Рішення № 109531509, 24.02.2023, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1236/22

2-о/179/7/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2023 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Ковальчук Т.А., за участі секретаря судового засідання Ахтієвій Р.С., заявниці ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання на території України.

Вимоги обґрунтовує тим, що він народилася в с. Магдалинівка Дніпропетровської області. З моменту народження по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Отримувала паспорт громадянина колишнього СРСР, який був втрачений, оскільки наприкінці 1993 року її будинок згорів. З самого дитинства по теперішній час вона не виїздила за кордон.

14 листопада 2022 року заявниця звернулася до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровської області зі зверненням про отримання паспорту громадянина України, на що отримав відповідь про неможливість видати паспорт громадянина України внаслідок відсутності відомостей про проживання на території України. Заявнику було рекомендовано звернутися до суду для встановлення відповідного факту. У зв`язку із викладеним, ОСОБА_1 просить суд встановити факт її постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності24 серпня 1991 року, та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство»13 листопада 1991 року.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2022 року, відкрито провадження по даній цивільній справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви та пояснила, що народилася та постійно проживала на території України, тому вважає за доцільне оформити паспорт, тому просить встановити факт його постійного проживання на території України.

Представник заінтересованої особи в судове засідання з`явився за довіреністю, виданої Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, проти задоволення заяви не заперечував. Пояснив, що ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» стосується визначення належності до громадянства України, зокрема осіб, які мають паспорти колишнього СРСР. Їх належність до українського громадянства було визначено під час загального обміну паспортів громадянина колишнього СРСР на паспорти громадянина України зразка 1994 року у період з травня 1995 року по вересень 2002 року. На теперішній час Державна міграційна служба України здійснює видачу паспортів громадянина України нового зразка у формі картки.

Відповідно до п. 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, для встановлення належності до громадянства України, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України, особа, яка станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР. Але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає наступні документи: заяву про встановлення належності до громадянства України; фотокартки; копію паспорта громадянина колишнього СРСР; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Згідно вимог ГУ ДМС України в Дніпропетровській області вих. № 1201/910 від 15 січня 2018 року та вимог ДМС України від 12 грудня 2017 року № 6-7999.1-17, у зв`язку з тим, що у 2016 році відбулася реформа системи реєстрації в Україні, Державна міграційна служба України на сьогодні не володіє актуальною інформацією про зареєстрованих осіб.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Магдалинівка, Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01 жовтня 1962 року. (а. с. 6).

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18 березня 1992 року (а. с. 7).

До матеріалів справи додано копію трудової книжки заявниці НОМЕР_3 від 21 грудня 1987 року та трудову книжку НОМЕР_4 від 15 вересня 2001 року, що підтверджують трудовий стаж на території України (а. с. 8-9, 10).

Устатті 3 Конституції Українизакріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першійстатті 24 Конституції України.

Відповідно до частини першоїстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другоїстатті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другоїстатті 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинностіЗаконом України "Про громадянство України"є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першоїстатті 3 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першоїстатті 3 Закону України "Про громадянство України"громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинностіЗаконом України "Про громадянство України"проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року (частина другастатті 3 Закону України "Про громадянство України").

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинностіЗаконом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України"(13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положеньстатті 293 ЦПК Українитастатті 3 Закону України "Про громадянство України"і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Відповідно до частини першоїстатті 8 Закону України "Про громадянство України"особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Пунктом 3 частини другоїстатті 9 Закону України "Про громадянство України"визначено, що безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.

Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Тобто, на підставістатті 8 Закону України "Про громадянство України"встановлюється набуття громадянства України.

Відповідно до підпункту "а" пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженогоУказом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі - Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 3 Закону "Про громадянство України", що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт "в" пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду). Отже, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Таким чином, відповідно до положеньЗакону України "Про громадянство України"і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Ураховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставістатті 3 Закону України "Про громадянство України"і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.

Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18 (провадження № 61-6498св20), від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19 (провадження № 61-16116св20).

Згідно відповіді Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровської області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.02.2022 року, останньому роз`яснено, що для оформлення паспорту громадянина України спочатку необхідно звернутись до суду, оскільки для підтвердження факту постійного проживання особа подає до підрозділу міграційної служби судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання в Україні.

Надані заявником документи, на переконання суду, доводять факт проживання ОСОБА_1 на території України. Так, заявниця народилася у с. Магдалинівка, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, тобто на території колишньої УРСР. За положеннями п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про громадянство»- усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України, є громадянами України. Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року.

Крім того, заявниця проживає у АДРЕСА_1 . Навчався у школі № 48 м. Дніпропетровська.

Таким чином, суд вважає, що заявник мав постійний правовий зв`язок з конкретним місцем проживання, за кордон ніколи не виїжджала, увесь час мешкає в АДРЕСА_1 .

Беручи до уваги встановлені судом обставини, та вищевикладені приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 постійно проживала на території України, в тому числі на момент проголошення незалежності України24 серпня 1991 року, та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство»13 листопада 1991 року. Зазначений факт підлягає встановленню судом, оскільки від нього залежить реалізація прав заявника, а саме отримання нею паспорту громадянина України.

З урахуванням викладеного, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою, тому її належить задовольнити повністю.

Судовий збір у розмірі 496,20 грн. слід віднести на рахунок заявника, оскільки в окремому провадженні судовий збір не відшкодовується.

На підставі викладеного та керуючись 258, 259, 261, 263-265, 268, 354, 355Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не видавався), заінтересована особаГоловне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту постійного проживання на території України, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не видавався) на території України на момент проголошення незалежності24 серпня 1991 року, та на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство»13 листопада 1991 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя Т.А.Ковальчук