцять шість грн вісімдесят коп) гривень.

.5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, Слов`янськ, Донецька область, 84122, код 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 536,80 (п`ятсот тридцять шість грн вісімдесят коп) гривень.

6. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 13.03.2023