Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 185/9762/22
Провадження № 2/201/1112/2023
РІШЕННЯ
Іменем України
01 березня 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районнийсуд м.Дніпропетровська ускладі головуючого суддіНаумової О.С., заучастю секретарясудового засіданняМоренко Д.Г.,розглянувши увідкритому судовому засіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Головногоуправління Пенсійногофонду Українив Дніпропетровськійобласті,Дніпровської міськоїради (третяособа Перша Павлоградськадержавна нотаріальнаконтора Павлоградськогорайонного нотаріальногоокругу Дніпропетровськоїобласті)про визнанняправа власностіна недоотриманусуму пенсіїв порядкуспадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
01.11.2022р. (згідно штампу на поштовому конверті а.с. 24) ОСОБА_1 через свого представника адвоката Меркулової Т.П. (діє на підставі ордеру від 31.10.2022р. а.с. 23) звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпровської міської ради (третя особа Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області) про визнання права власності на недоотриману суму пенсії в порядку спадкування.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болдирєвої У.М. від 21.11.2022р. справу за підсудністю передано до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 26).
Ухвалою суддіЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровська НаумовоїО.С.від 27.01.2023р. відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 17).
Підготовче провадження закрите 27.02.2023р. та справа призначена до судового розгляду (а.с. 74).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 16.12.2020р. перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2020р. у справі № 160/7323/20, яке набрало законної сили 08.10.2020р., за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 від 20.08.2019 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах за Списком № 1, додатково по одному, року за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах за Списком № 1 відповідно до положень ст. 8 Закону України « Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 24 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із наданим на звернення ОСОБА_2 розрахунком ГУ ПФУ в Дніпропетровській сума доплати за рішенням суду складає 28 265,60 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. За життя він не отримав належну йому суму пенсії, нараховану за рішенням суду у розмірі 28 265,60грн.
Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Павлоградського районного нотаріального округу після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 704/ 2021 від 28.08.2021р. на підстави заяви дружини померлого ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питання виплати недоотриманої пенсії. Однак ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовлено у виплаті, оскільки ОСОБА_2 має інше місце реєстрації ніж померлий чоловік.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.02.2022р. встановлено факт, що ОСОБА_1 постійно проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за однією адресою: АДРЕСА_1 , до дня його смерті і перебувала на його утриманні.
ОСОБА_1 знову звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про отримання недоотриманої пенсії, надавши рішення суду про встановлення факту проживання з померлим чоловіком. Проте ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії із посиланням на ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», повідомлено, що здійснити виплату недоодержаної пенсії можливо після виділення коштів з державного бюджету.
08.07.2022рю. позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно, яке увійшло до складу спадщини: 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 та свідоцтво про права на спадщину на рухоме майно - транспортні засоби.
Постановою нотаріуса від 27.09.2022р. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоодержану пенсію чоловіка, у зв`язку з відсутністю складу спадкового майна. Відмова мотивована тим, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало довідку про відсутність залишку недоодержаної пенсії.
Отже, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило про наявність недоотриманої пенсії, але у нотаріальну контору надало довідку про відсутність залишку недоотриманої пенсії, тому позивачка звернулася до суду із даним позовом.
На підставі викладеного, просила визнати за собою право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на суму недоотриманої пенсії в розмірі 28 265,60грн.; стягнути з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області грошові кошти, набуті у порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_2 розмірі 28 265,60грн.
Відповідач ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнав. 27.02.2023р. від представника відповідача ОСОБА_3 (діє на підставі довіреності від 08.11.2021р. а.с. 54) надійшов відзивна позовнузаяву (а.с. 47 53), у якому представник відповідача зазначив, що дійсно, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2020р. по справі №160/7323/20 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 08.10.2020р. по 31.03.2021р., нараховано доплату у розмірі 28 265,60 грн. З 01.04.2021р. пенсія виплачувалася у розмірі згідно рішення суду. За життя ОСОБА_2 за рішенням суду за період з 08.10.2020р. по 31.03.2021р. у розмірі 28265,60 грн. повинна була виплачуватися після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, за датою набрання ними законної сили.
09.06.2022р. ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 , на яку надано відповідь листом від 10.06.2022 №0400- 010505-8/58734.
За змістом ст. 52 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 1227 ЦК України, ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Позивачка отримала 08.07.2022р. свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 . Однак право на майно у вигляді недоотриманої пенсії ОСОБА_2 у розмірі 28 265,60 грн. у свідоцтві про право на спадщину не зазначено. Будь-яких інших документів для виплати недоотриманої пенсії законодавством України з питань пенсійного забезпечення не визначено, в тому числі судового рішення про визнання права власності в порядку спадкуванням на недоотриману пенсію.
Заперечував також проти вимог про стягнення недоотриманої пенсії, оскільки це можливо лише після рішення суду про зміну сторони виконавчого провадження та направлення його на виконання до органові казначейства. На підставі викладеного, проси відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачка ОСОБА_1 у засідання надала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги задовольнити повністю, правом на надання відповіді на відзив скористатися не бажала (а.с. 73).
Представник відповідача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, будучи належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Представник відповідача також надав заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, рішення направити на адресу відповідача (а.с. 67 68).
Від третьої особи державного нотаріуса Першої Павлоградської ДНК Тимченко Ольги 21.02.2023р. надійшла заява про розгляд справи без участі представника нотаріальної контори (а.с. 43).
Згідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши позиції сторін та докази у справі за принципами встановленими ст. 89 ЦПК України, встановив такі обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст. 13 ЦПК України).
Як свідчать матеріали справи, 16.12.2020р. між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 укладено шлюб, після шлюбу ОСОБА_4 обрала прізвище чоловіка « ОСОБА_5 » (а.с. 8).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2020р. у справі № 160/7323/20, яке набрало законної сили 08.10.2020р., за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 від 20.08.2019 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах за Списком № 1, додатково по одному, року за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах за Списком № 1 відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 9-13).
Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 24.05.2021р. ОСОБА_2 повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2020р. у справі № 160/7323/20 проведено перерахунок пенсії за період з 08.10.2020р. по 31.03.2021р. та нараховано доплату у розмірі 28 265,60 грн., з 01.04.2021р. пенсія виплачується у розмірі згідно рішення суду, доплата за рішенням суду за період з 08.10.2020р. по 31.03.2021р. у розмірі 28 265,60 грн. буде виплачена після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійного фонду для виплати сум, нарахованих за рішенням суду (а.с. 14).
ОСОБА_2 на його звернення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надано розрахунок суми доплати за рішенням суду від 07.09.2020р. № 160/7323/20 за період з 08.10.2020р. по 31.03.2021р. помісячно у розмірі 28 265,60 грн. (а.с. 15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с. 16).
За життя ОСОБА_2 не отримав належну йому суму пенсії, нараховану за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2020р. у справі № 160/7323/20 у розмірі 28 265,60грн.
Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Павлоградського районного нотаріального округу після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 704/ 2021 від 28.08.2021р. на підстави заяви дружини померлого ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питання виплати недоотриманої пенсії після смерті чоловіка ОСОБА_2 та про призначення пенсії по втраті годувальника.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.02.2022р. у справі № 185/8098/21 встановлено факт, що ОСОБА_1 постійно проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за однією адресою: АДРЕСА_1 , до дня його смерті і перебувала на його утриманні (а.с. 17).
Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 10.06.2022р. ОСОБА_1 повідомлено із посиланням на ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що недоотримана пенсія входить до складу спадщини, виплата пенсії можлива лише після заміни сторони у виконавчому провадженні (а.с. 18).
ОСОБА_1 отримала в Першій Павлоградській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно від 08.07.2022р., на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 та свідоцтво про права на спадщину на рухоме майно - транспортні засоби (а.с. 20).
Постановою державного нотаріуса Першої Павлоградській державної нотаріальної контори Тимченко О.М. від 27.09.2022р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого чоловіка ОСОБА_2 на недоодержану пенсію, у зв`язку з відсутністю складу спадкового майна. Відмова мотивована тим, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало довідку про відсутність залишку недоодержаної пенсії (а.с. 22).
Позивачка вказує, що ГУ ПФУ у своїх повідомленнях ОСОБА_2 за його життя та у повідомленні ОСОБА_1 після смерті її чоловіка підтверджувало факт нарахування недоотриманої пенсії та зазначають її розмір, проте в державну нотаріальну контору надало довідку про відсутність залишку недоотриманої пенсії на день смерті ОСОБА_2 , чим порушено право позивачки як спадкоємця на отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті її чоловіка спадкодавця.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991р. суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить про те, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя.
Відповідно до п. 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за № 1566/11846 (далі Порядок №22-1), заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з абзацом 4 п. 1.7 Порядку №22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Відповідно до п. 2.26. Порядку № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
З аналізу норми ч.ч. 1, 3 ст. 52 Закону і п.п. 1.1., 1.8., 2.26 Порядку № 22-1 видно, що процедура отримання пенсії, що належала пенсіонерові й залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, передбачає звернення до органів пенсійного фонду у тому разі, якщо члени сім`ї померлого проживали разом із ним на момент смерті (що може підтверджуватися, наприклад, загальною реєстрацією місця проживання в паспорті). Тоді суми пенсії, які належали пенсіонерові й залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, можна отримати через територіальне управління пенсійного фонду (за місцем перебування пенсійної справи).
Для цього необхідно звернутися з відповідною заявою в управління ПФУ, де померлий перебував на обліку.
Такий порядок стосується тих, хто проживав на момент смерті з померлим.
Разом із тим, якщо члени сім`ї померлого з ним не проживали, то необхідно звертатися до нотаріуса і отримувати пенсію в порядку спадкування, адже на підставі ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, які належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними в зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
При цьому, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6-ти місяців після смерті пенсіонера.
Факт сумісного проживання ОСОБА_1 із чоловіком ОСОБА_2 на день смерті установлений рішенням суду (а.с. 17).
Як слідує зі змісту постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва на спадщину на недоотриману пенсію), свідоцтва про право на спадщину, яке видане позивачці, спору між спадкоємцями не існувало, єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його дружина - ОСОБА_1 .
Разом із тим, судом встановлено, що не дивлячись на своєчасне звернення позивачем до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
За правилами ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З огляду на вищевикладені обставини і правила отримання у спадок недоотриманої пенсії, позивач не повинен був звертатися до органу пенсійного фонду із заявою про виплату недоотриманої пенсії і вірно звернувся до нотаріуса з метою оформлення права на спадщину і отримання пенсії у порядку спадкування, але не зміг отримати свідоцтво про спадщину за об`єктивних обставин, які не залежать від його волі, що не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому вона звернулася до суду із позовом про визнання права у порядку спадкування за законом.
У відповідності до рішення Конституційного суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011р. по справі № 1-42/20114, Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належать і Пенсійний фонд України.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014р. № 280, Пенсійний фонд України розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
До повноважень Пенсійного фонду України відноситься: здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів.
Пенсійний фонд України розпоряджається у межах повноважень коштами Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Таким чином, Пенсійний фонд України є органом, який реалізує політику пенсійного забезпечення, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому саме від цього органу залежить право позивача на отримання належної йому виплати за рахунок коштів пенсійного фонду.
Суд виходить з того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 4 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час розгляду цієї справи суд виходить з аналізу прецедентної практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), яка свідчить про важливість дотримання державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захист прав людини через призму цього принципу. Так у рішенні ЄСПЛ «Федоренко проти України» зазначено, що відповідно до прецедентної практики поняття «майно» може поширюватися на «наявне майно» або активи, включаючи претензії, щодо яких заявник може обґрунтовано стверджувати, що він принаймні має «законні сподівання» ефективно скористатися правом власності. Натомість сподівання на визнання права власності на майно, яким тривалий час неможливо було користуватися ефективно, не може вважатися «майном» у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції; це також стосується умовної вимоги, яка втрачає силу внаслідок недотримання цієї вимоги. Відповідно до прецедентного права Суду будь-яке втручання має підтримувати «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та вимогами щодо дотримання основоположних прав окремої особи. Намагання забезпечити цей баланс відображене в структурі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями. Більше того, так само, як і в інших сферах соціальної, фінансової та економічної політики, національні органи мають певну свободу розсуду під час прийняття і виконання законів, що регулюють питання власності та договірні відносини. Цю свободу розсуду все ж таки мають контролювати європейські структури. Тому Суд повинен був упевнитися, чи не були перевищені надані Урядові межі свободи розсуду, тобто чи застосовано в цій справі доктрину «ultra vires» (хоча й законну саму по собі) з урахуванням принципу пропорційності. У справі "Вольф-Ульрих фон Мальтцан та інші проти Германії" ЄСПЛ зробив висновок про те, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої що може вважатись активом: вона повинна мати обґрунтовану закону підставу, якою зокрема є чинна норма закону , тобто встановлена законом норма щодо виплат (зокрема пенсійних, допомоги) на момент дії цієї норми є активом, на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
В даному випадку предметом спору є захист права спадкоємця на одержання суми неодоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцю і яку спадкоємець, маючи законне сподівання може отримати від держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. За приписами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За змістом листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування року» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Позивачка звернуласядо судучерез об`єктивніобставин,незалежні відїї волі,які позбавляютьїї можливостіоформити спадковіправа іотримати спадщину,а тому,з урахуваннямпринципу верховенстваправа,наявності унеї законнихочікувань наотримання успадок належноїспадкодавцю соціальноївиплати,її правопідлягає захистусудом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст ч. 3 ст. 52 цього Закону також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19 (провадження № 61-7985св20).
Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як підтверджується розрахунком ГУ ПФУ у Дніпропетровській області залишок недоотриманої пенсії за рішенням суду за період з 08.10.2020р. по 31.03.2021р. по особовому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_2 складає 28265,60грн. (а.с. 15).
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно.
Суд приходить до висновку, що грошова сума, набута позивачем в порядку спадкування у розмірі 28265,60 грн. повинна бути виплачена в повному обсязі. Тому права позивача підлягають захисту шляхом стягнення за даним судовим рішенням недоотриманих коштів, а не визнання права на власності у порядку спадкування. У зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно зі ст. 141 ЦПК з відповідача ГУ ПФУ у Дніпропетровській області на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн., що є мінімальною ставкою судового збору на 2022 рік (а.с. 1).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Дніпровської міської ради (третя особа Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області) про визнання права власності на недоотриману суму пенсії в порядку спадкування за законом задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) залишок недоотриманої пенсії померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який не було виплачено на підставі рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 160/7323/20, яке набрало законної сили 08 жовтня 2020 року, у розмірі 28265,60грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлений 02 березня 2023 року.
Суддя Наумова О.С.
Судове рішення № 109531232, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 01.03.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/9762/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: