Рішення № 10951916, 16.08.2010, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 2-2122/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2010 року

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Бондар С.Б.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Чугуївтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з теплопостачання, -

в с т а н о в и в:

26 липня 2010 року Комунальне підприємство «Чугуївтепло» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що підприємство створено згідно з рішенням Чугуївської міської ради № 1414-V від 27 травня 2008 року. Відповідно до п.2.1 Статуту підприємства, основною метою його діяльності є задоволення потреб населення та інших категорій споживачів в забезпеченні тепловою енергією, гарячою водою. Комунальне підприємство «Чугуївтепло» є частковим правонаступником Міжгалузевої регіональної корпорації «Теплоенергія» в частині розподільчого балансу. Таким чином заборгованість населення міста Чугуєва, яка утворилася в результаті централізованого тепло забезпечення, станом на 01 липня 2008 року, передана по розподільчому балансу Комунальному підприємству «Чугуївтепло».

Згідно з довідкою КЖРЕП міста Чугуєва № 437, відповідач зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Подача тепла та гарячої води в цьому будинку здійснюється централізовано. Оскільки відповідач в установленому порядку від послуг не відмовлявся, він є споживачем послуг та знаходиться в договірних правовідносинах з Комунальним підприємством «Чугуївтепло». Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що договір усна або письмова угода між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за якими здійснюється купівля-продаж, роботи та послуги. Усна угода може оформлятися квитанцією, товарним чеком, квитком, путівкою, талоном або іншими документами. Тобто, між сторонами має місце усна угода з відповідною реєстрацією споживача, оформленням особистого рахунку 1009/2521. Для розрахунків відповідач щомісяця одержував рахунки з зазначенням реквізитів постачальника та суми, яку мав би сплачувати за надані послуги.

Порядок надання послуг, взаємовідносини, права та обовязки сторін регламентуються «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630. В порушення п. 30 зазначених Правил, абз. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 68 Житлового Кодексу України якими встановлено, що споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом, ст. 67 Житлового Кодексу України, якою передбачено оплату за комунальні послуги (теплову енергію) за затвердженими в установленому порядку тарифами, а також ст. 526 ЦК України, згідно вимог якої, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, відповідач не сплачував своєчасно за фактично надані йому послуги.

Згідно з довідкою-розрахунком о/р 1009/2521 за період з 01 червня 2008 року по 01 червня 2010 року, з урахуванням виплат, утворилася заборгованість в сумі 1778 грн. 98 коп.

Відповідачу неодноразово вручалися листи з вимогами оплатити заборгованість, однак в добровільному порядку заборгованість не була сплачена, чим позивачеві заподіяна шкода.

З зазначених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду в розмірі 30 грн. У попереднє судове засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача, за довіреністю Заварзіна Н.М., позовні вимоги підтримала, відповідач позов визнав повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Ці процесуальні дії відповідачу розяснені.

На підставі вимог частини другої статті 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в раз якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи установлено, підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами, що відповідачу за вищезазначеною адресою надаються послуги з теплопостачання, згідно діючих Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630. В порушення п. 30 зазначених Правил, абз. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими встановлено, що споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом, ст. 67 Житлового Кодексу України, якою передбачено оплату за комунальні послуги (теплову енергію) за затвердженими в установленому порядку тарифами, а також ст. 526 ЦК України, згідно вимог якої, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, відповідач не сплачував за фактично надані йому послуги, у звязку з чим за період з 01 червня 2008 року по 01 червня 2010 року, з урахуванням виплат, утворилася заборгованість в сумі 1778 грн. 98 коп., про що свідчить довідка-розрахунок (а.с.10) і відповідачем не оскаржується.

Враховуючи викладене вище, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє підтвердження в ході попереднього судового засідання.

Визнання відповідачем предявленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У відповідності до вимог ст. ст. 81, 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по оплаті державного мита в дохід держави в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь позивача в сумі 30 грн., сплата яких підтверджується платіжним дорученням (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 88, 130, 169, 174, 197 ч. 2, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 67 ЖК України, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Комунального підприємства «Чугуївтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з теплопостачання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Чугуївтепло» (р/р 260063013355 у Чугуївському відділенні № 2834 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», МФО 350222, код ОКПО 35944142) заборгованість з теплопостачання в сумі 1778 грн. 98 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн. та державне мито на користь держави в розмірі 51 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: