Ухвала суду № 109531445, 13.03.2023, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 202/2898/22

Провадження № 1-кп/177/43/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні за правилами ст. 174 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42020040000000659 від 21.09.2020,

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_4

представника заявника адвоката ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження №42020040000000659 від 21.09.2020, в рамках якого 09.03.2023 на адресу суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , заявленого в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного 14.12.2021 слідчим суддею Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, в якому заявниця просить скасувати арешт на флеш носій «DataTeaveler» 104, флеш носій інформації чорного кольору з написом «Transcend» 4Gb, мобільний телефон Iphone 11 білого кольору IMEI НОМЕР_1 , флеш носій інформації Kingston 16 GBmigro-sd, флеш носій інформації TOSHIBAМicro sd 16Gb, флеш носій інформації TOSHIBA 4Gb, мобільний телефон Samsung IMEI: НОМЕР_2 , мобільний телефон Iphone XR IMEI: НОМЕР_3 , ноутбук чорного кольору SAMSUNG R60 plus s/n BB5793BQ300035W із зарядним пристроєм, моноблок чорного кольору DELLInspirationOneQW44BQ1 із зарядним пристроєм.

Клопотання мотивовано тим, що арешт накладений на майно, яке належить ОСОБА_3 та вилучене 30.11.2021 в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 . Постановою прокурора вказане майно визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Підставою арешту стало те, що майно могло бути пристосоване або використане як засоби вчинення кримінального правопорушення та підлягає спеціальній конфіскації. В той же час в ході обшуку не було знайдено жодних речей, документів, які мали на собі сліди злочину, були знаряддям злочину або використовувалось у злочинній діяльності, зазначене майно не відповідає критеріям речового доказу та не підлягає спеціальній конфіскації , оскільки власником вказаного майна є заявниці, яка не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, їй не пред`явлено обвинувачення. З моменту накладення арешту на вказане майно пройшов тривалий час. В ході досудового розслідування проведено огляд моноблоку чорного кольору DELLInspirationOneQW44BQ1 із зарядним пристроєм, ноутбуку чорного кольору SAMSUNG R60 plus s/n BB5793BQ300035W із зарядним пристроєм, які є технічно несправними, а тому неможливо провести огляд інформації, яка міститься на них. Також не виявлено інформації , яка має доказове значення для кримінального провадження при огляді мобільних телефонів Iphone XR IMEI: НОМЕР_3 , Iphone 11 білого кольору IMEI НОМЕР_1 . Таким чином, на думку заявниці, відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, а тому він має бути скасований.

В судовому засіданні представник заявниці адвокат ОСОБА_2 вимоги, заявлені в клопотанні, підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.

Прокурор правом на участь в судовому засіданні при розгляді вказаного клопотання не скористався, надав суду заперечення, згідно яких вважав клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вказав, що арешт на зазначене в клопотанні майно накладений з метою збереження речових доказів, забезпечення спеціальної конфіскації. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи сторін, суддя дійшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час судового розгляду клопотання суддею встановлено, що на досудовому розслідування в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020040000000659 від 21.09.2020, яке на даний час передано для розгляду Криворізькому районному суду Дніпропетровської області, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14.12.2021 задоволено клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні та накладений арешт шляхом заборони права відчуження, розпорядження та користування, на майно, вилученого в ході проведення обшуку 30 листопада 2021 року за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, флеш носій «DataTeaveler» 104, флеш носій інформації чорного кольору з написом «Transcend» 4Gb, мобільний телефон Iphone 11 білого кольору IMEI НОМЕР_1 , флеш носій інформації Kingston 16 GBmigro-sd, флеш носій інформації TOSHIBAМicro sd 16Gb, флеш носій інформації TOSHIBA 4Gb, мобільний телефон Samsung IMEI: НОМЕР_2 , мобільний телефон Iphone XR IMEI: НОМЕР_3 , ноутбук чорного кольору SAMSUNG R60 plus s/n BB5793BQ300035W із зарядним пристроєм, моноблок чорного кольору DELLInspirationOneQW44BQ1 із зарядним пристроєм.

Підставою арешту стало те, що майно вилучене під час обшуку у ОСОБА_5 відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та його визнано речовим доказом, а також, що воно могло бути пристосоване або використане як засоби вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, існує достатньо підстав вважати, що зазначене у клопотанні майно, підлягатиме спеціальній конфіскації.

Згідно з ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право суду на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Згідно з ч. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 370 Цивільного кодексу України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 364 Цивільного кодексу України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо виділу майна подружжя в натурі.

Із ухвали про накладення арешту від 14.12.2021 вбачається, що слідчий суддя, при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, врахував правову підставу для накладення арешту, а саме з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, конфіскації майна, наслідки арешту майна для підозрюваного або інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч. 2 ст. 173 КПК України, тому необхідність накладення арешту на вказане майно обґрунтована та доцільна.

Заявник ОСОБА_3 зазначаючи, що майно, про скасування арешту якого вона просить, є її власністю, жодного доказу на підтвердження цієї обставини не дала.

Судом досліджені копії протоколів огляду частини арештованого майна, згідно яких проведено огляд моноблоку чорного кольору DELLInspirationOneQW44BQ1 із зарядним пристроєм, ноутбуку чорного кольору SAMSUNG R60 plus s/n BB5793BQ300035W із зарядним пристроєм, які є технічно несправними, а тому неможливо провести огляд інформації, яка міститься на них. Також не виявлено інформації, яка має доказове значення для кримінального провадження при огляді мобільних телефонів Iphone XR IMEI: НОМЕР_3 , Iphone 11 білого кольору IMEI НОМЕР_1 .

Однак вказані протоколи ще не були предметом судового розгляду та не свідчать про те, що необхідність арешту відпала.

Отже, враховуючи мету накладеного арешту на майно та, виходячи з тієї обставини, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, зважаючи на те, що ОСОБА_5 , за місцем мешкання якого проведено обшук та вилучене зазначене в клопотанні майно, обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України, суд дійшов до висновку, що потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту , наразі не відпала, а такий ступінь втручання у права власників майна є пропорційним із завданнями кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 174, 369-372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42020040000000659 від 21.09.2020 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1