Вирок № 109532056, 13.03.2023, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6062/22

провадження 1-кп/216/404/23

ВИРОК

іменем України

13 березня 2023 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №2 приміщення суду, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42022041630000343 від 12.12.2022 року, за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білозерське Добропілля Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , стрільця-помічника гранатометника 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону, у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022, строком на 30 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 2119-IX від 15.03.2022. Указом Президента України № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 року.

01 жовтня 2022 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №289 старшого солдата ОСОБА_5 було зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, Військової Присяги, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

23 жовтня 2022 року старший солдат ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 .

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, 23 жовтня 2022 року приблизно о 08:00 годині старший солдат ОСОБА_5 був відсутнім при перевірці особового складу військової частини НОМЕР_1 , яка проводилась за місцем дислокації військової частини за адресою: АДРЕСА_3 ), тобто самовільно залишив військову частину, командуванню про причини свого вибуття старший солдат ОСОБА_5 не доповів, хоча об`єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, поки 22 грудня 2022 року, усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, старший солдат ОСОБА_5 добровільно та з власної ініціативи прибув до Криворізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону і заявив про себе, чим припинив вчиняти злочин проти встановленого порядку несення військової служби (військовий злочин).

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані як самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав повністю та пояснив, що за обставин, викладених в обвинуваченні, вчинив даний злочин, а саме: 23 жовтня 2022 року приблизно о 08:00 годині був відсутнім при перевірці особового складу військової частини НОМЕР_1 , яка проводилась за місцем дислокації військової частини за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки самовільно залишив військову частину, тому як прийшов наказ військового командування, згідно якого він повинен був проходити службу в іншому підрозділі, в якому він не хотів нести військову службу, пов`язуючи себе з артилерією, а не з піхотою. Командуванню про причини свого вибуття не доповів, наказ про переведення він не отримував та не оскаржував. Час проводив за місцем проживання своєї цивільної дружини у м. Кривому Розі. Пізніше, 22.12.2022 року сам з`явився до прокуратури для надання пояснень, оскільки щиро розкаявся у вчиненому.

Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його згода на клопотання, заявлене прокурором в судовому засіданні, погоджена із захисником.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 доведена повністю, а дії його відповідають складу інкримінованого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), у зв`язку із чим, обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Зі складеної, уповноваженим органом з питань пробації досудової доповіді відносно обвинуваченого, вбачається, що ОСОБА_5 усвідомлює наслідки своїх протиправних дій, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, оцінюється як середній. Останній проживає за адресою: АДРЕСА_2 з цивільною дружиною та її дитиною віком трьох років, умови проживання задовільні, скарг щодо нього не надходило, працює неофіційно. Підстав вважати, що обвинувачений може вчинити насильницькі дії відсутні, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступень тяжкості вчиненого злочину, віднесеного до категорії тяжкого. Обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, відсутні. До обставин, які пом`якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, і встановлені у даній кримінальній справі, суд відносить з`явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Таким чином, враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, утриманців не має, за службовою характеристикою характеризується негативно. Його ставлення до вчиненого, щире каяття та те, що ОСОБА_5 самостійно з`явився та повідомив про вчинений злочин, надав належну оцінку своїй поведінці, висловив готовність нести передбачену законом відповідальність, усвідомив обставини скоєного кримінального правопорушення, а також те, що згiдно статті 50 КК України покарання має на метi не тiльки кару, а й виправлення засудженого. Тому суд, з урахуванням наведених декількох обставин, що істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого, вважає за можливим призначити ОСОБА_5 покарання за ч.5 ст. 407 КК України із застосуванням ст.69 КК України нижче нижчої межі, встановленої у санкції ч.5 ст. 407 КК України.

Разом з тим, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем за контрактом з 2020 року, його небажання у подальшому виконувати свій військовий обов`язок, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі, в умовах ізоляції від суспільства, яке, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд враховує, що станом на час розгляду справи з 27 січня 2023 року набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року № 2839-ІХ, відповідно до якого внесені зміни до статті 69 КК України, що значно погіршують становище особи.

Таким чином, суд вважає за необхідне при призначенні покарання, із урахуванням статті 5 КК України, застосувати положення статті 69 КК України, які діяли на час скоєння інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, оскільки останні пом`якшують кримінальну відповідальність обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлено, заходи забезпечення кримінального провадження, судові витрати, речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст. 349 ч.3, 369-376, 395, 532 КПК України, 69 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за який призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання після звернення вироку до виконання.

Цивільний позов не заявлено, заходи забезпечення кримінального провадження, судові витрати, речові докази відсутні.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору. Учасники справи мають право отримати копію вироку у суді.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

.

Суддя ОСОБА_6