Рішення № 109524890, 13.03.2023, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/921/19

2-а/287/13/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2023 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Кононихіної Н.Ю.,

секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного адміністративного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області , третя особа: інспектора СРПП Горпинич М.В. Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ДПО18 №000026 від 27.05.2019 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП (в порядку адміністративного судочинства), -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з уточненим позовом,в якому просить визнати протиправними дії працівника патрульної поліції Горпинича М.В.; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №000026 від 03.06.2019 та провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126КУпАП. В обґрунтування позову зазначено, що 27.05.2019 року в 17:20 годин він знаходився в автомобілі «РЕНО» в якості пасажира, разом із своєю знайомою. Даним автомобілем керував ОСОБА_2 , та ми поверталися в Олевськ. В цей час знайомій стало зле, вона попросила зупинити автомобіль, та ми вийшли з нього. В цей час між ним та водієм виникла невелика суперечка, та він залишив автомобіль зупинив свого знайомого який проїздив та поїхав. Через 3-5 хвилин до них під`їхали працівники поліції, та стали вимагати в нього документи на автомобіль посвідчення водія та страховий поліс. В цей час ми перебували біля автомобіля, чекаючи повернення водія, так як він забрав ключі від автомобіля «РЕНО» та вони намагалися йому телефонувати. Він повідомив працівникам поліції що надати вказані ними документи не може, так як не є його власником, автомобілем не керував, та не має при собі вказаних документів. Працівники поліції повідомили чи маю він будь-який інший документ що посвідчує особу для встановлення особистості. На їх прохання ним було надано паспорт, який знаходився при йому. Під час перевірки документів працівник поліції ОСОБА_3 повідомив йому, що він вважає що автомобілем керував саме він, а посвідчення водія він не надає з надуманих причин. При цьому йому будь-яких доказів керування автомобілем не було представлено. Відразу, а саме в 17.30 годин працівник поліції Горпинич М.В. надав йому постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, де на нього було накладено штраф в сумі 425 гривень. Позивач вважає зазначену постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

15.07.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не вказав, із відзивом не звертався.

В судове засідання третя особа не з`явилася, але на адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить задовольнити.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №000026 від 27.05.2019 року, вбачається, що 27.05.2019 року поліцейським СРПП Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області Горпиничем М.В. відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ДПО18 №000026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.126 КУпАП, а саме про те, що 27.05.2019 року о 17:50 год. в м.Олевськ по вул.Олевської Республіки гр. ОСОБА_1 керував автомобілем RENO MEGANE д.н.з. НОМЕР_1 не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії В. Прийнятим по справі рішенням на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Відповідно до п.2 розділу 2 наказу від 07.11.2015№ 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Відповідно до п.3 розділу 5 наказу від 07.11.2015№ 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо (стаття 36 КУпАП). У цьому випадку поліцейський накладає стягнення тільки за ті адміністративні правопорушення, які він має право розглядати.

В п. 2 ч.1 ст.32Закону України «Про національну поліцію»вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Відповідно дост. 35 Закону України «Про національну поліцію»вказано, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Таким чином відповідачем не доведено перед судом обставину, що позивача зупинено з підстави, що визначена вст. 35 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідно до ч.1статті 8 Закону України «Про Національну поліцію»поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

При цьому саме на основі відповідного аргументу позивачем подано позов. У свою чергу відповідачем не спростовано позов у відповідній частині.

В ч.1 ст.126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Отже постанову складено за не надання посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документу на т/з та чинного внутрішнього електронного договору зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ізст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При ухваленні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідач зобов`язаний довести наявність правових підстав для реалізації ним компетенції щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, однак відповідачем не зазначено доводів про наявність правових підстав і належних доказів щодо порушення позивачем вимогПДРУкраїни. Також в постанові не зазначено, який самепункт ПДРним порушено.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушенняправил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга і четверта статті 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Пунктом 11 ч. 1ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію"встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За з містом статті 31 вказаного Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно зі ст.35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби та поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

За загальним правилом, відповідно до ст.254 КУпАП, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою. Відповідно до ч.3 ст.254 КУпАП, протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі встановлено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395(далі по тексту Інструкція № 1395).

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123,статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Як встановлено статтею 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції № 1395 встановлено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пункт 10інструкції № 1395 передбачає, що Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Пункт 6 IV Інструкції передбачає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або після повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Згідно зі ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України «Про національну поліцію».

При цьому норма статті 31 Закону України «Про національну поліцію» є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів.

Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є ст.40 Закону України «Про національну поліцію».

Пункт 2 частини 1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» чітко встановлює порядок використання техніки в правовідносинах щодо безпеки дорожнього руху, види техніки та умови її використання.

Відповідно до п.2 частини 1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Частиною 2 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Також порядок використання технічного засобу відеозапису деталізовано Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026. Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Пункт 6 Інструкції передбачає, що під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відео реєстратора тане допускає його розряджання.

Згідно ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Факт вчинення позивачем правопорушення зафіксоване лише в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 000026 від 27.05.2019 року, інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, відповідачем суду не подано.

Отже, оскаржувана постанова ґрунтується виключно на даних, дійсність яких заперечується позивачем. Інших доказів, які б, відповідно до ст. 251 КУпАП, свідчили про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, в процесі провадження адміністративної справи, не здобуто.

При цьому, сама по собі постанова поліцейського не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, так як у вказаній постанові міститься лише опис правопорушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, суд приходить до висновку в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Однак суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання неправомірними дій працівника патрульної поліції Горпинича М.В., оскільки для оцінювання рішень, дії чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди на підставі ч. 2 ст. 2 КАС України повинні перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас, повноваження адміністративного суду, розглядаючи справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені статтею 286 КАС України.

Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення

скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з вищевикладеного, диспозиція статті не передбачає визнання дій протиправними чи незаконними, якщо розглядається справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Дана позиція викладена в рішенні Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 671/246/19 від 24.04.2019.

За встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, беручи до уваги доводи сторін та оцінюючи надані ними докази, суд приходить до висновку про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ДПО18 №000026 від 27.05.2019, у зв`язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126, та відповідно про наявність підстав для часткового задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 10, 11, 77,205,241-246,268-271,286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, третя особа: інспектора СРПП Горпинич М.В. Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ДПО18 №000026 від 27.05.2019 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП (в порядку адміністративного судочинства) - задовольнити частково .

Скасувати постанову від 27.05.2019 року серії ДПО18 № 000026, винесену поліцейським СРПП Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області Горпиничем М.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАПта накладення на нього адміністративного стягненняу вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Олевським РВ УМВС України в Житомирській області 28.10.2000 року, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Житомирській області, місцезнаходження: 10031, м. Житомир, вул. Покровська, 96, код ЄДРПОУ 40108646.

Третя особа: Інспектор СРПП Горпинич М.В. Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, місцезнаходження: м.Олевськ, вул..Свято-Воздвиженська, 2, Коростенського району, Житомирської області.

Суддя: Н. Ю. Кононихіна