Рішення № 109524800, 13.03.2023, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/173/23

Номер рядка звіту 17

РІШЕННЯ

іменем України

"13" березня 2023 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Греська В.А.

при секретарі с/з Євтушок М.Т.

розглянувши у смт Ємільчине справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 22.02.2019 року станом на 23.01.2023 року в сумі 37992,99 грн., яка складається з: 37992,99 грн. заборгованості за пенею, та судовий збір у розмірі 2684 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 20.12.2011 року про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом внаслідок чого утворилася заборгованість.

22.02.2019 року між відповідачкою та АТ КБ «ПриватБанк» укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої банк здійснює анулювання частини заборгованості, яка зазначена в п.1.2 Додаткової угоди, якщо клієнт здійснить платіж в розмірі та в строки, вказані в п.1.5.1 даної угоди. Строк повернення кредиту вказаний в п.1.3 Додаткової угоди.

Додаткова угода укладається під відкладальну обставину, а саме: в разі належного виконання клієнтом зобов`язань, які передбачені договором та п.1.5 Угоди вступають в дію умови про анулювання заборгованості, визначені п.1.2 Угоди, умова про зміну процентної ставки, передбачена п.1.4 Угоди. В разі прострочення виконання клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених договором, на день 31 день, умова про анулювання частини заборгованості, про зміну процентної ставки не поширюється. В разі порушення клієнтом термінів по погашенню кредиту, вся заборгованість по кредиту, починаючи з дня, наступного за днем повернення кредиту, є простроченою.

Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала і станом на 23.01.2023 року має заборгованість в сумі 37992,99 грн., яка складається з: 37992,99 грн. заборгованості за пенею.

З метою захисту своїх прав позивач змушений звернутись до суду.

17.02.2023 року по справі було відкрито провадження та розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до позовної заяви додав клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив розглянути справу у його відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином судовою повісткою, яку вона отримала особисто 23.02.2023 року, про що свідчить результат відстеження поштових відправлень, причини неявки суду не повідомила, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов до суду не надіслала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 20.12.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту за платіжною карткою, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

У анкеті-заяві відповідачка дала згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» є договором про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку: https: www.privatbank.ua. У даній анкеті-заяві зазначено, що відповідачка зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку https: www.privatbank.ua.

22.02.2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору №SAMDN50000054811733, відповідно до умов якої: сума заборгованості, що виникла в період з дати укладання Договору до дати підписання цієї Угоди складає 68771,06 грн.; банк здійснює прощення (анулювання) частини заборгованості, що виникла в період з дати надання клієнтові кредиту, а саме здійснює прощення відсотків на 0 грн., комісії на 0 грн., пені на 53037,15 грн., штрафу на 846,94 грн.; строк повернення кредиту до 25.08.2019 року; відсоткова ставка за кредитом становить 0,01%; клієнт зобов`язується здійснити платіж на погашення заборгованості по Договору у розмірі не менше 2233,05 грн. у строк не пізніше 22.02.2019 року, подальше погашення заборгованості здійснюється клієнтом шляхом здійснення платежів у розмірі 2108,98 грн. до 25 числа місяця протягом шести місяців, розмір останнього щомісячного платежу складає 2109,02 грн.; в разі прострочення виконання клієнтом будь-якого із зобов`язань, умова про прощення частини заборгованості не застосовується; в разі порушення клієнтом строків по погашенню кредиту понад 31 день безперервно терміном повернення кредиту є 31 день з моменту такого порушення, вся заборгованість за кредитом, починаючи з дня, який слідує за днем повернення кредиту є простроченою.

До вказаної Додаткової угоди додано графік погашення суми боргу за реструктуризацією на термін 6 місяців від 22.02.2019 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 необхідно сплачувати щомісячний платіж по Договору з 25.03.2019 року до 25.07.2019 року по 2108,98 грн. та 25.08.2019 року 2109,02 грн.

Згідно наданого Банком розрахунку, заборгованість відповідачки до стягнення за кредитним договором №б/н від 22.02.2019 року станом на 11.01.2023 року становить37992,99 грн., яка складається з 37992,99 грн. суми нарахованої пені. З даного розрахунку вбачається, що станом на 22.02.2019 року залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) ОСОБА_1 становить 0,00 грн., за процентами - 0,00 грн., і в період з 23.03.2019 року до 21.07.2021 року нею сплачено кошти в рахунок погашення пені у сумі 21438,42 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 20.12.2011 року процентна ставка, відповідальність сторін за не виконання або неналежне виконання зобов`язання не зазначені.

Банк, пред`являючи вимоги, просив стягнути з відповідачки заборгованість за пенею, що виникла при невиконанні кредитного договору.

Із анкети-заяви слідує, що ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг і вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку: https: www.privatbank.ua.

Умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення.

Позивачем до матеріалів справи не додано Умов та правил надання банківських послуг, з якими, як було зазначено в анкеті-заяві, ОСОБА_1 ознайомилася в письмовому вигляді.

За таких обставин, суд вважає, що матеріали справи не містять підтверджень, що відповідачка розуміла, ознайомилася та погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (20.12.2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (09.02.2023 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які до матеріалів справи не додано та не підтверджено, що вони підписані відповідачкою, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 20.12.2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що вимогу про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048ЦК України позивач не пред`явив.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11Закону Українивід 12травня 1991року №1023-XII«Прозахист правспоживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

За таких обставин пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за пенею по кредитному договору б/н від 20.12.2011 року, і укладена 22.02.2019 року додаткова угода між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 є безпідставною та такою, що не підлягає виконанню.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі ст. ст. 11, 626, 628, 633, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, постанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від03липня 2019року усправі №342/180/17,провадження №14-131цс19, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором б/н від 22.02.2019 року станом на 23.01.2023 року в сумі 37992 (тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 99 коп., яка складається з: 37992,99 грн. заборгованості за пенею, та судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. відмовити за безпідставністю позовних вимог.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. А. Гресько