Рішення № 109521527, 16.01.2023, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

16.01.2023

Справа № 489/6312/21

Провадження №2/489/526/22

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Назаровою С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, яким просила встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивуючи свої вимоги тим, що 02 липня 2021 року на її адресу за місцем реєстрації надійшов лист від приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Шульгача Р.С. щодо оформлення спадкових справ. З вказаного листа, їй стало відомо про те, що її батько ОСОБА_4 , з яким вона не бачилася з дитинства, оскільки її батьки розлучилися, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також в листі її повідомлено про те, що після смерті батька заведено спадкову справу та, оскільки вона є донькою спадкодавця, просили не пізніше 25 липня 2021 року звернутися до приватного нотаріуса з метою отримання інформації щодо наявності або відсутності заповіту та оформлення спадкових справ. До вказаної дати, 25.07.2021 звернулася до приватного нотаріуса за отримання інформації. . Приватним нотаріусом їй повідомлено про те, що її батько ОСОБА_4 склав заповіт, в якому заповідав їй частки спадкового майна і вона має право на оформлення своїх спадкових прав. В подальшому, на її усне звернення щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , їй було відмовлено у зв`язку з тим, що нею пропущений встановлений законодавством строк для прийняття спадщини.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.09.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження та витребувано докази.

Ухвалою суду від 15.02.22, у прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 , відмовлено. Заяву разом з додатками повернуто позивачці.

Ухвалою суду від 21.09.2022, закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 15.02.2022, у прийнятті уточненої позовної заяви відмовлено.

Ухвалою суду від 07.11.2022, замінено неналежного відповідача на належних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відкладено розгляд справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. На позовних вимогах наполягає. Просить позов задовольнити.

Відповідачки у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, у відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18 зазначив, що при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень ст.63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), встановлює порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій.

Згідно з п. 1.2, 2.2, 2.3, 4.1, 4.14 глави 10 при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти .

Отже, закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , вбачається, що з 14 липня 2006 року ОСОБА_4 перебуває в зареєстрованому з ОСОБА_6 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, сформованого 21.01.2021, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - до 31.12.2020.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належало на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 .

11 грудня 1998 року ОСОБА_4 складено заповіт, відповідно до якого ОСОБА_4 заповідав частку житлового будинку АДРЕСА_1 своїй доньці ОСОБА_1 .

Вказаний заповіт посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Барсковою Л.Є., зареєстровано в реєстрі за № 4023.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_1 .

21 січня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Шульгачу Р.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В примірнику газети «Рідне прибужжя» № 9 від 04.03.2021, міститься оголошення щодо розшуку спадкоємців померлого ОСОБА_4 , які в строк до 11 червня 2021 року мають право подати заяву про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини до приватного нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Шульгачу Р.Р.

21 травня 2021 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Шульгачу Р.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В примірнику газети «Рідне прибужжя» № 22 від 03.06.2021, міститься оголошення щодо розшуку спадкоємиці померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , яка в строк до 11 червня 2021 року має право подати заяву про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини до приватного нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Шульгачу Р.Р.

25 червня 2021 року за вих. № 38/02-14, приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Шульгачом Р.С. на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), направлено листа щодо оформлення спадкових справ, відповідно до якого, останню повідомлено про те, що її батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вона як донька спадкодавця, має право звернутися не пізніше ніж до 25 липня 2021 року до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Шульгача Р.С. та отримати інформацію щодо наявності або відсутності заповіту та оформлення спадкових прав.

Позивачка зазначає, що у встановлений нотаріусом строк - до 25 липня 2021 року, вона звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Шульгача Р.С. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27 серпня 2021 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Шульгачом Р.С. надано роз`яснення чинного законодавства, відповідно до якого, зокрема, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у звязку з тим, що останньою пропущено встановлений законодавством строк для звернення з заявою про прийняття спадщини.

Вказане підтверджується матеріалами спадкової справи № 3/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 була необізнаною про наявність заповіту, складеного на її користь, нотаріусом її було повідомлено листом щодо наявності заповіту, складеного ОСОБА_4 , який заповідав своє майно ОСОБА_1 , який вона отримала лише 02 липня 2021 року. Нотаріусом їй було запропоновано не пізніше 25 липня 2021 року звернутися до приватного нотаріуса з метою отримання інформації щодо наявності або відсутності заповіту та оформлення спадкових справ. До вказаної дати, 25.07.2021 позивачка звернулася до приватного нотаріуса за отримання інформації, тобто вчинила всі необхідні дії для оформлення спадщини.

Таким чином, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю в три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст судового рішення складено «16» лютого 2023 року.

Суддя Н.О. Рум`янцева