Рішення № 109527245, 13.03.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/778/23

Справа № 756/6076/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Щепановій І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 27 у м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві у якому просив суд: скасувати постанову серії ЕАР № 5681111 від 29.07.2022 в справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором 3 батальйону 2 роти УПП у м. Києві рядовим поліції Сірим О.А.; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити; скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 29.07.2022 інспектором відносно позивача було складено постанову за те, що останній, 29.07.2022 о 11:40 в м. Києві по вул. Маршала Маліновського, керуючи транспортним засобом проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3.е. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що він ПДР не порушував та вважає, що інспектор незаконно виніс постанову відносно нього.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону.

Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05.09.2022 дану справу було передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

26.12.2022 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіна О.М.

Ухвалою суду від 28.12.2022 судом по справі було відкрито спрощене позовне провадження. Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

04.01.2023 та 05.01.2023 позивачем було подано до суду додаткові пояснення на позовну заяву у яких останній, зокрема, просив суд розглядати справу за участі позивача.

06.02.2023 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що інспектором обґрунтовано винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та інспектор при цьому діяв в межах свої повноважень.

22.02.2023 позивачем було подано до суду клопотання про пришвидшення розгляду даної справи.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.03.2023 було відмолено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то сторони у судове засідання не виколикалися.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2022 відносно позивача ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕАР № 5681111 про те, що 29.07.2022 о 11:40 год., ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ВАЗ 31081, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Маршала Маліновського, 5, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е ПДР та за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Інспектором роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції у м. Києві рядовим поліції Сірим О.А. була винесена постанова серії ЕАР № 5681111 від 29.07.2022 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с.4).

Разом з тим, суд вважає, що дана постанова була винесена без урахування всіх вимог закону.

Дослідивши складену постанову ЕАР № 5681111 від 29.07.2022 та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, зокрема те, що ОСОБА_1 проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофора, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається із оглянутого у судовому засіданні відеозапису із камери інспектора, що був наданий позивачем (а.с. 39), одразу після зупинки транспортного засобу позивача до інспектора підійшов перехожий який був свідком даної події та повідомив, що позивач здійснив поворот ліворуч у відповідності до ПДР, проте інспектором було проігноровано його звернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, інспектором роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції у м. Києві рядовим поліції Сірим О.А. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Не містить таких доказів і наданий відеозапис із камери поліцейського. На даному відеозаписі зафіксовано, що позивач відразу не погоджувався із твердженням інспектора про порушення ним ПДР та заявив, що буде оскаржувати дану постанову.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5681111 від 29.07.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Щодо вимог позивача про скасування накладеного на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн., то суд не знаходить підстав для задоволення цієї вимоги як окремої позовної вимоги.

Оскільки суд уже прийшов до висновку про скасування постанови якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. та скасування накладеного адміністративного стягнення окремо від постанови нормами чинного законодавства не передбачено, а тому після скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у позивача відсутні зобов`язання зі сплати адміністративного стягнення накладеного оскаржуваною постановою.

Враховуючи наведе вище, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5681111 від 29.07.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13.03.2023.

Суддя О.М. Букіна